Постанова № 72397693, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1245/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Судоверф “ОСОБА_2” на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Судоверф “ОСОБА_2” до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України в особі інспектора митного поста «Херсон-Порт» ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, –

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ТОВ “Судоверф “ОСОБА_2” звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

- визнати протиправними дії інспектора митного поста “Херсон-порт” (ВМО №1) Херсонської митниці ДФС ОСОБА_5 щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA508120/2017000004/2 від 04.08.2017 року та про відмову у митному оформленні та випуску товарів за митною декларацією UA50812.2017.003630 від 04.08.2017 року №UA508120/2017/00008 від 04.08.2017 року;

- скасувати рішення інспектора митного поста “Херсон-порт” (ВМО №1) Херсонської митниці ДФС ОСОБА_5 про коригування митної вартості товарів №UA508120/2017000004/2 від 04.08.2017 року та про відмову у митному оформленні UA508120/2017/00008 від 04.08.2017 року;

- зобов’язати Херсонську митницю ДФС здійснити митне оформлення та випуск товарів до митного оформлення у відповідності до митної декларації UA50812.2017.003630 від 04.08.2017 року на підставі поданих декларантом документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому при контролі правильності визначення митної вартості товарів перш за все органом доходів і зборів мають бути здійснені всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Товариство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано до Херсонської митниці всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ “Судоверф “ОСОБА_2” подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- судом при постановленні рішення порушено порядок його ухвалення, підписання та строків вручення копій сторонам.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що 04 серпня 2017 року позивач подав до відділу митного оформлення №1 митного поста «Херсон-порт» митну декларацію №UA508120/2017/003630 для здійснення митного оформлення товару «недобудований корпус яхти дерев’яний, проекту «ИМПЕРИЯ» (габаритні розміри: довжина – 45,9 м; ширина -8,47 м; висота надводного борту -1,5 м; водотоннажність повна – 286 т.) з комплектуючими та обладнанням», ціна товару 7580000 грн.

Разом з декларацією митному органу надано наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з викладеними відомостями про ТОВ «Судноверф «ОСОБА_2»; нотаріально посвідчений Опис документів, що надаються державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; витяг з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами у Херсонській митниці ДФС; договір доручення на надання послуг по декларуванню товарів від 27.07.2017 року; витяг з реєстру митних брокерів; рішення про входження до складу засновників (учасників) ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» від 18.04.2017 року; протокол №1 загальних зборів Засновників (Учасників) ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» від 10.05.2017 року; рішення №2 Засновника (Учасника) ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» від 10.05.2017 року; протокол №2 загальних зборів Засновників (Учасників) ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» від 22.05.2017 року; угода від 16.06.2017 року; інформаційний лист інвестора від 27.07.2017 року; статут ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2»; висновок про вартість майна від 25.11.2016 року; постанова Апеляційного суду Херсонської області від 05.04.2017 року; проформу-інвойсу від 01.08.2017 року; платіжне доручення №57 від 31.07.2017 року.

04 серпня 2017 року відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.

Митним брокером – ОСОБА_4 – третьою особою по справі, на повідомленні зазначено, що всі документи, передбачені статтею 53 МК України, необхідні для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів заявлених до митного оформлення.

04 серпня 2017 року відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA508120/2017/00008, в якій зазначено, що заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано у зв’язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не всі відомості і розрахунки підтверджені.

Декларантом, на думку відповідача, заявлено не повні відомості про митну вартість товару, як наслідок, митну вартість визначено за другорядним методом відповідно до ст.64 МКУ на підставі інформації, яка наявна у митного органу, а саме митна декларація №50804000/2015/001975 від 24.04.2015 року.

04 серпня 2017 року відповідачем прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA508120/2017/000004/2, яким збільшено митну вартість товару з 7580000 грн. до 25109179,44 грн.

Митну вартість товару визначено шляхом співставлення заявленої підприємством вартості товару з вартістю аналогічного товару з абсолютно ідентичними показниками, яка становить 970000 доларів США.

Позивач не погоджується з розміром скорегованої митної вартості, посилаючись на висновок про вартість майна від 25 листопада 2016 року, складений ПП ПКФ «Експерт» за замовленням Херсонської митниці ДФС.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA508120/2017/000004/2 від 04.08.2017 року та картка відмови №UA508120/2017/00008 в митному оформленні митної декларації UA50812.2017.003630 від 04.08.2017 року є правомірними.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Митного кодексу України (далі – МКУ).

За змістом статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до частини 1 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

04 серпня 2017 року до митного оформлення подано митну декларацію типу ІМ40АА №508120/2017/003630 для здійснення митного оформлення товару «недобудований корпус яхти дерев’яний, проекту «ИМПЕРИЯ» (габаритні розміри: довжина – 45,9 м; ширина -8,47 м; висота надводного борту -1,5 м; водотоннажність повна – 286 т.) з комплектуючими та обладнанням», заявленою митною вартістю 7580000 грн.

За правилами частини 1 статті 65 МКУ Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.

На підставі статті 55 МКУ митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до статті 64 МКУ на підставі наявної у митного органу інформації, а саме митної декларації №508040000/2015/001975 від 24 квітня 2015 року.

Слід зазначити, що товар «корпус вітрильно-моторної яхти «Імперія» раніше неодноразово заявлявся у митні режими відмінні від режиму імпорту з іншою митною вартістю: ІМ31АА №5080400000/2014/1255 від 18 квітня 2014 року (тимчасове ввезення); ІМ51АА №5080400000/2014/1367 від 29 квітня 2014 року (переробка на митній території України); ІМ31АА №508040000/2015/1975 від 24 квітня 2015 року (тимчасове ввезення); ІМ51АА №5080400000/2015/2089 від 30 квітня 2015 року (переробка на митній території України); ЕК11АА №5080400001/2015/2748 від 13 жовтня 2015 року (реекспорт). Митна вартість товару у зазначених митних деклараціях складала 970 тис. доларів США.

Отже, митна вартість у попередніх деклараціях в режимі переробки на митній території України була заявлена декларантом на рівні 970000 доларів США, тому митний орган скоригував митну вартість 25109179,44 грн., шляхом простого множення 970000 доларів США на офіційний курс долара США до української гривні.

Відповідно до статуту ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» засновниками (учасниками) товариства є громадянка України – ОСОБА_6 та «LUXURIOUS SHIPPING LIMITED», юридична особа у відповідності з законодавством острова Мен, зареєстрована 09.08.2007 року Державним регістром Компанія о. Мен, №001270V, адреса: 12 Маунт Хевлок, Дуглас, о. Мен, ІМ12QG.

З митної декларації вбачається, що відправником товару є «LUXURIOUS SHIPPING LIMITED», 12 Mount Havelock, Douglas, Isle of Man, IM12QG, а одержувачем товару є ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2».

Для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї (пункт 4 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року).

Також встановлено, що позивач з продавцем (відправником) товару («LUXURIOUS SHIPPING LIMITED», 12 Mount Havelock, Douglas, Isle of Man, IM12QG) є пов'язаними особами, оскільки вони юридично визнані партнерами по бізнесу, відповідно до пункту 4 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

70% корпоративних прав та обов’язків ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» ОСОБА_6 подарувала «LUXURIOUS SHIPPING LIMITED».

22 травня 2017 року до статуту ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» внесено зміни та за рахунок внесків учасників створено статутний капітал в розмірі 10928671 грн., з яких 7580000 грн. є внеском «LUXURIOUS SHIPPING LIMITED» у вигляді недобудованого корпуса яхти дерев’яної з комплектуючими та обладнанням.

16 червня 2017 року між «LUXURIOUS SHIPPING LIMITED», ТОВ «Херсонська верф «Дніпро» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2» в особі директора ОСОБА_6 укладено угоду, за якою ТОВ «Херсонська верф «Дніпро» отримує зі складу Херсонської митниці ДФС корпус яхти та передає його на балансовий облік ТОВ «Судоверф «ОСОБА_2», останнє здійснює митне оформлення товару в митному режимі імпорту.

Позивач, на підтвердження ринкової вартості товару надав висновок про вартість майна ПП ПКФ «Експерт» від 25 листопада 2016 року. Відповідно до даного висновку, об’єктом оцінки є «недобудований корпус яхти дерев’яний (довжина – 45,9 м. ширина -8,47 м. висота надводного борту -1,5 м. підйомна вага -165 т. водотоннажність повна -286 т.) з комплектуючими та обладнанням»; метою оцінки є визначення ринкової вартості майна для подальшого вчинення дій, пов’язаних з оцінюваним майном в рамках діючого законодавства України; дата оцінки 15 листопада 2016 року та дата підготовки звіту 25 листопада 2016 року; термін чинності висновку шість місяців; ринкова вартість оцінюваного об’єкта на дату оцінки складала 7580000 грн.

До митного оформлення товар надано 04 серпня 2017 року, а термін чинності висновку від 25 листопада 2016 року сплив 25 травня 2017 року.

В ході судового розгляду встановлено, що метою оцінки 25 листопада 2016 року було визначення ринкової вартості майна для подальшого вчинення дій, пов’язаних з оцінюваним майном в рамках діючого законодавства України, а не визначення митної вартості майна для митного оформлення в режимі імпорту, як наслідок така оцінка не може прийматись до уваги при розгляді даної справи.

Таким чином, у Херсонської митниці існував обґрунтований сумнів у достовірності поданих декларантом відомостей стосовно ціни товару, а тому у відповідача були в наявності підстави для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження числових складових митної вартості товару.

Згідно частини 3 статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Положення статті 54 МКУ визначають, що контроль правильності визначення митної вартості здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Зокрема пунктом 1 частини 5 статті 54 встановлено право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

На підставі частини 4 статті 53 МКУ у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Згідно пунктів 12, 13 статті 58 МКУ, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

До того ж, за наявності таких обґрунтувань та підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість сумнівів, як передбачено частиною 4 статті 53 МКУ, орган доходів і зборів, має витребувати у декларанта додаткові документи, передбачені цим пунктом для підтвердження чи спростування такого впливу.

Водночас, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статті 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За правилами 3 статті 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У відповідь ФОП ОСОБА_4, уповноважений представник позивача при митному оформленні товарів, повідомив, що надав всі наявні документі та інших додаткових документів надано не буде.

За змістом 2 статті 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За змістом приписів глави 9 МКУ, зокрема, згідно з частиною 1 статті 57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В результаті аналізу доданих документів встановлено, що складова митної вартості, документально підтверджена не була.

Відповідно частини 1 статті 54 МКУ Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

04 серпня 2017 року митну вартість товару скориговано та оформлено рішення про коригування митної вартості товарів №UA508120/2017/000004/2, а також картку відмови №UA508120/2017/00008 в митному оформленні митної декларації UA50812.2017.003630 від 04.08.2017 року.

Причинами прийняття спірного рішення та картки відмови є не підтвердження митної вартості товару документально, а саме: документи надані декларантом для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не всі відомості та розрахунки підтверджено.

Згідно частини 1 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Враховуючи, що декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів відповідачем не було застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня інформація про ціни угод стосовно ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня інформація щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня інформація щодо складових для обчислення вартості товару.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів Херсонською митницею, при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, застосований резервний метод.

Враховуючи, що товариством належні документи для підтвердження митної вартості надано не було, це дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений статтями 57,64 МКУ, з урахуванням отриманої в установленому порядку інформації. При цьому митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та зазначила у своєму рішенні номер та дату митної декларацій (№508040000/2015/001975 від 24.04.2015 року), яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність коригування Херсонською митницею митної вартості задекларованого товару.

Згідно частин 7, 8, 9 статті 55 МКУ у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Позивач приписами статті 55 МКУ не скористався, доказів протилежного сторони суду не надали.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA508120/2017/000004/2 від 04.08.2017 року є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки Херсонською митницею на законних підставах за умови не надання позивачем додаткових документів, які б підтверджували повні відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості, було застосовано шостий резервний метод визначення митної вартості товару та виявлено, що вартість такого товару була позивачем занижена, а також встановлено вартість за одиницю аналогічного товару.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, слід зазначити таке.

Згідно частини 6 статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як свідчить текст картки відмови в ній зазначено причину відмови у митному оформлення (випуску) товарів, а саме прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, а також порядок оскарження зазначеної картки. При цьому, у картці відмови вказано повний перелік документів, якими посадові особи митниці керувались при їх прийнятті.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості.

Разом з тим слід зазначити, що позивач не скористався процедурою консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів.

Таким чином, підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації №UA508120/2017/00008 від 04 серпня 2017 року відсутні, як відсутні й підстави для зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення та випуск товарів до митного оформлення у відповідності до митної декларації UA50812.2017.003630 від 04.08.2017 року на підставі поданих декларантом документів.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно доводів апелянта, що судом при постановленні рішення порушено порядок його ухвалення, підписання та строків вручення копій сторонам колегія суддів зазначає, що вказані обставини не є підставами для скасування судового рішення з огляду на частину 3 статті 317 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Судоверф “ОСОБА_2” є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Судоверф “ОСОБА_2” залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 821/1245/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення – 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_7 ОСОБА_2