Постанова № 72402561, 20.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1605/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:

Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

20 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Великокісницьке" до центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

На апеляційну скаргу ОСОБА_5 надійшов відзив представника позивача, зареєстрований Вінницьким апеляційним адміністративним судом 06.02.2018 року за вх. № 1773/18.

У поданому відзиві представник позивач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.11.2011 року між ТОВ "Великокісницьке" (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6153 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Вказаний договір був зареєстрований відділом Держкомзему Ямпільського району, про що свідчить наявна у ньому відмітка про державну реєстрацію за № НОМЕР_2 від 06 квітня 2012 року.

Згідно умов даного договору, його укладено строком на 25 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Разом із тим, судом встановлено, що 31.03.2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Згідно п. 2.3 умов даного Договору він укладений строком на 10 років.

З метою реєстрації даного договору оренди ОСОБА_5 31.03.2017 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За результатами розгляду даної заяви державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області прийнято рішення №34644411 від 06.04.2017 року про державну реєстрацію права оренди вищезазначеної земельної ділянки площею 1,6153 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

На думку позивача, відповідач не мав підстав для реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки за ОСОБА_5, оскільки таке право раніше вже було зареєстровано за ТОВ "Великокісницьке", що, власне, і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень (далі - Закон № 1952-15).

За змістом ст. 2 Закону №1952-15 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1952-15 державна реєстрація прав є обов'язковою.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-15 передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч. 1 ст. 5 Закону №1952-15 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №1952-15 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

При цьому як зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 1915-15 під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Виходячи із обставин даної справи предметом судового дослідження є перевірка наявності одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, наявність якої суперечить вимогам Закону № 1952-15.

Із цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, як уже було встановлено судом вище, 04.11.2011 року між ТОВ "Великокісницьке" (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6153 га, за кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області. Вказаний договір містить відмітку про державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Ямпільському районі.

Державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди, у період укладання договору оренди між позивачем та ОСОБА_6, здійснювалась у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 "Про затвердження Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", органами Держземагентства.

За змістом п. 6 Порядку ведення Поземельної книги, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами-структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Пунктом 8 цього Порядку визначено, що одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів)

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Поземельної книги датою відкриття Поземельної книги є дата державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 10 Порядку ведення поземельної книги передбачено, що відомості із зазначенням дати вносяться до розділів Поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя. Записи до розділів Поземельної книги вносяться державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору. На підтвердження кожного запису в поземельній книзі формується з використанням автоматизованої системи аркуш поземельної книги, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

У відповідності до пункту 11 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, дата внесення запису до Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно п. 16-1 Порядку ведення Книги записів, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Із аналізу вищенаведених положень слідує, що державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди передбачала вчинення обов'язкових дій, зокрема внесення відповідний відомостей до Поземельної книги та до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Тобто, саме за наявності відповідних записів у Книгах записів про державну реєстрацію та Поземельних книгах державна реєстрація договорів оренди є такою, що відбулась та може створювати відповідні правові наслідки.

Так, наявні у матеріалах справи копії Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на думку суду, належним чином підтверджують факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ "Великокісницьке" та ОСОБА_6

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Згідно з роз'ясненнями Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами" метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію.

В даному ж випадку, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на думку суду, відповідачем належним чином не перевірено зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого, неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

При цьому надаючи оцінку посиланням представника третіх осіб на правомірність дій відповідача, які остання обґрунтовує тим, що державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області, при проведенні державної реєстрації договору оренди від 31.03.2017 року, зробив запит до Державного реєстру речових прав, водночас, інших, передбачених законом, виключних підстав для здійснення запитів до інших органів державної влади не існувало, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як уже зазначалось судом вище, положеннями п. 3. ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачене, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи, що право оренди спірної земельної ділянки у позивача виникло до 01.01.2013 року, оскільки договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Ямпільському районі за № НОМЕР_2 від 06 квітня 2012 року, а тому державному реєстратору, в силу вищезазначених положень, обов'язково необхідно було звернутись до відповідного органу влади, який проводив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ "Великокісницьке".

При цьому, слід зазначити, що здійснення державним реєстратором, при проведенні державної реєстрації договору оренди від 31.03.2017 року, запиту до Державного реєстру речових прав, жодним чином не звільняє останнього від обов'язку звернення до відповідного органу влади, який проводив державну реєстрацію права, що виникло до 01.01.2013 року.

Що ж до посилань представника третіх осіб на те, що договір оренди укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Великокісницьке" є оспорюваним, то суд зазначає наступне.

Так, в межах даної адміністративної справи предметом дослідження є саме правомірність прийнятого відповідачем рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Суд акцентує увагу на тому, що на момент прийняття оскаржуваного у даній справі рішення, спору щодо законності договору укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ "Великокісницьке" взагалі не існувало, адже провадження за позовною заявою ОСОБА_6 відкрито Ямпільським районним судом Вінницької області 05.10.2017 року.

Крім того, сам лише факт наявності даного спору, на переконання суду, жодним чином не може свідчити про правомірність дій відповідача при проведенні державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5, на підставі договору оренди від 31.03.2017 року.

З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 здійснена помилково, за наявності вже зареєстрованого права оренди іншої особи, а тому виникла ситуація, за якої одна і та ж земельна ділянка перебуває в оренді різних осіб, що є недопустимим, оскільки реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Відтак, наведені обставини свідчать про протиправність рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_5, на підставі договору оренди укладеного із ОСОБА_6 31.03.2017 року.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 лютого 2018 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Полотнянко Ю.П. Курко О. П.