Рішення № 72406255, 21.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. Справа№805/97/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет»

про стягнення податкового боргу у розмірі 191 248,62 гривень

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет» про стягнення податкового боргу у розмірі 191 248,62 гривень, з яких:

- заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 36 796,68 гривень;

- заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 154 451,94 гривень.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21 лютого 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – публічне акціонерне товариство «Костянтинівський завод «Втормет» знаходиться на податковому обліку в Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 28 травня 1999 року. Станом на 09 листопада 2017 року за відповідачем існує податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб, який самостійно визначений у поданих деклараціях. У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов’язань, було винесено податкову вимогу від 11 травня 2017 року № 738-17. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 191 248,62 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надав клопотання та картку особового рахунку станом на 21 лютого 2018 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надав.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачеві за адресою вказаною в інформації з Єдиного державного реєстру: 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леніна, буд. 1 та повернута на адресу суду у зв’язку «за закінчення терміну зберігання», що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом з довідкою.

Відповідно до ч. 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідач у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову до суду не подав.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову до суду.

З огляду на те, що відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо стягнення з нього суми заборгованості.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – публічне акціонерне товариство «Костянтинівський завод «Втормет» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00191477, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-38), перебуває на обліку в Костянтинівській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 28 травня 1999 року, як платник податків.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – Головне управління ДФС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було подано податкову декларацію за 2017 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб за 2017 рік у сумі 259 128,33 гривень, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень – листопад у розмірі 21 594,03 гривень та за грудень у розмірі 21 594,00 гривень (а.с. 13-15). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень – серпень 2017 року по терміну сплати починаючи з 30 березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року.

10 січня 2017 року відповідачем було подано до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в якій самостійно визначено суму грошового зобов’язання за 2017 рік у сумі 49 062,24 гривень, яка повинна сплачуватися щоквартально рівними частками у розмірі 12 265,56 гривень (а.с. 16-17).

Матеріали справи свідчать, що 29 квітня 2017 року, 29 липня 2017 року та 29 жовтня 2017 року відповідачу на підставі вищевказаної декларації було нараховано грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 12 265,56,64 гривень за І квартал 2017 року, ІІ квартал 2017 року та ІІІ квартал 2017 року, на загальну суму 36 796,68 гривень.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 191 248,62 гривень.

Зазначені зобов’язання не були у повному обсязі сплачені у встановлені Податковим кодексом України строки.

Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку по земельному податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с. 19-23, 41-42).

Станом на дату розгляду справи відповідачем зазначена сума боргу не погашена

Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стосовно застосування пільги, встановленої статтею 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає, що пільга щодо звільнення від сплати земельного податку з юридичних осіб за користування земельними ділянками, існувала до 01 січня 2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у статтю 6 зазначеного Закону. У 2014 – 2015 роках така пільга існувала, однак суб’єкти господарювання, які самостійно задекларували до сплати суми земельного податку, для застосування пільги повинні були подати уточнені декларації, зменшивши раніш подані показники до нуля.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 11 травня 2017 року № 738-17, яка була направлена на адресу відповідача, однак повернулась за зворотною адресою у зв’язку з закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 24-25).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов’язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу у розмірі 191 248,62 гривень та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Нормами ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 14, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет» про стягнення податкового боргу у розмірі 191 248,62 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Костянтинівський завод «Втормет» (код ЄДРПОУ 00191477) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 191 248 (сто дев’яносто одну тисячу двісті сорок вісім) гривень 62 копійки.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.