
12
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 лютого 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/74/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Карча В.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Матусевича Р.М.,
розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
02.01.2018 до суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області, відповідач), в якому з урахування уточнень позивач просить: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині незарахування ОСОБА_1 в наказі № 19 о/с від 19.01.2016, яким він був звільнений відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за статтею 77 частиною 1 пунктом 7 (за власним бажанням) з 22.01.2016 до календарної вислуги років (22 роки 1 місяць 4 дні) на пільгових умовах час участі в АТО (4 роки); зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області обчислити вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», та внести зміни до наказу № 19 о/с від 19.01.2016 про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за статтею 77 частиною 1 пунктом 7 (за власним бажанням) з зарахуванням йому до вислуги років (22 роки 1 місяць 4 дні) на пільгових умовах час участі в АТО (4 роки); зобов'язати відповідача оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
09.02.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області № 19 о/с від 19.01.2016 ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції з 22.01.2016. Витяг з наказу про звільнення та трудову книжку позивач отримав 22.01.2016, про що свідчить особисто зроблений запис позивача на першій сторінці його послужного списку.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач ще 22.01.2016 був ознайомлений з записами, які зроблені в наказі ГУНП в Луганській області про його звільнення, а саме - про підстави звільнення та з вислугою років у календарному обчисленні на час звільнення.
Позивач 16.02.2017 звернувся з заявою до відповідача з вимогою про перерахунок його вислуги років у пільговому обчисленні та внесенням відповідних змін до наказу ГУНП № 19 о/с від 19.01.2016. На вказане звернення позивачу було надано відповідь вих. № 855/111/19-2017 від 10.03.2017, якою ОСОБА_1 був повідомлений, що у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для перерахунку його вислуги років на пільгових умовах та внесення відповідних змін до наказу.
Крім того, позивач звертався з заявою 12.05.2017 до МВС України з вимогою зобов'язати ГУНП в Луганській області надати йому довідку про пільгове обчислення вислуги років та внесення відповідних змін до наказу № 19 о/с від 19.01.2016. Про результати розгляду вказаної заяви позивача було повідомлено листом ГУНП в Луганській області вих. № 3861/111/19/05-2017 від 03.07.2017, в якому зазначено, що у ГУНП в Луганській області відсутні підстави для перерахунку його вислуги років на пільгових умовах та внесення відповідних змін до наказу.
06.11.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою перерахунку його вислуги років у пільговому обчисленні та внесенням відповідних змін до наказу ГУНП № 19 о/с від 19.01.2016. Листом вих. № 4446/111/19-2017 від 28.11.2017 ОСОБА_1 був повідомлений, що у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для перерахунку його вислуги років на пільгових умовах та внесення відповідних змін до наказу.
Оскільки предметом позову є питання, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби, позивачем пропущено місячний строк, встановлений для звернення до суду з таким позовом (арк. спр. 58-60).
19.02.2018 позивач надав до суду відгук на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому посилається, що він дійсно 22.01.2016 був ознайомлений з записами в наказі ГУНП в Луганській області № 19 о/с від 19.01.2016. Разом з цим, на той час він не мав уяви, що в наказі про звільнення йому повинні обрахувати вислугу років у пільговому обчисленні та роз'яснити право на оформлення пенсії. Кадрові працівники не повідомляли йому про порядок застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей». Позивач також не заперечує, що він звертався із заявами 16.02.2017, 12.05.2017 та 06.11.2017 з питання обрахунку вислуги років та отримав відповіді на вказані звернення. Однак, про порушення свого права позивач дізнався лише з судових рішень про розрахунок вислуги років у пільговому обчисленні, з якими він ознайомлювався на початку 2017 року. Вважає, що строк звернення до суду з позовом не пропущено, в задоволенні клопотання відповідача просив відмовити (арк. спр. 66-70).
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.
Позивач у підготовчому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судом установлено, що наказом ГУНП в Луганській області від 19.01.2016 № 19 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частиною 1 пунктом 7 (за власним бажанням) з 22.01.2016, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 22 роки 01 місяць 04 дні (арк. спр. 10).
Витяг з наказу позивач отримав 22.01.2016, про що позивач власноруч зазначив у послужному списку (арк. спр. 57).
Вважаючи, що при звільненні відповідач неправильно обрахував йому вислугу років, позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою від 16.02.2017, в якій просив надати йому довідку про вислугу років та внести зміни до наказу ГУНП в Луганській області від 19.01.2016 № 19 о/с, зазначивши вислугу років як у календарному, так і в пільговому обчисленні (арк. спр. 20).
Листом від 10.03.2017 № 855/111/19-2017 відповідач повідомив позивача, що для перерахунку вислуги років на пільгових умовах та внесення відповідних змін до наказу ГУНП відсутні правові підстави (арк. спр. 21).
12.05.2017 позивач звернувся до міністра внутрішніх справ України та просив сприяти наданню йому довідки про пільгове обчислення років та внесення змін до наказу ГУНП України в Луганській області від 19.01.2016 № 19 о/с, зазначивши його вислугу років як у календарному, так і в пільговому обчисленні (арк. спр. 22).
Листом від 03.07.2017 № 3861/111/19/05-2017 відповідач вдруге повідомив позивача, що для перерахунку вислуги років на пільгових умовах та внесення відповідних змін до наказу ГУНП відсутні правові підстави (арк. спр. 23).
07.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати витяг про його звільнення, довідку про проходження служби в органах внутрішніх справ, довідку про кількість місяців, коли позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (арк. спр. 24).
Листом від 29.09.2017 № 3686/111/19-2017 відповідач направив позивачеві витяг з наказу ГУНП від 19.01.2016 № 19 о/с, довідку про проходження служби в ОВС і НП України, довідку про безпосередню участь в АТО (арк. спр. 25).
03.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій наполягав додатково зарахувати йому до вислуги років на пільгових умовах час участі в антитерористичній операції, додавши 02 роки 08 місяців 10 днів, та внести відповідні зміни до наказу ГУНП в Луганській області від 19.01.2016 № 19 о/с. Також просив оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років (арк. спр. 26).
Листом від 28.11.2017 № 4446/111/19-2017 відповідач повідомив позивача, що у нього відсутня календарна вислуга років для призначення пенсії по лінії МВС, визначена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для перерахунку вислуги років на пільгових умовах і внесення відповідних змін до наказу ГУНП від 19.01.2016 № 19 о/с та оформлення матеріалів для призначення пенсії за вислугу років по лінії МВС (арк. спр. 27).
Таким чином, судом установлено, що про незарахування відповідачем до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО позивач дізнався 22.01.2016.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в частині незарахування до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО, зобов'язання обчислити вислугу років та внести зміни до наказу від 19.01.2016 № 19 о/с з зарахуванням до вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО стосуються проходження позивачем публічної служби та звільнення зі служби. Отже, у вказаній частині позовних вимог позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого законом.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що при звільненні позивач не знав про своє право на пільгове обчислення вислуги років, а відповідач не роз'яснив йому такого права. Порядок обчислення вислуги років визначений чинним законодавством, яке є відкритим для загального доступу, а в обов'язки відповідача не входить роз'яснення працівникам відповідного права на пільгове обчислення вислуги років.
Позивачем не подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. На підставі викладеного позовні вимоги у вказаній частині належить залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Щодо решти позовних вимог суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Як установлено судом, із вимогою про оформлення та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років позивач звернувся до відповідача 03.11.2017. Відповідач відмовив позивачеві в оформленні матеріалів для призначення пенсії за вислугу років листом від 28.11.2017. До суду з позовом позивач звернувся 02.01.2018.
Для звернення до суду зі вказаною вимогою слід застосовувати загальний строк, визначений законом, - шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, з вимогою про зобов'язання відповідача оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся у строк, встановлений законом.
Керуючись статтями 120, 123, 183, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Головного управління Національної поліції в Луганській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині вимог про визнання протиправними дій в частині незарахування ОСОБА_1 в наказі № 19 о/с від 19.01.2016 до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО (4 роки), зобов'язання обчислити вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», та внести зміни до наказу № 19 о/с від 19.01.2016 про звільнення ОСОБА_1 з зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО (4 роки) залишити без розгляду.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2018 року.
СуддяІ.О. Свергун
Судове рішення № 72406651, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 22.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/74/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: