Рішення № 72412922, 19.02.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3844/17

Провадження №: 2/332/176/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Андрюшиної Л.А. за участю секретаря судового засідання Ковтуна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу №332/3844/17(провадження № 2/332/76/18) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 11658,24грн. та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. В обґрунтування позову зазначено, що позивач знаходилась у трудових відносинах з відповідачем з 16.10.1997року по 17.03.2017року та працювала електромонтером. В період з жовтня 2014 року по 17 березня 2017 року позивач знаходилась у безстроковій безоплатній відпустці, у зв?язку з виїздом із зони проведення антитерористичної операції, але за нею зберігалось місце роботи на вказаному підприємстві. 17.03.2017 року вона звільнилась з роботи за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України(наказ від 17.03.2017 року № 10-к), про що також зазначено у трудовій книжці. У березні 2017 року позивач почала збирати довідки для оформлення виплати державної допомоги по безробіттю, та отримавши довідку щодо індивідуальних відомостей про застраховану особи з УПФУ м. Запоріжжя дізналася, що їй підприємством за березень 2017 року нарахована заробітна плата у розмірі 11658,24грн., але ця сума не надійшла на її картковий рахунок, що підтверджується даними, отриманими від ПАТ «ПУМБ». Отже, на день звільнення з роботи існувала заборгованість з виплати їй заробітної плати в сумі 11658,24грн., яка до теперішнього часу не виплачена. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності до ч.1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідач у добровільному порядку заборгованість з заробітної плати їй не сплатив, на неодноразові письмові звернення з цього приводу не реагує, а тому вона вимушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 11658,24грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Суду надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та додатково зазначила, що вона дійсно з жовтня 2014 року по 17 березня 2017 року знаходилась у безстроковій безоплатній відпустці, а тому заробітна плата за весь цей час їй не нараховувалась, у зв?язку з чим вважає, що нарахована їй сума у розмірі 11658,24грн. є вихідною допомогою при звільнені, яку відповідач повинен був сплатити відповідно до умов колективного договору, але приховав це від неї.

Представник відповідача Носик Б.М., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування суду пояснив, що позивач виїхала із зони проведення антитерористичної операції та в період з жовтня 2014 року по 17 березня 2017 року вона ніякої роботи на підприємстві не виконувала, перебувала у безстроковій відпустці без збереження заробітної плати і відповідно, заробітна плата їй за цей період не нараховувалась. Але, представником бухгалтерії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» була припущена технічна помилка при нарахуванні заробітної плати за березень 2017 року та зазначено, що нібито позивачу нараховані 11658,24грн.. У липні 2017 року помилку було виявлено та виправлено, проведено відповідне корегуваннясум нарахованої заробітної плати у звітності до органів ДФС та ПФУ, що підтверджується випискою з Індивідуальних відомостей про застраховану особу від 24.01.2018 року.Ніяких підстав для нарахування заробітної плати позивачу у підприємства не було, оскільки ОСОБА_1 не працювала. Нормами КЗпП України передбачено право працівника, у визначених випадках, на отримання вихідної допомоги при звільнені, але така підстава, як звільнення за угодою сторін не є підставою для нарахування і отримання вихідної допомоги при звільнені.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявніу справі письмові докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягаютьзадоволеннюу повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі колективного договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначаються Законом України «Про оплату праці».

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено та підтверджено оглянутим в судовому засіданні оригіналом трудової книжки, заповненої на ім?я ОСОБА_1, копія якої долучена до матеріалів справи, позивач перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Кіровські електричні мережі з 16.10.1997 року. Згідно наказу №451 від 16.10.1997 року прийнята електромонтером, та на підставі наказу №10-к від 17.03.2017 року була звільнена за угодою сторін на підставі ст. 36 п.1 КЗпП України(а.с.19,122-123). Спір між сторонами виник у зв?язку з неправомірно невиплаченою, на думку позивача, але нарахованою підприємством заробітною платою.

Нормами ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

До структури заробітної плати згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці(норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок(окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інші заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У відповідності до положень статті 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів;генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів;грантів.

Відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №65/97/нс від 11.01.2018 року(а.с.96) підприємство підтверджує факт роботи позивача ОСОБА_1 на посаді електромонтера оперативно-виїзної бригади 5 групи кваліфікації Трудовської групи електропідстанцій Кіровських високовольтних електричних мереж до дня звільнення 17.03.2017 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. Робоче місце знаходилось на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, облік робочого часу, ведення кадрової документації та нарахування заробітної плати також здійснювалось на непідконтрольній території згідно відпрацьованого часу відповідно до Наказу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №289-ОД від 08.05.2015 року, згідно якого на період проведення АТО на території Донецької області ведення бухгалтерського та кадрового обліку розділено на дві частини - на контрольованій та неконтрольованій території(а.с.37). У зв?язку із захопленням 13.03.2017 року невідомими озброєними особами майна товариства, яке знаходилось на неконтрольованій території, в тому числі кадрової, бухгалтерської документації та баз даних, по факту чого за заявою підприємства 18.03.2017 року внесено відомості до ЄРДР за №12017100000000150 за ч.3 ст.206 КК України(а.с.40-42), у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відсутня інформація щодо роботи ОСОБА_1 в березні 2017 року. На момент її звільнення та по цей час інформація щодо будь-яких сум, нарахованих, але не виплачених працівнику ОСОБА_1, у підприємства відсутня.

Відповідно до довідки від 15.10.2014 року № 2326000003 УПСЗН по Заводському району м. Запоріжжя, ОСОБА_1 взята на облік як особа, переміщена з районів проведення антитерористичної операції(а.с.130). Згідно дублікату довідки від 05 вересня 2017 року № 1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання позивача ОСОБА_1 є : АДРЕСА_1(а.с.7).

З відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків від 28.09.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 в першому кварталі 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» нарахована сума доходу у розмірі 11658,24грн., виплачена сума - 0,00грн.(а.с.8), що також підтверджується випискою Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу(форма ОК-5) від 17.05.2017 року(а.с.9).

Згідно наданого позивачем звіту по транзакціям з використанням/без використання БПК від 18.12.2017 року вбачається, що по рахунку НОМЕР_3, відкритому у ПАТ «ПУМБ» на ім?я позивача ОСОБА_1, у період після 23.08.2016 року будь яких нарахувань від ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не надходило(а.с.10).Також, листом №ZА8-50.4/119 від 18.12.2017 року ПАТ «Перший Український міжнародний банк»на звернення ОСОБА_1 повідомило про відсутність транзакції у сумі 11658,24грн. по картковому рахунку НОМЕР_3 за період з 01.01.2014року по 18.12.2017року. Станом на 18.12.2017 року залишок коштів складав 0,00грн.(а.с.12).

Відповідно до Акту перевірки додержання суб?єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов?язкове державне соціальне страхування №05-20-3333/0028 від 03.08.2017 року вбачається, що Головним управління Держпраці у Донецькій області в період з 25.07.2017 р. по 03.08.2017р. проведено перевірку з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за період 2015-2017 року. В ході проведення інспекційного відвідування підприємством надана інформація, зокрема, щодо відсутності заборгованості із заробітної плати станом на 01.08.2017 року, заробітна плата виплачується своєчасно, у встановлений законодавством та колективним договором термін. За результатами перевірки порушень трудового законодавства не виявлено(а.с.58-71).

З виписки з наказу № 10-к від 17.03.2017 року підтверджується, що позивач ОСОБА_1 була звільнена 17 березня 2017 року за угодою сторін(п.1 ст. 36 КЗпП) на підставі особистої заяви(а.с.93-95).

Позивачем ОСОБА_1 суду надані копії її заяв, з якими вона зверталася до відповідача з проханням виплатити їй нараховану заробітну плату у розмірі 11658,24грн., так як ця сума зазначена як її дохід по даним Пенсійного фонду та ДФС. Звільнена вона за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України 17.03.2017 року(а.с.108,109), а також зверталась зі скаргою до Головного управління Держпраці у Донецькій області(а.с.115).

Згідно копії відповіді Головного управління Держпраці у Донецькій області №04.1/Л-122 від 05.09.2017р. ОСОБА_1 повідомлено про проведення позапланового заходу з 25.07.2017р. по 03.08.2017р. у формі інспекційного відвідування ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з питань додержання законодавства про працю в частині перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1, за результатами якого складений акт перевірки від 03.08.2017 року №05-20-3333/0028. В ході розгляду звернення підприємством ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» наданий наказ від 17.03.2017 року № 10-к, згідно якого, ОСОБА_1 електромонтер оперативно-виїзної бригади V групи кваліфікації Трудовської групи електропідстанцій служби підстанцій звільнена 17.03.2017 року за угодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України. Підстава: особова заява(а.с.117-118).

