Постанова № 72402334, 20.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 справа № 908/1775/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5, ордер №56006 від 20.02.2018р. не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від20.11.2017р. (повний текст складено та підписано 22.11.2017р.)у справі№ 908/1775/17 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій”, м.Запоріжжя доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, м.Запоріжжя простягнення 125852,31грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій”, м.Запоріжжя, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, м.Запоріжжя про стягнення 125852,31грн., які складаються з 105686,48грн. основного боргу, 10040,21грн. пені, 7398,05грн. штрафу, 825,22грн. 3 % річних та 1902,35грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо розрахунку за виконані позивачем робіт з поточного ремонту системи організованого водостоку з покрівлі будівлі Приморського районного суду Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст складено та підписано 22.11.2017р.) у справі №908/1775/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” задоволені частково, стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області основний борг у розмірі 105686,48грн., 825,22грн. – 3% річних, 1902,35грн. –інфляційних. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору підряду №130-17 від 24.03.2017р. в частині здійснення повних та своєчасних розрахунків за виконані позивачем роботи, що стало підставою для стягнення суми основного боргу і нарахування 3% річних та інфляційних на суму простроченої заборгованості. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу та пені, місцевий господарський суд зазначив, що в даному випадку штрафні санкції нараховано за порушення грошового зобов’язання, що виключає можливість визначення розміру штрафу та пені на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Не погодившись із зазначеним рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Так, за твердженнями відповідача, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що роботи, які фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій”, за своїм обсягом відповідають умовам договору підряду. На переконання апелянта, судом також не враховано, що позивачем неодноразово змінювалася редакція акту приймання виконаних робіт, а поетапна оплата робіт умовами договору підряду №130-17 від 24.03.2017р. не передбачена, у зв’язку з чим Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області не мало підстав вважати, що акти приймання виконаних робіт на суму 105686,48грн. є остаточними і їх редакція у подальшому не буде змінена.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 07.12.2017р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий Марченко О.А., судді Стойка О.В., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2018р.

15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017р.

Так, згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

У зв’язку з неможливістю продовження розгляду справи через перебування у відпустці на дату слухання головуючого Марченко О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” надійшов відзив на апеляційну скаргу. За змістом зазначеного відзиву позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2018р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду – без змін. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, на поштову адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Разом з тим, зважаючи на неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 ГПК України, та з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 20.02.2018р.

У судовому засіданні 20.02.2018р. представник позивача підтримав позицію, викладену в попередньому судовому засіданні. Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка сторін не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція відповідача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, задовольняючи клопотання останнього про розгляд справи без участі повноважного представника, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У судовому засіданні 20.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом та не оспорюється сторонами, 24.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” (далі - підрядник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - замовник) укладено договір підряду №130-17 (далі – договір), за умовами п.1.1 якого, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника: поточний ремонт системи організованого водостоку з покрівлі будівлі Приморського районного суду Запорізької області своїми силами, з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в об'ємах, передбачених локальним кошторисом (додаток №1).

Відповідно до п.1.2 після виконання робіт, передбачених п.1.1 договору, сторонами підписується акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в).

Розділом 2 договору сторони обумовили, що ціна договору складає 109441,36грн. (з урахуванням ПДВ). Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1).

Оплата за цим договором здійснюється в наступному порядку: замовник здійснює оплату підряднику впродовж 5 банківських днів після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами (п.3.1).

Згідно з п.3.2 оплата за цим договором здійснюється у формі безготівкового розрахунку з застосуванням платіжних доручень.

У розділі 4 договору сторонами визначено строк виконання зобов'язань. Так, підрядник виконує роботи, передбачені розділом 1 цього договору: початок виконання робіт: 29.03.2017р., закінчення: 14.04.2017р. Датою виконання робіт вважається дата підписання акта приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами. Договір діє з моменту підписання його обома сторонами та до 31.12.2017р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що підрядник зобов'язаний, зокрема: своїми силами виконати всі роботи в об'ємі та в строки, передбачені локальним кошторисом та цим договором; письмово повідомляти замовника про обставини, які не залежать від підрядника, які загрожують якості (придатності) результату роботи.

Замовник зобов'язаний: забезпечити до початку здійснення робіт, передбачених договором, готовність об'єкта; сплатити підряднику фактично виконані роботи, передбачені розділом 1 цього договору, в розмірах та строки, визначені договором; прийняти виконані підрядником у відповідності з договором роботи і в продовж двох (2) днів підписати акт приймання виконаних підрядних робіт (п.5.2).

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Як встановлено господарським судом, фактичне виконання підрядником робіт за договором підряду №130-17 від 24.03.2017р. на загальну суму 105686,48грн. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1/130-17 за травень 2017р., який підписано позивачем в односторонньому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у період з 12.04.2017р. по 05.05.2017р. велося листування, зокрема, щодо необхідності проведення додаткових робіт, тимчасового зупинення робіт з монтажу ринв на окремих ділянках до усунення дефектів, термінів виконання робіт, завершення робіт тощо.

