Ухвала суду № 72415484 від 22.02.2018 , Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"22" лютого 2018 р.Справа № 922/357/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ТОВ "Агротемп" (вх. №4899 від 21.02.2018) про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротемп",61166, м. Харків, пр. Науки, 40, к. 59, код 36624734 доФермерського господарства "ОСОБА_2П.", 63224, Харківська область, Нововодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, 17, код 40361216 про стягнення 200 000 грн. ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротемп" з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "ОСОБА_2П." суми заборгованості в розмірі 200 000 грн. Судові витрати ТОВ "Агротемп" просить покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що 08 серпня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДИВО" (позичальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № АТ0411-1з поворотної безоплатної фінансової допомоги від 11 квітня 2016 року (основний Договір), якою збільшувалась сума фінансової допомоги до 15 000 000,00 для позичальника. Строк повернення фінансової допомоги сторонами був визначений в пункті 2.5 основного договору у строк до 10 квітня 2017 року.

З метою забезпечення виконання основного договору між ним та відповідачем 08.08.2016 було укладено договір поруки №АТ0808-1п, згідно з умовами якого Фермерське господарство “ОСОБА_2 П.” (відповідач) поручився за виконання основного договору позичальником усім своїм майном солідарно з ним в обсязі 200 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов основного договору та не повернення коштів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача як з поручителя.

Також, 21.02.2018 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд до розгляду справи по суті, вжити заходів забезпечення позову, а саме: встановити заборону для всіх державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно на внесення будь-яких записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на наступні об’єкти нерухомого майна – земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області та знаходяться в оренді Фермерського господарства “ОСОБА_2П.”(63224, Харківська область, Нововодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, 17, ЄДРПОУ 40361216), а саме:

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0124, площею 26,8032 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0127, площею 74,0740 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0080, площею 68,5696 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0133, площею 186,9442 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0131, площею 96,0342 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0130, площею 81,5751 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0129, площею 77,8913 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0128, площею 74,6648 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0077, площею 103,1493 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0132, площею 148,2419 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0126, площею 73,4332 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0123, площею 24,9706 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0075, площею 37,7306 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0076, площею 102,2585 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0078, площею 184,7273 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:03:000:0079, площею 19,8804 га.

земельна ділянка кадастровий № 6324255300:02:000:0016, площею 76,0226 га.

В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що 11 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротемп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Диво» був укладений договір № АТ0411-1з поворотної безоплатної фінансової допомоги (далі по тексту - основний договір). За умовами якого позивач повинен був передати у власність позичальника (ТОВ «Агро-Диво») грошові кошти у сумі 5 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцю фінансову допомогу на умовах договору та у строк до 10.04.2017 р.

08 серпня 2016 року сума фінансової допомоги була збільшена до 15 000 000,00 грн. без зміни строку повернення, тобто строк повернення фінансової допомоги до 10.04.2017 р.

08 cерпня 2016 р. сторонами основного договору було укладено договір поруки № АТ0808-1п із Фермерським господарством «ОСОБА_2П.» (далі по тексту - договір поруки), згідно з умовами якого Фермерське господарство «ОСОБА_2П.» (відповідач) поручився за виконання основного договору позичальником усім своїм майном солідарно з ним (боржником) в обсязі 200 000,00 грн.

Позивач вказує, що на виконання умов основного договору позивачем у період з 01.07.2016 р. по 11.11.2016 р. (включно) було передано у власність позичальника грошові кошти у сумі 1 069 050 грн. який мав бути оплаченим в строк до 10.04.2017 р. (включно). Але позичальником отримані по основному договору грошові кошти в повному обсязі у встановлений строк повернені не були, внаслідок чого, станом на 04.01.2018 року у Позичальника утворилася заборгованість перед Позивачем на загальну суму 613 950,00 грн.

04.01.2018 року позивач звернувся до позичальника з вимогою (вих. № 1/01) про погашення заборгованості. У відповідь на вимогу позивача позичальник листом від 12.01.2018 року (вих. № 1/12/1) повідомив, що у зв’язку із скрутним матеріальним становищем виконати вимогу позивача не має можливості, оскільки не має грошових коштів для погашення заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 2/01 від 04.01.2018 року про погашення заборгованості. У відповідь на вимогу позивача Відповідач листом від 15.01.2018 року вих. № 15-1 повідомив, що у зв’язку із скрутним матеріальним становищем виконати вимогу Позивача не має можливості. Строк виконання зобов’язань за основним договором настав 10.04.2017 року та є відповідно простроченим.

