Постанова № 72402560, 20.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2004/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

20 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що з 07.11.2015 року ОСОБА_2 перебував на службі у Національній поліції України, прийняв присягу працівника поліції.

10.08.2017 року в ході реалізації матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР під №42017020000000283 від 09.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, працівниками Вінницького управління ДВБ НПУ та працівниками прокуратури Вінницької області, задокументовано факт отримання неправомірної вигоди, в тому числі, старшим оперуповноваженим відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, майором поліції ОСОБА_2

11.08.2017 року з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування за фактом внесення до ЄРДР відомостей №42017020000000283 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо отримання неправомірної вигоди окремими поліцейськими УБЗПТЛ ГУ НП у Вінницькій області, наказом №1305 т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 було призначено службове розслідування та відсторонено від виконання службових обов'язків ОСОБА_2

21.08.2017 року начальником ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом розпочатого кримінального провадження №42017020000000283 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відносно поліцейських УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_5, майора поліції ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_7

Як слідує із вказаного висновку, позивачем порушено службову дисципліну, Присягу поліцейського, вимоги ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460- ІV, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції", що виразилось у вчинку, несумісному з перебуванням в Національній поліції України. Керуючись статтями 2, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 звільнити зі служби в поліції.

22.08.2017 року за результатами службового розслідування ГУ Національної поліції у Вінницькій області винесено наказ №1240 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП у Вінницькій області, зокрема, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 - у вигляді звільнення зі служби в поліції.

05.09.2017 року наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області №161 о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого ОСОБА_2 звільнено зі служби, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а відтак, підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, суд зазначає, що вони є похідними від першої і другої. Відтак, за відсутності підстав для скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та, відповідно, звільнення - відсутні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновлювати позивача на роботі та стягувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 ст. 18 вказаного Закону визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції ч.3 ст.11 Закону №580-VIII).

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Розділом XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

28.12.2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 №901-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", згідно з яким до набрання чинності Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", поширюється на поліцейських.

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

За порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в робочий час, неправомірно використовуючи своє службове становище, діючи усупереч інтересам служби, 10.08.2017 року в період часу з 15:30 год. по 16:00 год. біля домоволодіння, що розташоване у с. Пултівці Вінницького району Вінницької області в службовому автомобілі марки "Volkswagen Bora" д.н.з. 0095, грубо порушуючи вимоги Закону України "Про запобігання корупції" разом з заступником начальника відділу боротьби з торгівлею людьми та зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_9 та старшим оперуповноваженим відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_7 не відмовилися від пропозиції неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. від гр. ОСОБА_10, не залучили свідків надання неправомірної вигоди у тому числі з числа співробітників, що було можливо за вказаних обставин та письмово не повідомили про отримання безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, внаслідок чого стало можливим вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, вчинення позивачем зазначеного правопорушення підтверджується наявними у справі матеріалами службового розслідування та складеним за результатами цього службового розслідування висновком від 21.08.2017 року.

Відтак, передумовою звільнення посадової особи за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Отже, накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції за порушення дисципліни відповідач правомірно виходив з того, що ним вчинено проступок, який виразився у незаконному зберіганні наркотичних засобів, що в свою чергу викликало негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції, тобто вказаний вчинок не сумісний з перебуванням в органах поліції.

Колегія суддів критично оціню твердження позивача щодо протиправності звільнення його за відсутності обвинувального вироку, зазначаючи наступне.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", стала реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. В свою чергу, звільнення за наявності обвинувального вироку, є окремою підставою, яка визначена пунктом 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а саме, поліцейський звільняється зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення частини, що не стало підставою для прийняття оскаржуваних наказів.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає, що позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і законності, вчинення вчинку, який несумісний з перебуванням в органах поліції, а не у зв'язку із вчинення злочину та постановленням відповідного вироку.

Вказані правові позиції також були висловлені в постанові Верховного Суду України від 28.04.2015 року у справі №21-163а15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.07.2015 року у справі №К/9991/61159/11-С та від 13.03.2015 справа №К/9991/12837/11-С.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем було вчинено дії не сумісні з подальшим перебування на службі в поліції, не дотримано вимог чинного законодавства та, зокрема, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, які визначають службову дисципліну та обов'язки осіб рядового і начальницького складу.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 лютого 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Ватаманюк Р.В.