Ухвала суду № 72419063, 21.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/67/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ремеза П.М.,

суддів: Драного В.В., Гончара В.М.,

при секретарі – Піроженко Д.В.,

з участю прокурора – Черевка Є.М.,

представника ПСП «Агро Віта ЛМ» – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу представника ПСП «Агро Віта ЛМ» – адвоката ОСОБА_3 та його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.11.2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 12017120000000185 та накладено арешт на майно належне ПСП «Червона Калина» (ПСП «Агро Віта ЛМ»).

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.11.2018 рокучастково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 12017120000000185 та накладено арешт на майно належне ПСП «Червона Калина» (ПСП «Агро Віта ЛМ») код 30746581, а саме на:

- нежитлову будівлю розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Верблюжка, вул. Новікова, 4в ;

- транспортні засоби: трактор Т-40 М, 1990 р.в., номерний знак НОМЕР_1, трактор Т-40 М, 1986 р.в., номерний знак НОМЕР_2, трактор ЮМЗ- 6, 1987 р.в., номерний знак НОМЕР_3, трактор ЮМЗ- 6, 1993 р.в., номерний знак НОМЕР_4, трактор ЮМЗ- 6, 1995 р.в., номерний знак НОМЕР_5, трактор Т-150, 1990 р.в., номерний знак НОМЕР_6, трактор ДТ-75, 1993 р.в., номерний знак 4963УП, трактор МТЗ-80 1993 р.в., номерний знак НОМЕР_7, самохідне шасі Т-16 1989 р.в., номерний знак НОМЕР_8. та заборонено розпорядження вищевказаним майном.

В обґрунтування постановленого рішення слідчий суддя в ухвалі послався на доведеність матеріалами клопотання сукупності підстав та розумних підозр вважати, що у разі не накладення арешту на зазначене майно, його можуть пошкодити, знищити, використати, перетворити або відчужити.

У своїй апеляційній скарзі представник ПСП «Агро Віта ЛМ» адвокат ОСОБА_3, просить поновити пропущений строк апеляційного оскарження даної ухвали слідчого судді, як такий, що його пропущено з поважних причин, скасувати ухвалу слідчого судді від 15.11.2017 року

про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого повністю відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що всупереч положенням ч.7 ст. 173 КПК України, копія ухвали про накладення арешту на майно не направлена на адресу юридичної особи, яка є власником майна на яке накладено арешт.

Відповідно до ч.3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Про накладення вказаного арешту власники ПСП «Агро Віта ЛМ» дізналися випадково лише 08.02.2018 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Тоді ж дізнались і номер справи/провадження та дату постановлення ухвали. Того ж дня, ними до суду надано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомились 12.02.2018 року (заява з відповідною відміткою наявна при матеріалах справи), а тому на думку скаржника строк апеляційного оскарження вказаної ухвали має бути поновленим та обраховуватись з 12.02.2018 року.

Ухвалу слідчого судді вважає незаконною, винесеною з порушенням процесуальних норм. При цьому вказує на те, що всупереч вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, матеріали клопотання подані суду спотвореними, та такими, що висвітлюють лише позицію «потерпілої» сторони, зокрема протокол допиту та заяву про вчинення злочину, які не мають нічого спільного з подіями, які фактично мали місце.

На момент звернення до суду з клопотанням слідчим умисно не проведено допит власників ПСП «Агро Віта ЛМ», та з метою введення суду в оману не долучено ряд документів, які є в його розпорядженні (отримані при вилученні реєстраційної справи ПСП «Агро Віта ЛМ»). Вказані документи спростовують показання «потерпілого» ОСОБА_5, з приводу обставин передачі корпоративних прав ПСП «Червона Калина», та саме з цією метою і були приховані від суду.

Зокрема у своїй заяві про вчинення злочину та показаннях, наданих в якості потерпілого, ОСОБА_5С зазначає, що він без укладання жодних документів та правочинів передав ОСОБА_6, в управління належне йому ПСП «Червона Калина».

Разом з цим, у розпорядженні власників ПСП «Агро Віта ЛМ» наявні документи, які спростовують вказане твердження, а саме: нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 від 27.03.2015 року серії НАН 077443, про добровільну передачу корпоративних прав ОСОБА_6 (копія додається).

Крім того, у розпорядженні потерпілої сторони наявне рішення засновника (власника) №1 від 26.03.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_5С, звільняє себе з посади директора ПСП «Червона Калина» з 26.03.2015 року, та призначає на вказану посаду з зазначеної дати - ОСОБА_7 (копія додається).

Вказані документи, крім іншого, спростовують також доводи потерпілого ОСОБА_5, з приводу дати вчинення відносно нього злочину. Так, згідно його показань захоплення підприємства відбулось 15.05.2015 року, разом з тим, відповідно до матеріалів, які додаються власниками арештованого майна, перехід права власності на ПСП «Червона Калина» відбувся 26 - 27 березня 2015 року, тобто за два місяці до дати вказаної ОСОБА_5

Таким чином, документи, що додаються власниками арештованого майна до матеріалів апеляційної скарги, та які були в розпорядженні слідчого на момент звернення до суду з клопотанням про арешт майна, підтверджують відсутність події злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПСП «Агро Віта ЛМ» захисника – адвоката ОСОБА_3, який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з оскаржуваної ухвали слідчого та журналу судового засідання за 15.11.2017 року, представник юридичної особи, яка на даний час є власником майна щодо якого вирішувалось питання про накладення арешту, був відсутній в судовому засіданні в ході розгляду даного клопотання слідчого у місцевому суді (а.м.к.39-42). Також, як вбачається з матеріалів клопотання, копія ухвали слідчого судді від 15.11.2017 рокупро накладення арешту на майно не направлена на адресу юридичної особи, яка на даний час фактично є власником майна на яке накладено арешт, а про накладення вказаного арешту власники ПСП «Агро Віта ЛМ» дізнались випадково лише 08.02.2018 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Того ж дня представником власника майна до суду було надано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, алебезпосереднє ознайомлення з матеріалами клопотання відбулось лише 12.02.2018 року (а.м.к.43).

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 15.11.2017 року пропущений скаржником з поважних причин, а тому на підставі ч.1 ст. 117 КПК України вважає необхідним його поновити.

Також, як вбачається із матеріалів клопотання, 03.11.2017 року на підставізаяви ОСОБА_5 розпочате кримінальне провадження № 12017120000000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме за фактом незаконного заволодіння ОСОБА_6 приватним підприємствомПСП «Червона Калина».

Проте, перевіривши та дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представника ПСП «Агро Віта ЛМ» захисника – адвоката ОСОБА_3, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції поверхово та неповно дослідив матеріали клопотання, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо повного та об’єктивного розгляду клопотання, а тому вважає, що висновок слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт вищевказаного тимчасово вилученого майна є помилковим, і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Разом із тим, колегія суддів перевіривши матеріали клопотання приходить до висновку, що слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону при вирішенні питання про арешт вищевказаного майна, не перевірив належним чином доводи слідчого щодо законності підстав для накладення такого арешту, не перевірив кому конкретно, тобто якій саме особі, належить на праві власності вказане майно та чи стосується дане кримінальне провадження вказаної особи чи відповідає критеріям визначеним у статті 173 КПК України вказане майно.

Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження не є підозрюваною, обвинуваченою чи юридичною особою, щодо якої здійснюється дане кримінальне провадження № 12017120000000185 від 03.11.2017 року.

Таким чином, вона не належить до жодної із категорій осіб, визначених положеннями ст. 170 КПК України, майно яких у даному випадку може бути предметом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

Також, у своїй заяві про вчинення злочину та показаннях, наданих ним в якості потерпілого, ОСОБА_5С зазначає, що він без укладання жодних документів та правочинів передав ОСОБА_6, в управління належне йому ПСП «Червона Калина» (а.м.к.6-10,23-26).