Листами за вих.№34п від 14.04.2017р., №43п від 24.04.2017р. підрядник направляв замовнику акт виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідку про вартість будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) по договору №130-17 від 24.03.2017р.

Остаточний варіант акту виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідки про вартість будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3) за травень 2017р. на суму 105686,48грн. по договору №130-17 від 24.03.2017р. направлено відповідачу 05.05.2017р. листом за вих.№56п. Зазначений лист отримано 05.05.2017р. представником відповідача, проте зазначений акт виконаних робіт замовником підписаний не був та не надано вмотивованої відмови від його підписання, як передбачено п.6.3 договору. Отже, у передбачений договором спосіб відповідач не виконав свій обов'язок щодо перевірки акту виконаних будівельних робіт та прийняття робіт за ним.

Зазначене стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” з позовом до суду за захистом порушеного права.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 174 ГК України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст.854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З умов п.3.1 договору вбачається, що оплата за цим договором здійснюється замовником впродовж 5 банківських днів після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами.

Як зазначалося раніше, остаточний варіант акту виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідки про вартість будівельних робіт та витрати (ф.КБ-3) за травень 2017р. на суму 105686,48грн. отримано представником відповідача 05.05.2017р., проте замовником не підписано.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на те, що оскільки позивачем неодноразово змінювалася редакція акту приймання виконаних будівельних робіт, а поетапна оплата робіт умовами договору підряду №130-17 від 24.03.2017р. не передбачена, у апелянта відсутній обов’язок оплати визначених у акті робіт.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними з огляду на наступне.

Як визначено в ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч.6 ст.882 ЦК України).

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (відповідача).

Відповідно до п.6.3 договору при виявленні недоліків замовник повідомляє підрядника письмово зі складанням двостороннього акту та з зазначенням строків на усунення недоліків, але не більше 10 (десяти) днів.

Підрядник повинен усунути допущені недоліки за свій рахунок та у строки, зазначені в акті (п.6.4 договору).

Наразі, відповідачем в порушення приписів ст.ст.853, 882 ЦК України своєчасно не надано підряднику документально-обгрунтованих відмов щодо підписання акту, як і не дотримано обов'язку щодо повідомлення про можливі недоліки виконаних робіт у визначеному законом порядку.

Одночасно, доказів визнання недійсним спірного акту виконаних робіт за договором підряду №130-17 від 24.03.2017р., який підписаний підрядником в односторонньому порядку, матеріали справи не містять, тобто такий акт в силу приписів ст.882 ЦК України є підставою для оплати виконаних робіт за договором.

Отже, наявний у матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт №1/130-17 за травень 2017р. на суму 105686,48грн., за формою КБ-2в, підтверджує факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором підряду №130-17 від 24.03.2017р.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов’язку за даним договором стосовно оплати вартості виконаних робіт, як це визначено п.3.1 договору підряду №130-17 від 24.03.2017р.

Одночасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхлилення тверджень апелянта про те, що вартість фактично виконаних робіт менша вартості обсягу робіт, зазначеного у кошторисній документації, оскільки в пункті 2.2 договору зазначено, що ціна договору визначається на підставі договірної ціни, а договірна ціна завжди є динамічною, може збільшуватись або зменшуватись. В акті виконаних робіт передбачені об'єми фактично виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” за договором №130-17 від 24.03.2017р.

Також, колегією суддів приймається до уваги, що вартість виконаних позивачем робіт, зазначена в акті виконаних робіт №1/130-17 за травень 2017р., не перевищує погодженої сторонами договірної ціни на поточний ремонт.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати спірної заборгованості на суму 105686,48грн., Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України щодо належного виконання договірних зобов'язань. У зв’язку із зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 105686,48грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 18.05.2017р. по 21.05.2017р. в сумі 10040,21грн. та штраф у сумі 7398,05грн., які нараховані з посиланням на норми ст.611 ЦК України та ч.2 ст.231 ГК України. При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій частині, оскільки штрафні санкції заявником нараховано саме за порушення грошового зобов'язання, що виключає у даному випадку можливість визначення розміру штрафу та пені на підставі ст.231 ГК України. У свою чергу, рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 825,22грн. за період з 18.05.2017р. по 21.08.2017р. та інфляційні в розмірі 1902,35грн. за період з червень - липень 2017р.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, враховуючи обмеженість суду розміром позовних вимог, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних у заявленому позивачем розмірі (3% річних у розмірі 825,22грн. та інфляційних у розмірі 1902,35грн.).

Відповідно до ст.276 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв’язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст складено та підписано 22.11.2017р.) у справі № 908/1775/17 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. (повний текст складено та підписано 22.11.2017р.) у справі № 908/1775/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 7 примірників: 3 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО