Постанова № 7241309, 11.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2009 року. Справа № 2а -379/09\1270

Категорія 6.6.1

Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання Юсків С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Аквасервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ «Роса Компані» про стягнення коштів отриманих від здійснення господарської операції, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулася Алчевська обєднана державна податкова інспекція Луганської області з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «Аквасервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ «Роса Компані» про стягнення коштів отриманих від здійснення господарської операції.

Представник позивача обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що відділом проведення податкового аудиту платників податків управління аудиту юридичних осіб проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Аквасервіс» ( код 32804058) за період 01.01.07. по 31.12.07. За результатами перевірки складено акт від 17.06.2008року № 1407/231/32804058 та донараховано податку на прибуток в сумі 41971, 20 грн., в т.ч. за основним платежем 34976, 00 грн., податку на додану вартість 950541, 00 грн., в т.ч. за основним платежем.

В ході перевірки встановлено, що між ЗАТ «Аквасервіс» та ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» ( код 32326072 м. Луганськ) було укладено договір від 25.02.2005р. № 38-ГП, згідно якого ТОВ «Роса-Компані» зобовязувалась виконати для ЗАТ «Аквасервіс» роботи по будівництву заводу по виробництву питної води.

В липні 2007 року ТОВ «Роса-Компані» виконано робіт по будівництву заводу на загальну суму 558775, 48 грн., про що складено акт виконаних робіт за липень 2007року та виписано податкову накладну від 31.07.2007року № 31 07.07 01 на суму 558775, 48 грн., в т.ч. ПДВ 93129, 25 грн.

Під час проведення перевірки відділом податкової міліції Алчевської ОДПІ було отримано письмове пояснення від 15.05.2008року директора ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» (код 32326072, юридична адреса: м. Луганськ, кв. Гайового, 15-9/3) Борисенко Артема Олександровича.

Згідно пояснень Борисенко А.О. він придбав ТОВ «ПБФ « Роса Компані» у 2006 році, а у вересні 2006 року загубив усі документи, печатку підприємства і штамп. Підприємницьку діяльність від імені ТОВ «ПБФ «Роса Компані» ні коли не здійснював і нікому не доручав складати будь які документи.

В ході перевірки відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ були отримані висновки фахівця, старшого експерта технічної експертизи документів і почерків криміналістичних експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області від 05.06.2008року № 6352/157, щодо почеркознавського дослідження документів, виданих ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» та підписаних від імені Борисенко А.О.

Дослідженням встановлено, що підписи на актах виконаних робіт, податкових накладних та інших документах виконані не Борисенко А.О., а іншою особою.

Згідно з відповіддю ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» у 2007 році звітності не надавало, свідоцтво платника ПДВ анульовано згідноз актом від 22.04.2008 року № 586. Просив стягнути з ТОВ ПБФ «Роса Компані» на користь ЗАТ «Аквасервіс» 558775, 48 грн., отриманих від здійснення господарської операції у липні 2007 року та стягнути з ЗАТ «Аквасервіс» на користь держави 558775, 48 грн.

23.06.09р. представник позивача надав суду уточнений позов, в якому просив суд зобовязати ТОВ «ПБФ «Роса компані» все одержане ними від ТОВ «Аквасервіс» за нікчемним правочином, який було повністю оформлено за липень 2007 року грошові кошти в сумі 558775, 48 грн. повернути ЗАТ «Аквасервіс». Стягнути з ЗАТ «Аквасервіс» на користь держави все одержане ним в натурі за недійсним зобовязанням ( нікчемним правочином). яке було оформлено за липень 2007 року на суму 558775, 48 грн., а за неможливості стягнути одержане в натурі відповідно до законодавства в таких випадках (стягнути на користь держави його вартість грошовими коштами на час стягнення).

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав та просив його задовольнити, вважав строки звернення до суду та строки застосування адміністративно-господарських санкцій не порушеними.

Представник відповідача ЗАТ «Аквасервіс» позов не визнав, надав письмові заперечення, а також пояснив наступне. ТОВ ПБФ «Роса Компані» виконувало зобовязання перед ТОВ «Аквасервіс» за договором підряду на капітальне будівництво від 25.02.2005р. протягом тривалого періоду, обидві сторони відображали операції за договором в документах бухгалтерського обліку належним чином та сплачували відповідні податки, чого не заперечує позивач. Так само ними було оформлено і забовязання за липень 2007 року на суму 558775, 48 грн., що здійснено у виконання вказаного договору, оформлені акти прийняття виконаних робіт, перераховані гроші сплачені податки. Оскільки ТОВ ПБФ «Роса Компані» виконувало зобовязання перед ТОВ «Аквасервіс» тривалий час, у останнього не було сумнівів щодо того, хто саме від імені ТОВ ПБФ «Роса Компані» в липні 2007 року займається підприємницькою діяльністю. На думку представника відповідача, письмові пояснення Борисенко А.О. та висновки фахівця-почеркознавця, на які посилається позивач, обґрунтовуючи нікчемність господарського зобовязання відповідачів за липень 2007 року, не є належними доказами в справі відповідно до вимог КАС України.

