Рішення № 724116, 26.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2007

Справа №2-7/3732-2007

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, код ЗКПО 32417960)

Про стягнення 1111,93 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Свірідов Є. Г., предст., дов. №11/102 від 07.11.2006 р.

Від відповідача - Кабанцев Р. О., предст., дов. №4 від 04.01.2007 р.

Суть справи: Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” про стягнення 1111,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого позивачем за договором №1001-ТГ-2005/06 від 25.01.2005 р. природного газу, через що заборгованість ТОВ „Кримтеплоелектроцентраль” перед ДАК „Чорноморнафтогаз” станом на 24.01.2007 р. складає 1076,54 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 22,41 грн. та 3% річних у сумі 3,95 грн.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що заборгованість за поставлений природний газ в листопаді-грудні 2006 року була погашена в розмірі 1000,00 грн. платіжним дорученням №12439 від 27.12.2006 р., а тому в цій частині просить припинити провадження у справі. Інший розмір боргу у сумі 76,54 грн. був погашений 23.03.2007 р., про що свідчить платіжне доручення №12824. Також відповідач просить зобов’язати відповідача здійснити відповідний перерозрахунок сум пені та річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

25.01.2005 р. між Державним акціонерним товариством „Чорноморнафтогаз” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” (Споживач) був укладений договір №1001-ТГ-2005/06, предметом якого є надання послуг з транспортування природного газу в 2005-2006 році в обсягах 597310,00 тис. м3.

Відповідно до п. 5.2 Договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу Споживач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця. Споживач не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаження газу перераховує Виконавцю авансовий платіж в розмірі 95% вартості обсягу послуг з його транспортування, в межах заявлених у п. 1.1 на поточний період обсягів газу.

Остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту прийому-передачі фактично спожитого за місяць газу через свою газотранспортну систему.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в листопаді-грудні 2006 року були надані ТОВ „Кримтеплоелектроцентраль” послуги з транспортування природного газу на загальну суму 1076,54 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 01.12.2006 р. та від 01.01.2007 р., підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатями.

З вимогою про стягнення вказаної суми боргу позивач звернувся до суду.

Проте, матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням №12439 від 27.12.2006 р. вартість транспортованого газу в листопаді-грудні 2006 року була сплачена в розмірі 1000,00 грн. Таким чином, враховуючи те, що ДАК „Чорноморнафтогаз” звернувся з позовом до суду 27.02.2007 р., тобто після сплати відповідачем вказаної суми боргу, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Кримтеплоелектроцентраль” суми боргу в розмірі 1000,00 грн. належить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що остаточна оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу в листопаді-грудні 2006 року в розмірі 76,54 грн. була здійснена відповідачем 23.03.2007 р., про що свідчить відповідне платіжне доручення №12824 від 23.03.2007. За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 76,54 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.2 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті за послуги з транспортування природного газу Споживач оплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який оплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Проте, здійснений позивачем розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає наступному коригуванню.

По акту від 01.12.2006 р.:

- з 11.12.2006 р. по 27.12.2006 р. – 3,20 грн. (404,71 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 17 дн.).

По акту від 01.01.2007 р.:

- з 11.01.2007 р. по 12.02.2007 р. – 1,18 грн. (76,54 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 33 дн.).

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з ТОВ „Кримтеплоелектроцентраль” на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 4,38 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Однак, обчислені позивачем суми річних не є обгрунтованими, а тому підлягають зменшенню зменшенню до наступних розмірів.

По акту від 01.12.2006 р.:

- з 11.12.2006 р. по 27.12.2006 р. – 0,57 грн. (404,71 грн. х 3% : 365 дн. х 17 дн.).

По акту від 01.01.2007 р.:

- з 11.01.2007 р. по 12.02.2007 р. – 0,21 грн. (76,54 грн. х 3% : 365 дн. х 33 дн.).

Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 0,78 грн.

Враховуючи те, що заборгованість у сумі 76,54 грн. була погашена відповідачем після звернення ДАК „Чорноморнафтогаз” до суду, а також приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог в розмірі 1000,00 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль” (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, код ЗКПО 32417960) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117) пеню у розмірі 4,38 грн., 3% річних у сумі 0,78 грн., 7,49 грн. державного мита та 8,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 76,54 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.