Рішення № 72398764, 13.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2901/17

Номер провадження 2/623/187/2018

РІШЕННЯ

іменем України

13 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.

з участю: секретаря - Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 64309, АДРЕСА_1), до ОСОБА_2 (місце реєстрації: 64309, Харківська область, м. Ізюм, провулок Крутогірський, будинок 5), ОСОБА_3 (місце реєстрації: 64309, Харківська область, м. Ізюм, провулок Крутогірський, будинок 5) про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності.

Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 40,1 кв.м., у тому числі житловою площею 27,0 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 16,6 кв.м., 10,4 кв.м., кухні площею 5,1 кв.м., площею 1,8 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м., коридору площею 5,3 кв.м; визнати за нею, ОСОБА_2, ОСОБА_3, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 56,1 кв.м., у тому числі житловою площею 40,2 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 12,6 кв.м., 18,2 кв.м. та 9,4 кв.м., і площею 5,8 кв.м., вбиральні поєднаної площею 2,6 кв.м., коридору площею 5,4 кв.м., вбудованої площею 2,1 кв.м.; правоустановчий документ (свідоцтво про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП-1 12 червня 1997 р. за реєстровим номером № 1886 та зареєстроване в Ізюмському БТІ 21.07.1997 р.за№9) на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо права спільної сумісної власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_4, вважати таким, що втратив чинність; правоустановчий документ (договір дарування від 30.01.2007 р., посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 30.01.2007 р. в реєстрі за № 2-96, та зареєстрованого в Ізюмському БТІ 28.03.2007 р.) на ім'я ОСОБА_1 щодо права власності на 1/4 частину тири № 14 в будинку № 52 по проспекту Незалежності, в м. Ізюмі Харківської області, вважати таким, що втратив чинність; правоустановчі документи (договір дарування від 11,04.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу 11.04.2015 р. в реєстрі за № 1334, на підставі якого право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2015 р.; та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.10.2017 р. державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 1-1384, на підставі якого право власності зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2017 р.) на ім'я ОСОБА_1 щодо права власності на квартиру АДРЕСА_2, вважати такими, що втратили чинність.

В судове засіданні позивач не з’явилась, її представник надала письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, на позовних вимогах наполягали.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, їх інтереси представляв адвокат, яка надала письмові пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, в яких зазначалося, що кожний з відповідачів є співвласником 3/4 частки квартири № 14 по проспекту Леніна (перейменовано на проспект Незалежності) буд. 52 в м. Ізюмі Харківської області. Весною 2015 року вони надали свої згоди на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_5 шляхом приєднання до неї однієї житлової кімнати площею 12,6 кв.м., передпокою площею 1,1 кв.м. та вбудованої шафи площею 0,9 кв.м. від іншої квартири АДРЕСА_6. Внаслідок такої реконструкції квартира № 14 із двокімнатної повинна була перетворитись на трьохкімнатну. Відповідачі передали всі повноваження на вчинення вищенаведених дій іншому співвласнику - ОСОБА_1 Всіма діями щодо проведення реконструкції квартири займалась позивач. На теперішній час вони перебувають за межами України та не мають можливості здійснити відповідні дії у державного реєстратора для проведення реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_7. Відповідачі не заперечують щодо визнання за нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_8, загальною площею 56,1 кв.м., у тому числі житловою площею 40,2 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 12,6 кв.м., 18,2 кв.м. та 9,4 кв.м., кухні площею 5,8 кв.м., вбиральні поєднаної площею 2,6 кв.м., коридору площею 5,4 кв.м., вбудованої шафи площею 2,1 кв.м., просили справу розглядати без їхньої участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив здійснити розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності з частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить 3/4 частки квартири № 14 по проспекту Леніна (перейменовано на проспект Незалежності) буд. 52 в м. Ізюмі Харківської області згідно свідоцтва про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП-1 12 червня 1997 р. за реєстровим номером № 1886 та зареєстроване в Ізюмському БТІ 21.07.1997 р. за № 9. Інша 1/4 частина квартири № 14 по проспекту Леніна (перейменовано на проспект Незалежності), буд. 52 в м. Ізюмі Харківської області належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30.01.2007 р., посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 30.01.2007 р. в реєстрі за № 2-96, та зареєстрованого в Ізюмському БТІ 28.03.2007 р. (а.с.21,22).

Квартира АДРЕСА_9 мала наступні технічні характеристики згідно технічного паспорту на квартиру від 14.06.1997 р.: двокімнатна квартира загальною площею 41,4 кв.м., у тому числі житловою 27,6 кв.м., що складалась із жилих кімнат площею 18,2 кв.м. та 9,4 кв.м., кухні площею 5,8 кв.м., вбиральні поєднаної площею 2,6 кв.м., коридору площею 5.4 кв.м. (а.с.23).

Також ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належало 27/100 часток квартири № 13 по проспекту Леніна (перейменовано на проспект Незалежності) буд. 52 в м. Ізюмі Харківської області згідно договору дарування від 11.04.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу 11.04.2015 р. в реєстрі за № 1334, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2015 р. (а.с.14,15). Інша 73/100 часток квартири № 13 по проспекту Леніна (перейменовано на проспект Незалежності), буд. 52 в м. Ізюмі Харківської області належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу 29.11.2006 р. в реєстрі за № 6347, та зареєстрованого в Ізюмському БТІ 10.01.2007 р. (а.с.12,13). ОСОБА_4 померла 12 березня 2017 року. (а.с.18). А тому право власності на 73/100 часток вищезазначеної квартири набула ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, видане 25.10.2017 р. державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 1-1384 та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2017 р. (а.с.19). Таким чином з дня смерті спадкодавця 12.03.2017 р. ОСОБА_1 має у власності в цілому квартиру АДРЕСА_10.

Квартира АДРЕСА_11 мала наступні технічні характеристики згідно технічного паспорту на квартиру від 20.03.2015 р.: трьохкімнатна квартира загальною площею 54,9 кв.м., у тому числі житловою 39,8 кв.м., що складалась із жилих кімнат площею 16,8 кв.м., 10,4 кв.м. та 12,6 кв.м., кухні площею 5,1 кв.м., ванна площею 1,8 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м.. коридору площею 5,3 кв.м., передпокій площею 1,1кв.м., вбудована шафа площею 0,9 кв.м. (а.с.17).

Навесні 2015 році спільно всіма співвласниками квартир № 13 та № 14 по пр. Незалежності, 52 в м. Ізюмі прийнято рішення щодо проведення реконструкції вказаних квартир шляхом приєднання однієї житлової кімнати площею 12,6 кв.м., передпокою площею 1,1 кв.м. та вбудованої шафи площею 0,9 кв.м. квартири № 13 до квартири № 14. Внаслідок чого квартира № 13 із трьохкімнатної перетворювалась на двокімнатну, а квартира № 14 із двокімнатної перетворювалась на трьохкімнатну, що і визналось відповідачами по справі.

Рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 14.05.2015 р. за № 0211 співвласникам надано дозвіл на отримання містобудівних умов і обмежень реконструкції квартир № 13 та № 14 по проспекту Леніна 52 під двокімнатну та трикімнатну квартири та зобов'язано замовити робочий проект реконструкції вказаних квартир. (а.с.24).

У 2015 році КП «Проектне бюро міста Ізюма» виконаний Робочий проект реконструкції квартири 13 та квартири АДРЕСА_12 під двокімнатну та трикімнатну квартири в м. Ізюмі Харківської області. (а.с.25-39).

У травні 2016 року співвласниками подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири 13 та квартири АДРЕСА_13 під двокімнатну та трикімнатну квартири, що зареєстровано 17.05.2016 р. Департаментом ДАБІ у Харківській області під № ХК082161381462. (а.с.40-44).

Після виконання реконструкції по вищезазначеному Робочому проекту, реконструйовані квартири прийняті до експлуатації шляхом подання та реєстрації Департаментом ДАБІ у Харківській області Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-І11 категорії складності, 08.07.2016 р. за№ХК142161900837. (а.с.51-55).

Таким чином 08.07.2016 р. до експлуатації прийняті реконструйовані квартири № 13 та № 14 по пр. Незалежності, 52 в м. Ізюмі з наступними технічними характеристиками:

Квартира АДРЕСА_9 після реконструкції має наступні технічні характеристики згідно технічного паспорту на квартиру від 21.06.2016 р.: трьохкімнатна квартира загальною площею 56,1 кв.м., у тому числі житловою 40,2 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 12,6 кв.м., 18,2 кв.м. та 9,4 кв.м., кухні площею 5,8 кв.м., вбиральні поєднаної площею 2,6 кв.м., коридору площею 5,4 кв.м., вбудованої шафи площею 2,1 кв.м.

Квартира АДРЕСА_11 після реконструкції має наступні технічні характеристики згідно технічного паспорту на квартиру від 21.06.2016 р.: двокімнатна квартира загальною площею 40,1 кв.м., у тому числі житловою 27,0 кв.м., що складалась із жилих кімнат площею 16.6 кв.м., 10.4 кв.м., кухні площею 5,1 кв.м., ванна площею 1,8 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м., коридору площею 5,3 кв.м.

У лютому 2017 року співвласники ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подали до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради відповідні заяви для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно після проведеної реконструкції об’єктів нерухомого майна, проте отримали рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2017 р. за № 33915345 (щодо квартири № 13) та № 33915515 (щодо квартири № 14), згідно яких державний реєстратор прав на нерухоме майно вказував на необхідність надання письмової заяви або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна.

Проте 12 березня 2017 року помирає співвласник ОСОБА_4 Інші співвласники квартири АДРЕСА_14 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хоча і мають зареєстроване місце проживання в м. Ізюмі, фактично за місцем реєстрації не мешкають, зв’язку на теперішній час з ними не має, а тому ОСОБА_1 позбавлена можливості надати для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно письмову заяву ОСОБА_2, ОСОБА_2 1.1, або укласти з ними відповідний договір.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень’’ перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, у відповідності до п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127. для державної реєстрації права власності у зв'язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; 3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Таким чином для проведення державної реєстрації права власності на реконструйовані об'єкти нерухомого манна ОСОБА_1 не вистачає або письмової заяви ОСОБА_2, ОСОБА_2І, або договору з цими же співвласниками про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна — квартиру АДРЕСА_15.

Як визначено у ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, .не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ст. 369 ЦК України визначено порядок здійснення права спільної сумісної власності. Гак. співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування га розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином право власності ОСОБА_1 на реконструйованій квартири не визнається, й в неї як у власника майна є перешкоди у державній реєстрації свого права власності на реконструйовані квартири по причині відсутності співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Зважаючи на наявність права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_16. ОСОБА_1 вважає, що вказане право повинно бути збережено й після реконструкції вказаної квартири. Таким чином права інших співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_2 1.1, ніяким чином не порушені, навпаки після реконструкції їх квартира збільшилась на додаткову житлову кімнату площею 12,6 кв.м. та вбудовану шафу площею 2,1 кв.м.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12,13, 81, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 391, 392 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 64309, АДРЕСА_17), до ОСОБА_2 (місце проживання: 64309, Харківська область, м. Ізюм, провулок Крутогірський, будинок 5), ОСОБА_3 (місце проживання: 64309, Харківська область, м. Ізюм, провулок Крутогірський, будинок 5) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової платника податків НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване: Харківська, область, АДРЕСА_18, право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 40,1 кв.м., у тому числі житловою площею 27,0 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 16,6 кв.м., 10,4 кв.м., кухні площею 5,1 кв.м., площею 1,8 кв.м., вбиральня площею 0,9 кв.м., коридору площею 5,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової їй платника податків НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання зареєстроване: ІНФОРМАЦІЯ_7, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 56,1 кв.м., у тому числі житловою площею 40,2 кв.м., що складається із жилих кімнат площею 12,6 кв.м., 18,2 кв.м. та 9,4 кв.м., і площею 5,8 кв.м., вбиральні поєднаної площею 2,6 кв.м., коридору площею 5,4 кв.м., вбудованої площею 2,1 кв.м.

Правоустановчий документ (свідоцтво про право власності на житло, видане Ізюмським ЖРЕП-1 12 червня 1997 р. за реєстровим номером № 1886 та зареєстроване в Ізюмському БТІ 21.07.1997 р.за№9) на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо права спільної сумісної власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_4 - вважати таким, що втратив чинність.

Правоустановчий документ (договір дарування від 30.01.2007 р., посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори 30.01.2007 р. в реєстрі за № 2-96, та зареєстрованого в Ізюмському БТІ 28.03.2007 р.) на ім'я ОСОБА_1 щодо права власності на 1/4 частину тири № 14 в будинку № 52 по проспекту Незалежності, в м. Ізюмі Харківської області, вважати таким - що втратив чинність.

Правоустановчі документи (договір дарування від 11,04.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу 11.04.2015 р. в реєстрі за № 1334, на підставі якого право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2015 р.; та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 25.10.2017 р. державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 1-1384, на підставі якого право власності зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2017 р.) на ім'я ОСОБА_1 щодо права власності на квартиру АДРЕСА_2, вважати такими - що втратили чинність.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 23 лютого 2018 року.

Суддя М.О. Гуренко