Рішення № 72406735, 20.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/3072/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН»;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 01.09.2017 №694 о/с «По особовому складу»;

- поновити позивача на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 БПОП ГУПН у Львівській області з 15.08.2017;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції стало, на думку відповідача, порушення ОСОБА_2 Конституції України, законів України та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, що полягала у керуванні приватним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та не з пристебнутим ременем безпеки. На час винесення спірного наказу від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН» було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідності став висновок Жовківської центральної районної лікарні стосовно виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції від 21.05.2017 №370. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 17.08.2017, яка набрала законної сили 29.08.2017, провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Вказаним судовим рішенням надано оцінку висновку Жовківської ЦРЛ від 21.05.2017 №370 та встановлено, що такий складений з порушенням норм чинного законодавства, тому є недійсним. Оскільки судовим рішенням встановлено недійсність документу, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, то спірні накази слід визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою суду від 05.10.2017 витребувано у ГУ НП у Львівській області належним чином завірені копії всіх матеріалів службового розслідування, що передували винесенню наказу від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН».

Вказаною ухвалою було зупинено провадження у справі до одержання судом витребовуваних доказів.

На виконання вимог ухвали суду від 05.10.2017 ГУ НП у Львівській області 13.11.2017 надано матеріали службового розслідування та копію послужного списку ОСОБА_2

Ухвалою суду від 15.11.2017 поновлено провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Окрім того, вказала на про порушення відповідачем строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Просила позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, свого відношення до позову не висловив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.04.2005.

Наказом ГУ МВС № 873 о/с від 06.11.2015 ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішніх справ.

Наказом ГУ НП №59 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_2 призначено до батальйону поліції особливого призначення ГУ НП у Львівській області.

Наказом ГУ НП №120 о/с від 18.01.2017 ОСОБА_2 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП у Львівській області.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 22.05.2017 №1664 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2

Як зазначено в мотивувальній частині наказу від 22.05.2017 №1664, підставою для призначення службового розслідування було складення 21.05.2017 працівниками Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП НП України на ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною п'ятою статті 121 КУпАП.

За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником ГУ НП у Львівській області 26.05.2017.

Висновок службового розслідування містить пропозицію накласти на ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Такий висновок ґрунтується на тому, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_2 як працівник поліції, будучи зобов'язаним відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського 21.04.2017, будучи поза службою на автодорозі Львів-Рава-Руська, керував приватним автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння та ременями безпеки пристебнутим не був.

Згідно з висновком та матеріалами службового розслідування, перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння встановлено на підставі висновку Жовківської ЦРЛ №370 від 21.05.2017 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 23.06.2017 №2113 на поліцейського БПОП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення накладено за грубі порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, що виразилось у керуванні приватним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та не з пристебнутим ременем безпеки.

Наказом від 27.07.2016 №566 о/с ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2, поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП звільнено зі служби в поліції з 24.07.2017 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстава: наказ ГУ НП у Львівській області від 23.06.2017 №2113.

Відповідно до довідок Жовківської центральної районної лікарні про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 21.06.2014 по 14.08.2017.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_2, наказом ГУ НП у Львівські області від 01.09.2017 №694 о/с відмінено пункт наказу від 24.07.2017 №566 в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2, поліцейського взводу №1 роти 4 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП .

Цим же наказом старшого сержанта поліції ОСОБА_2 з 15.08.2017 звільнено із служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстава: наказ ГУ НП у Львівській області від 23.06.2017 №2113, довідки про тимчасову непрацездатність від 21.06.2017 №68, від 25.072017 №76 видані Жовківською центральною районною лікарнею.

Вважаючи накази від 23.06.2017 №2113 та від 01.09.2017 №694 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) який набув чинності 07.11.2015.

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з статтею 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII.

Відповідно до частини першої якої поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно зі статтею 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до положень статей 2, 5 Дисциплінарного статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби".

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до пункту 6 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція № 230).

