Постанова № 72397710, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1449/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Танасогло Т.М.,

суддів – Запорожана Д.В.,

– ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі – Управління, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке викладене у листі від 11.08.2017 р. № Н-8448/0-3030/6-17 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431.

Обґрунтовуючи позивні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що відповідач, в порушення вимог Конституції України, Земельного кодексу України, неправомірно відмовив у наданні відповідного дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке викладене у листі від 11.08.2017 р. № Н-8448/0-3030/6-17 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 07.07.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позивні вимоги у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

На підставі державного акту на право постійного користування землею ІV-ХС №002321 від 07 грудня 1999 року ОСОБА_3 на праві постійного користування передано земельну ділянку площею 25,30 га на території Великолепетиської селищної ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

22 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) по Великолепетиській селищній раді для ведення фермерського господарства із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3 (заява отримана відповідачем 04.04.2017 року №К-3987/0/5-17-СГ).

Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 03 травня 2017 року відповідачем видано наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" №21-2007/18-17 СГ, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із земель, що перебувають у постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІV-ХС №002321 земельні ділянки утворюються шляхом поділу ділянки з кадастровим номером 6521255100:02:001:0431.

В матеріалах справи наявний Статуту фермерського господарства "АНАСТАСІЯ.", схвалений загальними зборами членів фермерського господарства "АНАСТАСІЯ.", протокол № 1 від 02 грудня 2014 року. Згідно вказаного Статуту членами фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." є ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2.

Відповідно до протоку загальних зборів членів фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." №2 від 17 грудня 2014 року члени фермерського господарства вирішили клопотати до Головного управління Держземагенства у Херсонській області про приватизацію (безоплатну передачу у власність) голові та членам фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_2, земельних ділянок у розмірі середньої земельної частки (паю), визначеною для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області. Зазначені земельні ділянки передати голові та членам фермерського господарства із складу земель, які надані голові ФГ "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

07 липня 2017 року ОСОБА_2 подано до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області для ведення фермерського господарства за рахунок земель, наданих в постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ.".

Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області за наслідком розгляду заяви позивача надано відповідь від 11.08.2017 за № Н-8448/0-3030/6-17, відповідно до якої на даний час Головне управління має право передавати у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації не більше 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території Херсонської області у кварталі, що передував поточному кварталу. Для цього Головне управління формує переліки земельних ділянок та визначає площу земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території Херсонської області та розміщує на сайті управління. Земельна ділянка, яку бажала отримати у власність для ведення фермерського господарства заявниця, не увійшла до вищезазначеного переліку. У зв’язку з невідповідністю місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Головне управління відмовило в задоволенні клопотання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431 з підстави невідповідності місця розташування земельної ділянки (об'єкта) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (надалі - Постанова № 413). При цьому, суд першої інстанції зазначив, що суд не може підміняти собою органи виконавчої та законодавчої влади і приймати відповідні рішення, що відносяться до компетенції цих органів, а тому позивна вимога про зобов'язання Управління надати громадянину України ОСОБА_2 дозвілу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство» та Кодексу адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується на те, що оскільки відмова Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки громадянину України ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства є необґрунтованою та незаконною та не дає громадянину реалізувати своє законне право на отримання земельної ділянки у власність, то в даному випадку ефективним способом правового захисту є не тільки визнання вказаної відмови у задоволенні заяви (клопотання) неправомірною, а й зобов’язання відповідача задовольнити вказану заяву.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зазначає, що відмовляючи ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянтів з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (стаття 4 Земельного кодексу України).

За приписами статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Згідно зі статтею 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;

д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;

е-1) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Стаття 13 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-VІ встановлює, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Волинської області.

Отже, повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Херсонської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з цього судом першої інстанції було вірно зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надало позивачу відповідь, яка по суті не відповідає фактичним обставинам, а саме, не було встановлено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України. Тобто, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством є вірним.

Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як включення/не включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території Херсонської області, Земельним кодексом або іншим законом не передбачена.

У Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі Стратегія), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», дійсно викладено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області за такою формулою: Sбп = Sаук х 0,25, де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області; Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

При цьому апеляційний суд, вважає, що Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» не передбачено надання земельної ділянки у власність в залежності від площі земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу, або інших кількісно-якісних показників правовідносин у сфері забезпечення права на землю громадян. Вказана Стратегія затверджена Кабінетом Міністрів України всупереч положенням Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство», які мають вищу юридичну силу в регулюванні даних спірних правовідносин, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України, та положення яких не передбачають жодних формул щодо визначення коефіцієнтів кількості земельних ділянок, що можуть бути видані в рамках розпаювання фермерського господарства, адже відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що по-перше, у Постанові № 413 відсутні посилання на норми Земельного кодексу України, в зв'язку з чим безпідставно вважати її нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Земельного кодексу України. По-друге, її зміст у відповідній частині не відповідає завданням земельного законодавства, зокрема забезпеченню права на землю громадян. По-третє, встановлені Постановою № 413 умови та обмеження не відповідають принципам земельного законодавства, зокрема принципу забезпечення права власності на землю та принципу забезпечення гарантій прав на землю. По-четверте, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений саме Земельним кодексом України і не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України.

Крім того необхідно підкреслити, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою. Позивачі та відповідач мають ще вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.

Враховуючи такі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки противоправно, оскільки зазначені в листі підстави відмови не передбачені законодавством.

Водночас, вимога про зобов'язання Управління надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, на думку колегії суді, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАСУ критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень і суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного суб'єкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В даному випадку колегія суддів вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути, відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, заяву ОСОБА_2 від 07.07.2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідним змінити постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року, виклавши 3 абзац її резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України заяву ОСОБА_2 від 07.07.2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року змінити, виклавши 3 абзац її резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України заяву ОСОБА_2 від 07.07.2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель наданих у постійне користування голові фермерського господарства "АНАСТАСІЯ." ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431».

В решті постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 22.02.2018 року.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: О.В.Яковлєв