Разом з цим, в розпорядженні власників ПСП «Агро Віта ЛМ» наявні документи, які спростовують вказане твердження потерпілого, а саме як видно із наданої до апеляційного суду скаржником, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 27.03.2015 року серії НАН077443, останній без будь-якого тиску зі сторони, як фізичного так і морального, відповідно до власного волевиявлення, у зв’язку з відступленням належного йому права Власника (засновника), ПСП «Червона Калина», заявив про вихід із складу учасників даного Підприємства та безоплатно передав корпоративні права Підприємства та пов’язані з ними права на користь громадянки ОСОБА_6, а також рішення засновника (власника) №1 від 26.03.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_5С, звільняє себе з посади директора ПСП «Червона Калина» з 26.03.2015 року, та призначає на вказану посаду з зазначеної дати - ОСОБА_7

Вказані документи, крім іншого, спростовують також доводи потерпілого ОСОБА_5, з приводу дати вчинення відносно нього злочину.

Так, згідно показань останнього захоплення підприємства відбулось 15.05.2015 року, разом з тим, відповідно до матеріалів, які додаються власником арештованого майна, перехід права власності на ПСП «Червона Калина» відбувся ще 26-27 березня 2015 року, тобто майже за декілька місяців до дати вказаної ОСОБА_5

Тому, беручи до уваги вищевикладене колегія суддів доходить переконливого висновку, що при постановлені ухвали слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону належним чином не дотримано. Оскільки, як у клопотанні слідчий, так і в ухвалі слідчий суддя, з достатньою повнотою не обґрунтували, яким саме чином арештоване майно, відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором зокрема, не доведено та не обґрунтовано в достатній мірі, що вказане майно є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення воно на собі зберегло, і які інші відомості можна отримати за їх допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження чому не надав оцінки слідчий суддя та постановив оскаржувану ухвалу.

При, цьому слідчий суддя не врахував і ту обставину, що як вказав сам потерпілий у своїй заяві та показаннях наданих ним слідчому про те, що рішенням Кіровоградського районного суду від 04.03.2015 року на користь ТОВ «Інформаційно-торговий дім-ЛС», засновником якого є та сама ОСОБА_6, із ПСП «Червона Калина» та з нього особисто солідарно стягнуто заборгованість у сумі 2790 870,00 грн., що вказує на наявність цивільно-правових відносин між вказаними сторонами. Проте, будь-яких даних на підтвердження того ним погашено вказаний борг, як слідчому, так і суду потерпілим не надано.

Крім того, слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано практику Європейського суду з прав людини та положення Статті 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

Тому, оскільки прокурором не доведено у клопотанні та у судовому засіданні необхідність арешту вказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу представника ПСП «Агро Віта ЛМ» захисника – адвоката ОСОБА_3П слід задовольнити і постанову слідчого судді - скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у клопотанні слідчого – повністю відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника ПСП «Агро Віта ЛМ» - адвоката ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.11.2017 року задовольнити.

Апеляційну скаргу представника ПСП «Агро Віта ЛМ» - адвоката ОСОБА_3 задовольнити та скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.11.2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 12017120000000185 та накладено арешт на майно належне ПСП «Червона Калина» (ПСП «Агро Віта ЛМ») код 30746581, а саме на:

- нежитлову будівлю розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Верблюжка, вул. Новікова, 4в;

- транспортні засоби: трактор Т-40 М, 1990 р.в., номерний знак НОМЕР_1, трактор Т-40 М, 1986 р.в., номерний знак НОМЕР_2, трактор ЮМЗ-6, 1987 р.в., номерний знак НОМЕР_3, трактор ЮМЗ-6, 1993 р.в., номерний знак НОМЕР_4, трактор ЮМЗ-6, 1995 р.в., номерний знак НОМЕР_5, трактор Т-150, 1990 р.в., номерний знак НОМЕР_6, трактор ДТ-75, 1993 р.в., номерний знак 4963УП, трактор МТЗ-80 1993 р.в., номерний знак НОМЕР_7, самохідне шасі Т-16, 1989 р.в., номерний знак НОМЕР_8, та заборонено розпорядження вищевказаним майном.

Постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 12017120000000185 про накладення арешту на майно належне ПСП «Червона Калина» (ПСП «Агро Віта ЛМ»).

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_8 ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2