Постанова № 7241205, 24.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2009 року справа № 2а-25943/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі судового засідання Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконуючого обовязки Війського прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Вішневського Олександра Анатолійовича до Військової частини А2622 про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання виплатити заборгованість з витрат на службові відрядження,

За участю представників сторін:

прокурор: Караварданян С.Є., доручення від 05.08.2009 року № 2573,

від позивача: Вішневський О.А.,

від відповідача: Поліщук О.Ю, довіреність від 24.11.2009 року № 1474,

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконуючого обовязки Війського прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Вішневського Олександра Анатолійовича до Військової частини А2622 про визнання протиправною бездіяльності службових осіб військової частини А2622 щодо невідшкодування молодшому сержанту запасу ОСОБА_1 витрат на службові відрядження під час проходження військової (публічної) служби за контрактом у військовій частині А1783 у розмірі 1773,37 грн., зобовязання виплатити зазначену заборгованість з витрат на службові відрядження.

Прокурор та позивач в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Військовою прокуратурою Луганського гарнізону, за зверненням колишнього військовослужбовця за контрактом військової частини А1783 молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 проведена прокурорська перевірка додержання службовими особами військових частин А1783 та А2622 вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та іншого законодавства у зазначеній сфері з питань доведення встановлених норм матеріального, продовольчого та інших видів забезпечення.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив з 10 серпня 2006 по 10 серпня 2009 року військову (публічну) службу за контрактом на посаді командира відділення - старшого оператора відділення радіорозвідки військової частини А1783, при цьому, на всіх видах забезпечення, в тому числі і фінансовому, вказаний військовослужбовець перебував у військовій частині А2622 (м. Чернігів).

1 0 серпня 2009 року наказом командира військової частини А2622 № 15 молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас відповідно до підпункту «а» пункту 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).

Крім того, 10 серпня 2009 року, наказом командира військової частини А1783 № 153 молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Краснодонського ОМВК Луганської області.

Судом встановлено, що під час звільнення з військової служби у запас і до теперішнього часу з молодшим сержантом військової служби за контрактом ОСОБА_1 військовою частиною А2622 не проведено остаточного розрахунку з грошового забезпечення, а саме з витрат на службове відрядження, в яке він вибував у період з 09 вересня по 31 жовтня 2008 року.

Згідно телеграми командира військової частини А2622 від 08 вересня 2008 року за № 14/533, старший солдат військової служби за контрактом військової частини А1783 ОСОБА_1 був відібраний для проходження спеціальних курсів підготовки військовослужбовців за контрактом з терміном навчання 1,5 місяців, для чого командиру військової частини А1783 вказаного військовослужбовця було наказано відкомандирувати до м. Чернігова до військової частини А2622 в термін до 10 вересня 2008 року.

На виконання вищевказаної телеграми, наказом командира військової частини А1783 від 08 вересня 2008 року № 158, старший солдат ОСОБА_1 був відряджений на період з 09 вересня по 25 жовтня 2008 року у м. Чернігів до військової частини А2622 для проходження вказаних курсів.

Наказом командира військової частини А1783 від 27 жовтня 2008 року № 190, на підставі телеграми командира військової частини А2622 від 27 жовтня 2008 року № 14/604, старшому солдату ОСОБА_1 термін відрядження у військовій частині А2622 продовжено з 25 по 31 жовтня 2008 року.

31 жовтня 2008 року молодший сержант ОСОБА_1 прибув з відрядження до військової частини А1783 та приступив до виконання службових обов'язків, про що було видано наказ командира військової частини А1783 від 31 жовтня 2008 року № 194.

Судом встановлено, що п ід час слідування та повернення з вказаного відрядження, а також під час перебування у службовому відрядженні у м. Чернігові у військовій частині А2622, молодший сержант військової частини А1783 ОСОБА_1 витрачав на проїзд, харчування та інші потреби, пов'язані з перебуванням у відрядженні та виконанням своїх службових обов'язків, виключно свої особисті грошові кошти, оскільки військовою частиною А2622, в якій він знаходиться на фінансовому забезпеченні, на порушення вимог п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», коштами в якості авансу на поточні витрати у розмірах, згідно з установленими нормами, молодший сержант ОСОБА_1 не забезпечувався.

Після повернення з відрядження, молодший сержант ОСОБА_1 передав оригінали усіх документі, які підтверджують витрати на відрядження, а саме: посвідчення про відрядження № 27 від 08 вересня 2008 року, проїзний документ серії ЛФ № 793549 від 09 вересня 2008 року на проїзд від м. Луганська до м. Ніжин, проїзний документ від 10 вересня 2008 року на проїзд від м. Ніжина до м. Чернігова, проїзний документ серії МТ № 126107 від 30 жовтня 2008 року на проїзд від м. Ніжина до м. Луганська та авансовий звіт від 31 жовтня 2008 року з витрат на службове відрядження на загальну суму 1773,37 грн., до стройової частини військової частини А1783.

Вказані звітні документи були спрямовані військовою частиною А1783 до фінансової частини військової частини А2622 для нарахування та виплати молодшому сержанту ОСОБА_1 грошової компенсації з витрат на службові відрядження у розмірі 1773,37 грн.

Однак, службовими особами зазначеної військової частини А2622 відповідна компенсація з витрат на службове відрядження звільненому з військової служби у запас молодшому сержанту ОСОБА_1 до цього часу не виплачена, та надана довідка-розрахунок, згідно якої заборгованість перед вказаним колишнім військовослужбовцем з витрат на службі відрядження складає у розмірі 1773,37 грн.

Крім того, згідно повідомлення командира військової частини А2622 від 11 вересня 2009 року за вих. № 1020, провести виплату компенсації витрат на службові відрядження молодшому сержанту запасу ОСОБА_1 за 2008 рік військова частина А2622 не має можливості у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на кінець 2008 бюджетного року.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, якою являється військова частина А2622, беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, кредиторська заборгованість з виплати коштів на відрядження станом на 01 січня 2009 року у військовій частині А2622 не нараховувалася. Згідно ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України та п. 5 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, оплата витрат на відрядження за минулі бюджетні періоди, без відповідних бюджетних асигнувань, здійснюватися не може. На 2009 бюджетний рік військовій частині А2622 кошторисних призначень на відрядження не надано. Враховуючи відсутність кошторисних призначень на 2009 рік, вказана заборгованість з виплати грошової компенсації витрат на службові відрядження молодшому сержанту запасу ОСОБА_1 може бути здійснена тільки за рішенням суду.

Згідно ч. 6 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при виконанні службових обов'язків, пов'язаних відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (далі - Постанова), розмір відшкодування витрат на відрядження у межах України для дер них службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, складає 30 за добу.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок використання із застосуванням платіжних карток.

Згідно п. 6 зазначеної Постанови державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах Україні і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або часі утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження та витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях.

Відповідно до п. 1.2 «Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 17 січня 2000 року № 9, відрядження військовослужбовця військової частини А1783 ОСОБА_1 до військової частини А2622 у період з 09 вересня 2008 року по 31 жовтня 2008 року було викликано дійсною потребою та на підставі рішення командування військової частини А2622, яке повинно було у відповідності з вимогами чинного законодавства видати військовослужбовцю на це відрядження грошовий аванс, що не було зроблено.

Суд вважає, що відмова службовими особами військової частини А2622 у відшкодуванні молодшому сержанту запасу ОСОБА_1 витрат на службові відрядження з посиланням на ст. 51 Бюджетного кодексу України та п. 5 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, є безпідставною, оскільки норми вказаних документів не містять заборони відшкодувати військовослужбовцю понесені ним грошові витрати на службові відрядження.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст. ст. 2, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Виконуючого обовязки Війського прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі ОСОБА_1 до Військової частини А2622 про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання виплатити заборгованість з витрат на службові відрядження задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльності службових осіб військової частини А2622 щодо невідшкодування молодшому сержанту запасу ОСОБА_1 витрат на службові відрядження під час проходження військової (публічної) служби за контрактом у військовій частині А1783 у розмірі 1773,37 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят три гривні тридцять сім копійок).

Зобовязати військову частину А2622 (14029, м. Чернігів, вул. Староказарменна дільниця, 2, р/р 35212027000471 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592, код ЕДРПОУ 08076304) виплатити на користь молодшого сержанту запасу ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість з витрат на службові відрядження у розмірі 1773,37 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят три гривні тридцять сім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виоготовлено 29 грудня 2009 року.

СУДДЯ Т.С. УШАКОВ