Крім того, у відповідь на вимогу про стягнення заборгованості ФГ «ОСОБА_2П.» повідомило, що виконати свої зобов’язання, що витікають з зазначених договорів на даний час не має можливості, оскільки прибутки планується отримати виключно від майбутнього врожаю с/г продукції в 2018 році на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області. ФГ «ОСОБА_2П.» були надані позивачу для ознайомлення інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок с/г призначення, що знаходяться в оренді у ФГ «ОСОБА_2П.»

Таким чином, позивач вважає, що саме ФГ «ОСОБА_2П.» вбачає єдиними джерелом можливого погашення заборгованості перед позивачем - доходи, отримані від реалізації майбутнього врожаю с/г продукції, що буде вирощений та зібраний з земельних ділянок с/г призначення, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області. Зважаючи на те, що основним видом діяльності ФГ «ОСОБА_2П.», згідно з даними КВЕД є вирощування с/г продукції, а також враховуючи значну вартість заборгованості позивач має обґрунтовані побоювання, що виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог буде утруднене, якщо не вжити відповідних заходів, а саме у випадку якщо з тих чи інших причин врожай буде зібрано іншими особами, або ж зникне, або якщо з тих чи інших причин буде припинено право оренди ФГ «ОСОБА_2П.» на земельні ділянки. За наявною у позивача інформацією ФГ «ОСОБА_2П.» має намір передати земельні ділянки, належні йому на праві оренди, третій юридичній особі на підставі фіктивного договору суборенди з метою ухилитись від виконання своїх зобов’язань, оскільки врожай с/г культур 2018 року є єдиним майном відповідача, на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення суду. Враховуючи значну вартість предмета спору (200 000,00 грн.) ФГ «ОСОБА_2П.» може здійснити заходи, спрямовані на приховування майна чи його умисне відчуження з метою уникнення від відповідальності, є обґрунтовані підстави стверджувати, що таке майно - врожай с/г культур 2018 року може зникнути, або якщо з тих чи інших причин буде припинено право оренди ФГ «ОСОБА_2П,» на земельні ділянки, що зробить неможливим виконання суду.

Позивач вважає, що саме такий захід, як встановлення заборони внесення змін щодо іншого речового права на земельні ділянки є обґрунтованим, відповідає вимогам розумності, співмірності та адекватності, забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки саме ці заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а саме зберегти статус ФГ «ОСОБА_2П.», як користувача (орендаря) земельних ділянок, виростити та зібрати врожай с/г культур, отримати дохід від його реалізації та погасити заборгованість перед позивачем, тим більше зважаючи на відсутність альтернативи інших можливих джерел сплати боргу, а також майна чи інших активів.

Позивач вважає, що за описаних вище умов є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Агротемп», а захист цих прав згодом та їх відновлення може стати неможливим без прийняття вищезазначених заходів забезпечення.

Дослідивши подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено наступне:

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Стаття 137 Господарського процесуального кодексу України "Заходи забезпечення позову", встановлює наступне:

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

5. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

7. Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом:

1) накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

2) заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.

8. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

9. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

10. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.

11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

На думку суду існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, і заходами забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1 надання гарантій банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2 вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.

У вирішенні питання про зустрічне забезпечення відповідно до вимог статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує ті обставини, що ТОВ «Агротемп» знаходиться в стадії припинення згідно відомостей з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.02.2018 р., управління юридичною особою позивача перейшло до ліквідатора ОСОБА_3 Отже власна господарська діяльність позивача припинена. Тому суд вважає зазначені причини поважними та не вимагає від позивача ТОВ «Агротемп» зустрічного забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротемп» про забезпечення позову – задовольнити.

До вирішення спору по суті у справі № 922/357/18 встановити заборону для всіх державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно на внесення будь-яких записів (змін) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іншого речового права (права оренди) на наступні об’єкти нерухомого майна – земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області та знаходяться в оренді Фермерського господарства «ОСОБА_2П.» (63224, Харківська область, Нововодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, 17, ЄДРПОУ – 40361216), а саме: