Рішення № 72400911, 15.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 Справа № 908/2334/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

від позивача – не з’явився (ОСОБА_1, довіреність №007/18 від 22.12.2017, у судовому засіданні 25.01.2018);

від відповідача - не з’явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2334/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) в особі Філії “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (12110, Житомирська область, Хорошівський район, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТ-МАШ” (69009, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 245)

про стягнення 69131,78 грн. матеріальної шкоди (збитку)

СУТЬ СПОРУ:

23.11.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” в особі Філії “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТ-МАШ” про стягнення матеріальної шкоди (збитку) у розмірі 69131,78 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2017 р. справу № 908/2334/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., порушено провадження у справі № 908/2334/17, якій присвоєно номер провадження 22/111/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.12.2017 р.

Розгляд справи, починаючи з судового засідання 19.12.2017 р., здійснювався в порядку Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 р. 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа № 908/2334/17 розглядалася за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2017 р. на підставі ст. 183 ГПК України, у зв’язку з неявкою представників сторін, підготовче засідання відкладено на 25.01.2018 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2018 р. підготовче провадження закрито, справа до розгляду по суті призначена у судовому засіданні 15.02.2018 р.

У судовому засіданні 15.02.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 15.02.2018 р., не з’явився. 15.02.2018 р. на електронну адресу суду за підписом представника позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи без участі представника позивача. У заяві зазначено, що в підготовчому судовому засіданні представником позивача було повідомлено всі обставини, що зумовили звернення та надано всі докази щодо предмету позову. Станом на 14.02.2018 р. ТОВ «ЛИТ-МАШ» не погашена матеріальна шкода (збиток) 69131,78 грн., щодо стягнення якої було пред’явлено позов. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Заява позивача, яка надійшла на електронну адресу суду 15.02.2018 р., електронним цифровим підписом представника позивача не скріплена. Враховуючи наведене, заява долучена до матеріалів справи, однак суд не бере до уваги зазначений документ.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 17.02.2016 р. за результатами процедури закупівлі – відкритих торгів, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», між сторонами в справі був укладений договір № ВТ 189-03/3. Загальна сума договору становить 11586810,96 грн. з ПДВ. Частиною 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у т.ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Зрештою, від відповідача почали надходити на адресу позивача листи з ініціативою перегляду ціни на послуги в бік збільшення, просив узгодити з 01.11.2016 р. збільшення вартості послуг за договором на 10%. Позивач не погоджувався з внесенням змін до договору, адже збільшення ціни на послуги суперечать вимогам Закону. Зазначає, що з метою недопущення зупинки кар’єрних комплексів, під тиском відповідача було укладено додаткову угоду № 2 від 09.11.2016 р. до договору № ВТ 189-03/3. Згідно додаткової угоди загальна сума договору складає 11361405,58 грн. У ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності філії “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” державними аудиторами відділу моніторингу та перевірок закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області було піддано перевірці договір № ВТ 189-03/3 про закупівлю послуг щодо лиття ливарного чавуну від 17.02.2016 р. Проведеною зустрічною перевіркою у ТОВ «ЛИТ-МАШ» встановлено, що фактичним виконавцем вказаних послуг з лиття ливарного чавуну виступив ПАТ «БМЗ «Прогрес», відповідно до укладеного договору між ТОВ «ЛИТ-МАШ» та ПАТ «БМЗ «Прогрес» від 05.02.2015 р. № 043077/ОСОБА_2 встановлено, що згідно штатного розпису ТОВ «ЛИТ-МАШ» на 2015 та 2016 роки штат підприємства становить 4 штатні одиниці (директор, головний бухгалтер, головний технолог, менеджер-експедитор). Відповідно до умов договору та документації конкурсних торгів ТОВ «ЛИТ-МАШ» здійснює лиття деталей чавуну з шихтових матеріалів Філії, при цьому фактична доставка шихтових матеріалів та перевезення вилитих деталей також здійснюється Філією. Зазначає, що ТОВ «ЛИТ-МАШ» у листі до Філії зазначено недостовірну інформацію щодо збитковості надання вказаних послуг внаслідок підвищення вартості електроенергії на ринку, разом з тим, ТОВ «ЛИТ-МАШ» до зустрічної звірки не надано жодних калькуляцій щодо собівартості наданих послуг. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження укладання додаткової угоди від 09.11.2016 р. № 2 на збільшення ціни послуг з лиття ливарного чавуну, чим недотримано п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону, п. 14.2 договору від 17.02.2016 р. № ВТ 189-03/3. Враховуючи відсутність належного документального підтвердження укладання додаткової угоди від 09.11.2016 р. № 2 на збільшення ціни за одиницю послуг перевіркою виконання вимог договору № ВТ 189-03/3 встановлено, що за період з 09.11.2016 р. по 31.12.2016 р. ТОВ «ЛИТ-МАШ» завищено вартість наданих послуг з лиття деталей з чавуну на загальну суму 151334,09 грн. з ПДВ, які оплачені Філією в сумі 69131,78 грн. з ПДВ, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Філії на загальну суму 69131,78 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 96, 1166 ЦК України.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового слухання повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвала від 24.11.2017 р. про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача: 69009, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 245, яка зазначена в позовній заяві та у Витязі з ЄДРЮО, повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Ухвала від 19.12.2017 р. про відкладення підготовчого засідання отримана уповноваженим представником відповідача 19.01.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Письмовий відзив на позов до суду від відповідача не надійшов. З будь-якими письмовими заявами клопотаннями відповідач не звертався.

Суд на підставі ст.ст. 165, 178 ГПК України вирішив спір за наявними матеріалами справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, які надавалися в судовому засіданні 25.01.2018 р., суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 р. між Філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», що діє від імені Державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (замовник за договором, позивач у справі), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство«Об’єднана гірничо-хімічна компанія», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИТ-МАШ» (виконавець за договором, відповідач у справі) укладений договір про закупівлю послуг щодо лиття ливарного чавуну № ВТ 189-03/3.

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов’язується надати замовнику (по коду 24.51.1) послуги щодо лиття ливарного чавуну (послуги щодо лиття ливарного чавуну марки ЧХ 28Д2, або еквівалент згідно ГОСТ 7769-89) 24.51.12-50.00 лиття деталей механізмів і механічних пристроїв (крім деталей для поршневих двигунів) з чавуну з кулястим графітом відповідно ДК 016-2010, зазначені в переліку послуг, які виконавець зобов’язується надати замовнику (надалі за договором послуги), а замовник – прийняти і оплатити послуги.

Кількість та ціна за одиницю послуг, що буде надаватися замовнику в період дії даного договору, зазначається у переліку послуг (Додаток 1) (п. 1.2 договору).

У розділі 3 договору сторони узгодили ціну договору. Відповідно до п. 3.1 загальна сума договору складає 11586810,96 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1931135,16 грн., яка є акцептованою внаслідок проведення процедури відкритих торгів.

Ціна договору включає в себе всі виробничі витрати, витрати на навантаження та розвантаження, сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) тощо. Ціна сформована з огляду на поставку виконавцеві замовником запчастин технологічних деталей (деталей ЧХ б/в), у розмірі 100% від загальної ваги деталей згідно переліку (п. 3.2).

Відповідно до п. 4.1 розрахунок за надані послуги здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, відповідно до поданих замовником заявок, на підставі виставленого виконавцем рахунку.

За умовами розділів 5, 6 договору, приймання-передача послуг за договором підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами за договором.

Згідно п. 14.1 договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Сторонами до договору підписаний Додаток № 1 «Перелік послуг, яких виконавець зобов’язується надати замовнику, на умовах, визначених в договорі № ВТ 189-03/3 від 17.02.2016 р.».

14.03.2016 р. сторонами до договору № ВТ 189-03/3 укладено додаткову угоду № 1, згідно якої відповідно до пункту 5 частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну одиниці послуги, що надається замовнику на умовах договору № ВТ 189-03/3 від 17.02.2016 р., у бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості послуг, у зв’язку з чим з моменту підписання даної додаткової угоди, виклали Додаток № 1 до договору № ВТ 189-03/3 від 17.02.2016 р. у іншій редакції. Сторони виклали пункт 3.1 договору в іншій редакції, визначивши, що загальна сума договору складає 10665106,56 грн., у т.ч. 20% ПДВ – 1777517,76 грн.

09.11.2016 р. сторонами до договору № ВТ 189-03/3 укладено додаткову угоду № 2, згідно якої внаслідок підвищення регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю послуг, на ринку, що підтверджується висновком експерта з Торгово-промислової палати України від 02.11.2016 р. № ОИ-931, та відповідно до пункту 7 частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» сторони дійшли згоди змінити ціну на послуги по договору у бік збільшення, у зв’язку з чим виклали Додаток № 1 до договору в іншій редакції. Сторони виклали пункт 3.1 договору в іншій редакції, визначивши, що загальна сума договору складає 11361405,58 грн., у т.ч. 20% ПДВ – 1893567,60 грн.

Позивач зазначає, що йому було завдано відповідачем матеріальної шкоди (збитків) на суму 69131,78 грн. внаслідок недотримання під час укладання додаткової угоди № 2 від 09.11.2016 р. на збільшення ціни за одиницю послуг положень п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та п. 14.2 договору № ВТ 189-03/3. Обґрунтовуючи позов позивач посилається на вимогу Державної аудиторської служби України «Щодо усунення порушень».

Відповідно до частини 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», який був чинним на момент укладення сторонами договору № ВТ 189-03/3 від 17.02.2016 р., умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю; 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У пункті 14.2 договору № ВТ 189-03/3 сторони визначили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п. 14.2.1); покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 14.2.2); продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 14.2.3); узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) (п. 14.2.4); зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок (п. 14.2.5); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю (п. 14.2.6); зміни умов зв’язку із застосуванням положень частини 6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (п. 14.2.7).

Як зазначалося судом вище, сторони додатковою угодою № 1 від 14.03.2016 р. змінили ціну одиниці послуги у бік зменшення, внаслідок чого загальна сума договору зменшилася до суми 10665106,56 грн.

Додатковою угодою № 2 від 09.11.2016 р. сторони змінили ціну на послуги по договору у бік збільшення, внаслідок чого загальна сума договору склала суму 11361405,58 грн. При цьому, загальна сума договору в редакції додаткової угоди № 2 (11361405,58 грн.) є меншою, аніж при укладенні 17.02.2016 р. договору № ВТ 189-03/3 (11586810,96 грн.). Загальна сума договору 11586810,96 грн., відповідно до п. 3.1, є акцептованою внаслідок проведення процедури відкритих торгів.

Цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару), з якою відповідач звертався до позивача відповідно до приписів Закону України «Про здійснення державних закупівель», матеріали справи не містять.

З матеріалів справи слідує, що відповідач звернувся до позивача з листом від 27.10.2016 р. вих. № 27/10-01, яким просив узгодити з 01.11.2016 р. збільшення вартості послуг за договором № ВТ 189-03/3 на 10% у зв’язку з ростом ціни на енергоносії, збільшення витрат, пов’язаних з закупівлею матеріалів для виробництва литва, збільшенням заробітної плати.

Листом від 30.10.2016 р. вих. № 31/10-01 відповідач направив позивачу калькуляцію № 1 до договору № ВТ 189-03/3. До листа від 31.10.2016 р. вих. № 31/10-02, яким відповідач обґрунтовував підняття ціни на 10%, додав експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати.

Позивач направив відповідачу претензії від 20.03.2017 р., від 29.05.2017 р., якими вимагав повернути суму 69131,78 грн., сплачених за надання послуг згідно договору № ВТ 189-03/3 внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 09.11.2016 р.

У відповіді на претензію від 09.06.2017 р. відповідач зазначив, що підвищення ціни на послуги з лиття ливарного чавуну мало місце з огляду на економічну доцільність та беззбитковість виробництва.

У силу ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору № ВТ 189-03/3 виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач надав послуги за договором, а позивач сплатив суму. Однак матеріали справи не містять доказів надання послуг відповідачем (актів приймання-передачі наданих послуг) та доказів проведення позивачем оплати, зокрема, здійсненої оплати в сумі 69131,78 грн. ОСОБА_2 позивачем не надано до матеріалів справи вимоги Державної аудиторської служби України «Щодо усунення порушень», яка визначена позивачем підставою позову, а також акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» державних аудиторів відділу моніторингу та перевірок закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області, на який міститься посилання в позовній заяві.

У судовому засіданні 25.01.2018 р. представник позивача зазначив, що повідомив про всі обставини справи, які йому відомі, подав до суду всі наявні докази.

Положеннями ст.ст. 627, 629, 632 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як зазначив позивач, обов’язки сторін за договором у частині надання послуг та їх оплати сторонами виконані. Позивач також не висловлював жодних претензій щодо обсягу і якості наданих відповідачем послуг; від його імені не надходило мотивованої відмови від приймання наданих послуг, недоліків по якості та кількості послуг позивачем не було виявлено.

Матеріали справи не містять даних про те, що договір № ВТ 189-03/3 у частині визначення ціни визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення. Навпаки, укладенню додаткової угоди № 2 до договору передувало листування з боку відповідача, позивач не надав суду листування стосовно відмови від укладення додаткової угоди № 2, оскарження даної угоди у судовому порядку матеріали справи не містять.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

При цьому, кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору № ВТ 189-03/3 від 17.02.2016 р. і вони не можуть вважатися збитками.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, стягнення з відповідача в якості збитків грошових коштів у розмірі 69131,78 грн. є неможливим.

Що стосується тверджень позивача, що підставою для стягнення матеріальної шкоди (збитків) з відповідача є вимога Державної аудиторської служби України «Щодо усунення порушень» та матеріали ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби у Житомирській області (які відсутні в матеріалах справи), суд зазначає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог, є безпідставними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору, у тому числі, на умови щодо ціни договору, і, відповідно, не можуть їх змінювати.

Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збиток) у розмірі 69131,78 грн., обґрунтовуючи вимогу ст. 1166 ЦК України.

Вимоги про стягнення шкоди регулюються окремим розділом Цивільного Кодексу України, є внедоговірними. Між сторонами в справі існують договірні відносини, відповідно, ст. 1166 ЦК України до даних правовідносин не застосовується.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність (ст. 1 ГПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1600,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 165, 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” в особі Філії “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Публічного акціонерного товариства “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛИТ-МАШ” про стягнення 69131,78 грн. матеріальної шкоди (збитку) - відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 1600,00 грн. покладається на позивача.

Повне рішення складено 23 лютого 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ярешко