Постанова № 72421907, 23.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 р. Справа № 552/7393/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2017 (суддя Турченко Т.В., 36034, м. Полтава, пров. Хорольський, 6, повний текст складено 07.12.17) по справі № 552/7393/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Київської районної в місті Полтаві ради треті особи Полтавська міська рада , Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради , Управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради , ОСОБА_2

про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вулиця АДРЕСА_1, площею 368 кв.м. для ведення садівництва,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2017 року позивач, ОСОБА_1, звернудась до Київського районного суду м. Полтави з заявою про винесення додаткових рішень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради, треті особи Полтавська міська рада, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва, в заяві вказувала на те, що в судовому засіданні нею та її представником ОСОБА_3 були заявлені клопотання про винесення окремих ухвал в порядку, встановленому ст.166 КАС України. Однак в судовому засіданні ці клопотання не були розглянуті. В зв'язку з чим просила суд винести окремі ухвали, які спрямувати до Управління з питань містобудування та архітектури, та органів прокуратури з метою перевірки виявлених порушень та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та розгляду питань щодо притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави в задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткових рішень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити вимоги клопотання про винесення додаткового судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про винесення додаткового судового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом, що ухвалив судове рішення, додаткового рішення, а саме: якщо 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» (далі постанова Пленуму ВАСУ №7) роз'яснено, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (п.10 постанови Пленуму ВАСУ №7).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що додаткове судове рішення ухвалюється, коли основним рішенням не вирішені окремі правові вимоги, з приводу яких досліджувалися докази. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про винесення додаткових рішень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва.

17 листопада 2017 року постановою Київського районного суду м.Полтави в задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва відмовлено.

В клопотанні про винесення додаткового рішення ОСОБА_1 просить винести додаткове рішення, яким зобов'язати Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Генеральний план міста Полтави привести у відповідність реальному/фактичному стану речей та відомостям з Публічної кадастрової карти, де відображені всі чотири земельні під індивідуальне будівництво (вул.Спартака, 23-е, вул.Спартака, 23-ж, вул.Фестивальна, 31 та вул.Фестивальна, 33).

Проте, в своїй позовній заяві позивач просила суд визнати незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасувати рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва.

Також, в заяві про ухвалення додаткового судового рішення, ОСОБА_1, просить винести окрему ухвалу, якою спрямувати до Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, та органів прокуратури з метою перевірки виявлених порушень та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та розгляду питань щодо притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб.

Частиною 1 ст.249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Колегія суддів зазначає, що оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку відсутність з боку Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради жодних порушень вимог чинного законодавства, відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва, то відсутні і підстави для винесення додаткового рішення та окремих ухвал по справі.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про винесення додаткових рішень по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в місті Полтаві ради про визнання незаконним (протиправним) з 28.07.2016 року та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Київської районної у місті Полтаві ради від 28.07.2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вулиця АДРЕСА_1 площею 368 кв.м. для ведення садівництва задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про винесення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2017 року по справі № 552/7393/16-а відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07.12.2017 по справі № 552/7393/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар Постанова складена в повному обсязі 26.02.18.