Постанова № 7241227, 22.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2009 року Справа № 2а-26950/09/1270

Категорія 6.11

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Смішливій І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: не з’явився

представник відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля» про стягнення коштів за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля» про стягнення коштів за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 1109170,44 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 62889,75 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що на підприємстві у 2008 році замість п’ятдесят одного інваліда працювало дев’ять.

В порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2008 рік підприємством не було перераховано 1109170,44 грн. адміністративно-господарські санкції.

В супереч п. 5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не інформував відповідні державні органи, а тому відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нараховується пеня за порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Розмір пені, нарахованої за період з 16.04.2009 року по 21.10.2009 року, підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, 23 листопада 2009 року під час судового засідання надав суду відзив на адміністративний позов, згідно якого заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, інваліди, які зверталися самостійно , або направлялися державною службою зайнятості були працевлаштовані на ТОВ «Інтер-Інвест вугілля». Також відповідачем зазначено, що ухвалою Господарського суду міста Луганська від 11.03.2009 року порушено справу про банкрутство №12/21б, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля» в порушення ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не інформувало Первомайський міський центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, що підтверджується довідкою Первомайського міського центру зайнятості від 30 вересня 2009 року № 9/03-2010.

На підприємстві у 2008 році замість п’ятдесят одного інваліда працювало дев’ять.

В порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2008 рік підприємством не було перераховано 1109170,44 грн. адміністративно-господарські санкції.

Виходячи з того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Луганського складає 1270 осіб, то чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (4%) – 51 особа.

Як вбачається з акту перевірки за 2008 рік №174 від 16.09.2009 року , фонд оплати праці штатних працівників складає 33539,2 тис. грн., а тому середня заробітна плата штатного працівника складає 26408,82 грн..

Тобто розмір адміністративно–господарських санкцій за не створення одного робочого місця складає 1109170,44 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до п.3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Також п.5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, затверджено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Частиною 5 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України » Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного–господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем доведений.

З наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 1109170,44 грн. обґрунтовані чинним законодавством та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за порушення терміну сплати санкції в розмірі 62889,75 грн. суд вважає, що у суду відсутні підстави для ухвалення рішення на користь позивача з наступних підстав.

Згідно з ч.2, 3, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Луганська від 11.03.2009 року №12/21б порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля», та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З розрахунку суми пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у 2008 році вбачається, що пеня нарахована за період з 16.04.2009 року по 21.10.2009 року.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв’язку з цим, завданням адміністративного суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб’єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення терміну сплати санкції в розмірі 62889,75 грн. є необґрунтованими та таким що не підлягають задоволенню

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачували судовий збір.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 2, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля» про стягнення коштів за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест вугілля», код 32458462, на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 1109170,44 грн.

В інших частинах позову відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 грудня 2009 року.

СУДДЯ