Пунктом 2.1 Інструкції № 230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Абзац 1 пункту 5.4. Інструкції передбачає, що якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

При цьому, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина 15 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування стало те, що 21.04.2017 працівниками Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП НП України складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, за частиною п'ятою статті 12 КУпАП відносно поліцейського взводу №1 роти №4 БПОП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2

Як слідує із висновку службового розслідування перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння встановлено висновком Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції, відповідно до пункту 10 якого встановлено, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

У матеріалах службового розслідування, копії яких надана відповідачем на вимогу суду і долучені до матеріалів справи міститься висновок Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370, відповідно до пункту 10 якого за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Висновок Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370 складено на підставі акта медичного огляду Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 17.08.2017, яка набрала законної сили 29.08.2017, надано оцінку акту Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370 та протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2017 Серії БР №118239, складеному відносно ОСОБА_2

Судовим рішенням встановлено, що акт Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370, на підставі якого був складений висновок Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370 та протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2017 Серії БР №118239 складені з порушенням норм чинного законодавства, наслідком яких є їх недійсність. У зв'язку з наведеним, Жовківський районний суд Львівської області прийшов до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_2 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, недійсність акта медичного огляду Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370 свідчить про недійсність складеного на підставі такого акта висновку Жовківської центральної районної лікарні від 21.05.2017 №370.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із положень статті 78 КАС України, визнання судовим рішенням недійснім документ, на підставі якого на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2017 Серії БР №118239, зумовлює висновок суду про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Вказане дає підстави стверджувати про протиправність наказу ГУ Національної поліції у Львівській області від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН» та застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в Національній поліції України.

Щодо порушення відповідачем строків виконання дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Згідно зі статтею 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Аналіз норм Дисциплінарного статуту зумовлює висновок про те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення дисциплінарних порушень накладається дисциплінарне стягнення, про що видається відповідний наказ з дотриманням строків, передбачених статті 16, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні, а подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським ЮПОП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 затверджено 26.05.2017.

Дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції накладено на позивача наказом ГУ НП у Львівській області від 23.06.2017 №2113, тобто в межах місячного строку встановленого статтею 16 Дисциплінарного статуту.

Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відбулася наказом ГУ НП у Львівській області від 01.09.2017 №694 о/с, яким ОСОБА_2 звільнено із служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» з 15.08.2017.

Таким чином, дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача не лише за відсутності дисциплінарного проступку, а і з порушенням строку накладання такого дисциплінарного стягнення.

Вказане свідчить про протиправність наказу ГУ НП у Львівській області від 01.09.2017 №694 о/с «По особовому складу».

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення ОСОБА_2 з служби органах Національної поліції.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку наказам відповідача від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН» та від 01.09.2017 №694 о/с «По особовому складу», суд дійшов переконання, що такі не відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому їх слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши позовні вимоги в частині щодо їх оскарження.

Нормами Закону № 580-VIII не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, до спірних правовідносин застосовуються положення КЗпП України.

Відповідно до положень частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки позовна вимога про поновлення на посаді є похідною від позовних вимог про скасування наказів, то така підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про протиправність та скасування наказів від 23.06.2017 №2113 та від 01.09.2017 №694.

Тому ОСОБА_2 слід поновити на посаді, яку він займав до звільнення - на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 БПОП ГУПН у Львівській області.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 15.08.2017 не допустили до виконання обов'язків поліцейського, тому фактично останнім робочим днем слід вважати 14.08.2018, а поновити його слід саме з 15.08.2017.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позовна вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідною від попередніх позовних вимог, тому таку слід задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи від 19.02.2018 №102 середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 316 грн 23 к.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в період з 15.08.2017 по 20.02.2018 перебував у вимушеному прогулі.

Ураховуючи те, що з дати звільнення позивача до дати прийняття рішення у даній справі вимушений прогул становить 131 дні, то стягненню з відповідача підлягає середній заробіток у сумі 41 426 грн 13 к. (316, 23 х 131 днів), з якого слід з відрахувати обов'язкові податки та збори.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставний, обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв'язку з поновленням на посаді, становить 9 645 грн 02 к.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, такий фактично не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.76-10,14,72-77,90,132,159,241-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.06.2017 №2113 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції БПОП ГУПН».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 01.09.2017 №694 о/с «По особовому складу».

Поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 БПОП ГУПН у Львівській області з 15.08.2017.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 41 426 (сорок одна тисяча чотириста двадцять шість ) грн 15 к. з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на службі в поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 БПОП ГУПН у Львівській області та стягнення на користь ОСОБА_2 заробітної плати за один місяць в розмірі 9 645 (дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн 02 к. звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя О.П. Хома