Положеннями ч.1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Сторонами у судовому засіданні визнано, що згідно письмової заяви від 01.11.2014 року на ім?я директора ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» позивач ОСОБА_1 просила зберегти за нею її робоче місце і посаду на час проведення АТО згідно листа Мінсоцполітики №7302/3/14-14/13 від 08.07.2014р. у зв?язку із виїздом з м. Донецька(а.с.120), що також підтверджується письмовим поясненням позивача на адресу органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 15.12.2015 року в яких ОСОБА_1 зазначила про те, що вона з 01.11.2014 року знаходиться у безстроковій відпустці без збереження заробітної плати у зв?язку з її виїздом із зони АТО(а.с.121). Отже, той факт, що позивач з жовтня 2014 року по 17 березня 2017 року знаходилась у безстроковій відпустці без збереження заробітної плати не підлягає доказуванню, оскільки визнаний сторонами і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини. Таким чином, сума у розмірі 11658,24грн., зазначена позивачем у позові, не може бути визнана заборгованістю з виплати основної або додаткової заробітної плати, так як позивач у вище вказаний період часу не працювала та ніякої роботи на підприємстві відповідача не виконувала, що нею особисто було підтверджено в суді. Питання того, що ця заборгованість утворилась у період до жовтня 2014 року позивачем не ставилося та вона не зазначає, що ця заборгованість утворилась за минулий час.

Згідно довідки Запорізького міського центру зайнятості № 2302 від 26.05.2017 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна з 14 квітня 2017 року(а.с.124).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 09.02.2018 року № 41295 вбачається, що за період з 1 кварталу 2017 року по 3 квартал 2017 року відсутня сума доходу у розмірі 11658,24грн., яка була раніше зазначена у відомостях з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України наданих станом на 28.09.2017 року(а.с.8, 143).

Підстави для виплати вихідної допомоги визначені статтею 44 КЗпП України. При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 6 статті 36та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього о Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу( пункт 3 статті 36) у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору(статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток. Позивач була звільнена з підстави, зазначеної п.1 ст. 36 КЗпП України - за угодою сторін, а отже, на неї при припинені трудового договору не поширюються вимоги ст. 44 КЗпП України щодо виплати вихідної допомоги.

Позивач вважає, що сума у розмірі 11658,24грн. є сумою вихідної допомоги, виплата якої передбачена Колективним договором при звільнені працівників.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства,прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів(ст. 10 КЗпП України).

Відповідно додатку № 11 до колективного договору ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що був затверджений на профспілковій конференції працівників 3 серпня 2011 року, діяло Положення про виплату одноразової грошової матеріальної допомоги працівникам ПАТ «Донецькобленерго» у зв'язку зі скороченням і виходом на пенсію. Згідно цього Положення передбачено випадки виплати сум одноразової матеріальної допомоги у разі припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників, зокрема, виплата такої допомоги передбачено. якщо працівник, в термін 7 календарних днів з дня отримання офіційного попередження про скорочення, виявив бажання звільнитися: за згодою сторін; за власним бажанням; достроково, у зв'язку зі скороченням. Відповідно до додатку № 11 до колективного договору ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що був прийнятий на конференції трудового колективу Товариства(Протокол № 1 від 16.02.2017 року)виплата вищевказаної грошової матеріальної допомоги при звільнені у зв'язку зі скороченням і виходом на пенсію вже не передбачена, оскільки колективний договір не містить такої умови. В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами той факт, що позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України - за угодою сторін та будь-яких доказів того, що трудовий договір було припинено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, скороченням чисельності або штату працівників, суду не надано. Разом з тим, судом встановлено, що виплата грошової матеріальної допомоги при звільнені працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України не передбачена умовами колективного договору, що був прийнятий на конференції трудового колективу Товариства(Протокол № 1 від 16.02.2017 року) і діяв на час звільнення позивача 17.03.2017 року. Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що на даний час сума у розмірі 11658,24грн., яку позивач вважає заборгованістю по заробітній платі, відсутня як сума нарахованого їй доходу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 09.02.2018 року № 41295. Посилання представника відповідача про те, що відбулася технічна помилка при нарахуванні заробітної плати за березень 2017 року працівником бухгалтерії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ніякими доказами не спростовано. Вказану помилку було виправлено підприємством шляхом проведення відповідного корегування сум у звітності до органів ДФС та УПФУ(а.с.135).Таким чином, в судовому засіданні не було підтверджено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_1 на час її звільнення, у зв'язку з чим її позовні вимоги у цій частині не можуть бути задоволені судом. Крім того, оскільки суд прийшов до переконання про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в сумі 11658,24 грн., вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, яка є похідною від основної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, також не підлягає задоволенню.

При цьому суд при вирішенні спору по суті, враховує вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України,відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про неможливість задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,115, 116 КЗпП України, ст.ст. 2,5 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 4,5,12, 81, 82,83, 89, 259, 263-265, 268,274,279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»(місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Островського, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00131268) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.02.2018 року.

Суддя Андрюшина Л.А.