Податкові повідомлення - рішення позивача судом були визнані незаконними. Рішення Луганського окружного адміністративного суду з цього приводу було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.08р., тобто воно набрало чинності.

Щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій представник відповідача зазначив наступне. Частиною 1 статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, вони стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня його вчинення. За таких обставин, представник ЗАТ «Аквасервіс» наполягав на тому, що строк застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідачів на час розгляду справи в суді вже вичерпаний.

Представник відповідача ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» не зявився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника 2-го відповідача, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних щодо правовідносин між сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач Алчевська обєднана державна податкова інспекція Луганської області діє відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04 грудня 1990 року та є органом виконавчої влади.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Судом встановлено, що між ЗАТ «Аквасервіс» та ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» ( код 32326072 м. Луганськ) було укладено договір підряду на капітальне будівництво від 25.02.2005р. № 38-ГП, згідно з яким ТОВ «Роса-Компані» зобовязувалась виконати для ЗАТ «Аквасервіс» роботи щодо будівництва заводу з виробництва питної води.

В липні 2007 року ТОВ «Роса-Компані» виконано робіт щодо будівництва заводу на загальну суму 558775, 48 грн., про що складено акт виконаних робіт за липень 2007 року та виписано податкову накладну від 31.07.2007 року № 31 07.07 01 на суму 558775, 48 грн., в т.ч. ПДВ 93129, 25 грн.

Під час проведення перевірки відділом податкової міліції Алчевської ОДПІ було отримано письмове пояснення від 15.05.2008року директора ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» (код 32326072, юридична адреса: м. Луганськ, кв. Гайового, 15-9/3) Борисенко Артема Олександровича. Борисенко А.О. пояснив, що він придбав ТОВ «ПБФ «Роса Компані» у 2006 році, а у вересні 2006 року загубив усі документи, печатку підприємства і штамп. Підприємницьку діяльність від імені ТОВ «ПБФ «Роса Компані» ніколи не здійснював і нікому не доручав складати будь-які документи.

В ході перевірки відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ були отримані висновки фахівця, старшого експерта технічної експертизи документів і почерків криміналістичних експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області від 05.06.2008 року № 6352/157, щодо почеркознавського дослідження документів, виданих ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» та підписаних від імені Борисенко А.О. Дослідженням спеціаліста встановлено, що підписи на актах виконаних робіт, податкових накладних та інших документах виконані не Борисенко А.О., а іншою особою (а.с. 43-50).

Суд вважає слушною думку представника відповідача, що письмові пояснення Борисенко А.О. та висновки фахівця-почеркознавця, на які посилається позивач, обґрунтовуючи нікчемність господарського зобовязання відповідачів за липень 2007 року, не є належними доказами в справі відповідно до вимог КАС України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 року, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року припинено юридичну особу ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» та відмовлено позивачу Алчевській ОДПІ в задоволенні вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» на підставі пояснень Борисенко А.О. (а.с.208-210).

Згідно з відповіддю ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» у 2007 році звітності не надавало, свідоцтво платника ПДВ анульовано згідно акту від 22.04.2008 року № 586 (а.с.37).

Податковий орган вважає, що господарське зобовязання, яке виникло на підставі договору №38ГП від 25.02.2005 року підлягає визнанню недійсним у звязку з тим, що укладений договір між ЗАТ «Аквасервіс» та ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» є таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, спрямований на безпідставне отримання прибутків, ухилення від сплати податків.

Із матеріалів справи вбачається, що договір №38 -ГП від 25.02.2005 року був укладений між ЗАТ «Аквасервіс» та ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» під час здійснення ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» господарської діяльності, подання податкової звітності.

Таким чином, як вбачається з уточненої позовної заяви від 22.06.2009 року, вимоги якої підтримав представник позивача в судовому засіданні, позивач наполягає на застосуванні до відповідачів наслідків нікчемного правочину (господарського зобовязання за липень 2007 року), що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Сторони не заперечують фактичного виконання в липні 2007 року ТОВ «Роса-Компані» робіт з будівництва заводу за договором з ЗАТ «Аквасервіс» від 25.02.2005 року на загальну суму 558775, 48 грн., що також підтверджено актом виконаних робіт за липень 2007 року та податковою накладною від 31.07.2007 року № 31 07.07 01 на суму 558775, 48 грн., в т.ч. ПДВ 93129, 25 грн.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, учинення удаваного правочину з метою приховати ухилення від сплати податків.

Обов'язок сплачувати відповідні податки встановлений законодавством України і не залежить від змісту угоди. Порушення вимог податкового законодавства може бути підставою для притягнення особи, що його припустила, до відповідальності, встановленої законодавством.

Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України. Тому, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

У відповідності із ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи зазначені вимоги, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи сплинув передбачений ст. 250 Господарського кодексу України строк для застосування адміністративно-господарської санкції, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Враховуючи те, що відповідачем не надано суду документального підтвердження здійснення судових витрат, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 13 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні уточненого адміністративного позову Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Аквасервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ «Роса Компані» про застосування наслідків нікчемного правочина відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі 16 грудня 2009року.

СУДДЯ: В.С. ШЕМБЕЛЯН