Ухвала суду № 72417485, 21.02.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1924/18

Провадження №1-кс/369/512/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

слідчого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Водала А.Ю.,

за участю прокурора Островської Х.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Матвєйкіна І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного підозрюваного ОСОБА_1, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200001046 від 20.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старший лейтенант поліції Матвєйкін І.С. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 20.02.2018 приблизно о 01.40 годині (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, шляхом віджиму вікна металевих дверей проник до приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1. У подальшому, ОСОБА_1, перебуваючи у приміщені вказаного магазину викрав із тумби грошові кошти у сумі 280 гривень, що належать ОСОБА_2, які поклав до кишені власної куртки.

Після цього, ОСОБА_1, утримуючи при собі вищевказані грошові кошти намагався вийти із приміщення магазину, однак довести свого злочинного умислу до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками поліції охорони Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Улянівка, Петриківського р-н., Дніпропетровської обл., українець, громадянин України, не одружений, із середньою освітою, офіційно не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2.

Підозра ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події від 20.02.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4

У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Отже з метою уникнення покарання у вигляд позбавлення волі ОСОБА_1, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_1, не має постійного місця проживання на території міста Києва та Київської області, не має постійного джерела доходів та родини, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного місця проживання;

- підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків на території України;

- підозрюваний не має постійного місця роботи.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1, може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні майнового злочину, не має постійного джерела доходів. Це свідчить про те, що він обрав для себе вчинення злочинів, як основне джерело доходів.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1,у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, у кримінальному провадженні необхідно отримати висновки судової товарознавчої експертизи, висновки судової дактилоскопічної, крім того, провести інші слідчі (розшукові) дії спрямовані на перевірку причетності ОСОБА_1, до аналогічних злочинів у той же період часу та з урахуванням здобутих доказів повідомити остаточну підозру.

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка, Петриківського р-н., Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти вимог клопотання заперечував, просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід що не пов'язаний з триманням під вартою

Вислухавши пояснення підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію, наявність судимості та вчинення злочину у період іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи, що підозрюваний Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка, Петриківського р-н., Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, те що підозрюваний неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового терміну суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного його вік, його сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів та було вчинено щодо власності іншої особи.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, в розмірі 25 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 44 050,00 (сорок чотири тисячі п'ятдесят гривень) 00 коп.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Матвєйкіна І.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Улянівка, Пертиківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 20 квітня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Улянівка, Пертиківського району, Дніпропетровської області, громадянину України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 44 050 (сорок чотири тисячі п'ятдесят гривень) 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Пінкевич Н.С.