Постанова № 724054, 19.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.2006

Справа №2-7/11560-2006А

За позовом: Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7),

До відповідача: Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, к. 302)

Про спонукання до виконання певних дій та стягнення 11230,00 грн.

Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний

Секретар судового засідання В. Є. Євген’єва

представники:

Від позивача – Луніна В. В., предст., дов. №13-14/4750 від 03.11.2006 р.

Від відповідача – Любивець М. М., предст., дов. №185 від 16.05.2006 р.

Суть адміністративної справи:

Контрольно-ревізійне управління в АР Крим звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить зобов’язати Регіональне управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” забезпечити виконання обов’язкових вказівок (вимог) КРУ в АР Крим від 09.03.2006 р. №03-14/1349 та стягнути до бюджету суму у розмірі 11,23 тис. грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення КРУ в АР Крим перевірки Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” були встановлені порушення законодавства, які виразились в списанні пально-мастильних матеріалів без підтверджуючих документів на суму 3,02 тис. грн., запчастин до автотранспорту на суму 8,21 тис. грн., всього на суму 11,23 тис. грн. Оскільки вимоги КРУ в АР Крим про відшкодування до бюджету необґрунтовано витрачених коштів, що викладені в вказівках №03-14/1349 від 09.03.2006 р., відповідачем не були виконані, позивач, керуючись п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України», просить стягнути з Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” 11230,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що в ході проведення ревізії позивачем не було прийнято до уваги меморіального ордеру №15 за квітень 2004 р. та бухгалтерські довідки від 05.04.2006 р. на списання спірної суми. Крім того, відповідач повідомив, що згідно з п. 8 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недосконалість відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» №2939-ХІІ від 26.01.1993 р. (зі змінами та доповненнями).

Ст. 2 вказаного Закону передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

З 26.01.2006 р. по 27.02.2006 р. працівниками КРУ в АР Крим була проведена ревізія дотримання вимог законодавства в процесі використання бюджетних коштів в Регіональному управлінні в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, за результатами якої був складений акт №03-23/09 від 27.02.2006 р.

В ході проведення ревізії було, зокрема, встановлено, що станом на 01.01.2004 р. за даними головної книги рахується залишок на субрахунку 235 „Паливо, пальні та мастильні матеріали” в сумі 3020,48 грн. та на субрахунку 238 „Запасні частини до машин та обладнання” в сумі 8205,00 грн. За даними бухгалтерського обліку в жовтні 2004 р. по головній книзі суми за субрахунками 235 та 238 на суму 3020,48 грн. та 8205,00 відповідно були списані з даних бухгалтерського обліку. До перевірки підтверджуючі документи про списання ПММ та запчастин не представлені, через що ревізорами був зроблений висновок про списання сум з порушенням п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-ХІУ від 16.07.1999 р. та Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України №2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

На виконання вказаного положення КРУ в АР Крим на адресу Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” були направленні обов’язкові вказівки №03-14/1349 від 09.03.2006 р., відповідно яких на відповідача був покладений обов’язок, зокрема, розробити план заходів по усуненню порушень та недоліків, виявлених ревізією та відшкодувати незаконно витрачені кошти. Крім того, відповідача було зобов’язано надати до КРУ в АР Крим інформацію про виконання вказівок та прийнятих мір в строк до 05.04.2006 р.

П. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» передбачено право головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійного управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

На підставі вказаної норми, враховуючи невиконання відповідачем зазначених у вказівках вимог у встановлений строк, позивач просить суд стягнути до бюджету з Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” суму незаконно витрачених коштів у розмірі 11,23 тис. грн.

Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі бухгалтерських довідок від 05.04.2006 р. з субрахунків 235 та 238 були списані пально-мастильні матеріали в сумі 3020,48 грн. та запасні частини в сумі 8205,00 грн., однак відповідні документи, на підставі яких відбулось списання до перевірки ревізорам надані не були.

Відповідно до п. 1 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України №125 від 08.12.2000 р., запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

У складі запасів обліковуються: сировина та матеріали; будівельні матеріали; обладнання, конструкції і деталі до установки; спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами; молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім'ї бджіл; доросла худоба, вибракувана з основного стада, худоба, прийнята від населення для реалізації; малоцінні та швидкозношувані предмети; паливо; матеріали для учбових, наукових та інших цілей; запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів); продукти харчування; медикаменти і перев'язувальні засоби; господарські матеріали і канцелярське приладдя; тара; матеріали в дорозі; готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати протягом одного року (п. 2 Інструкції).

П. 28 Інструкції передбачено, що на субрахунку 235 "Паливо, горючі і мастильні матеріали" обліковуються всі види палива, пального і мастильних матеріалів, що знаходяться на складах або в коморах (дрова, вугілля, торф, бензин, газ, мазут, автол і т.ін.), а також безпосередньо у матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до п. 31 Інструкції на субрахунку 238 "Запасні частини до машин і обладнання" обліковуються запасні частини, призначені для ремонту і заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних та ін.), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (мотори, автомобільні шини, включаючи покришки, камери і обідні стрічки тощо), що не обліковуються на субрахунку 105 "Транспортні засоби". Облік запасних частин ведеться за найменуваннями, марками, заводськими номерами, кількістю, вартістю і матеріально відповідальними особами.

Запаси в установах обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії (п. 51 Інструкції).

Згідно з п. 57 Інструкції списання з бухгалтерського обліку витраченого пального здійснюється на підставі подорожніх листів за фактичною витратою, але не більше норм витрат, установлених для окремих марок автотранспорту.

Відповідно до п. 2 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України №142/181 від 10.08.2001 р. з балансів установ відповідно до вимог цієї Інструкції можуть бути списані, зокрема, запаси - сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.

П. 8 цієї Інструкції передбачено, що при списанні запасів складається акт за типовою формою N 3-2 "Акт списання", форма та порядок складання якого затверджена наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 N 130 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 за N 962/5183. При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

Отже, документами, що підтверджують правомірність списання пально-мастильних матеріалів та запасних частин до машин і обладнання з бухгалтерського обліку, є, відповідно, подорожні листи та акти списання запасів, які не були надані відповідачем під час проведення ревізії працівникам КРУ в АР Крим, про що свідчить акт №03-23/09 від 27.02.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-ХІУ від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

П. 2.1 Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 Інструкції).

Отже, враховуючи те, що подорожні листи та акти списання є первинними документами в розумінні норм чинного законодавства та не були представлені відповідачем працівникам КРУ під час проведення перевірки, суд погоджується з висновком позивача про порушення Регіональним управлінням в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

Посилання відповідача на те, що згідно з п. 8 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недосконалість відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказана норма встановлює відповідальність посадових осіб за порушення ними своїх службових обов’язків, яка, передбачена ст. ст. 163-1, 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, застосування до посадових осіб адміністративних санкцій за порушення ними службових обов’язків не звільняє підконтрольні КРУ підприємства від виконання обов’язкових вказівок щодо повернення необґрунтовано витрачених бюджетних коштів. Так, в підтвердження вказаних висновків, суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Ч. 1 ст. 121 Бюджетного кодексу України передбачено, що посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення передбачених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про оскарження ним прийнятих позивачем обовязкових вказівок або оскарження провомірності дій ревізорів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсягу.

У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошена та підписана у судовому засіданні 19.12.2006р. Повний текст постанови складений та підписаний 22.12.2006 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163, п. ч. ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, к. 302, код ЗКПО 25627303) на користь державного бюджету (р/р 31113090600002, код платежу 21080500, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 23896447) суму грошових коштів у розмірі 11230,00 грн.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.