Постанова № 72397419, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р.м. ОдесаСправа № 821/1353/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "С Клаус" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, а саме: визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки товариства; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 22 червня 2017 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року частково задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної камеральної перевірки позивача контролюючим органом обґрунтовано встановлено допущенні порушення товариством норм податкового законодавства щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань.

В даному випадку, податковий орган вважає, що товариством, як сільськогосподарським підприємством несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на свій спеціальний рахунок, внаслідок чого до останнього правомірно застосовано спірні штрафні санкції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області проведено камеральну перевірку ТОВ "С Клаус" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість по коду платежу 14010160 за квітень 2015 року та квітень 2016 року, за результатами якої складено акт № 1095/21-22-12-01/33694531 від 07 червня 2017 року "Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету ТОВ "С Клаус" (код 33694531) за квітень 2015 року та за квітень 2016 року".

При цьому, під час перевірки податковим органом використано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року № НОМЕР_3 від 15 червня 2015 року та за квітень 2016 року № НОМЕР_4 від 19 травня 2016 року.

В свою чергу, актом перевірки встановлено порушення термінів сплати визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року № НОМЕР_3 від 15 червня 2015 року (скорочена) (строк сплати до 15 червня 2015) фактично сплачено - 17 червня 2015 у сумі боргу 161 958,00 грн., порушення строку сплати склало 2 дні; податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року № НОМЕР_4 від 19 травня 2016 року (скорочена) (строк сплати до 30 травня 2016 року) фактично сплачено - 19 липня 2016 року, у сумі боргу 560 252,00 грн., порушення строку сплати склало 50 днів.

За наслідком встановлених порушень податковим органом прийнято та направлено наступні податкові повідомлення-рішення від 22 червня 2017 року: № НОМЕР_1 про зобов’язання ТОВ "С Клаус" сплатити штраф за платежем податок на додану вартість, у сумі 10 %, що становить 16 195,80грн. (розрахованого від суми несвоєчасно перерахованого грошового зобов’язання до бюджету, у сумі 161 958,00грн.); № НОМЕР_2 про зобов’язання ТОВ "С Клаус" сплатити штраф за платежем податок на додану вартість, у сумі 20%, що становить 112 050,40 грн. (розрахованого від суми несвоєчасно перерахованого грошового зобов’язання до бюджету, у сумі 560 252,00 грн.).

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно п. 209.1 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до 209.2 ст. 209 ПК України, позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб’єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків.

Згідно 200-1.2 ст. 200-1 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу).

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2017 року: № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 10 % від суми несвоєчасно перерахованого грошового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року, у сумі 16 195,80 грн.; № НОМЕР_2, яким товариству нараховано штрафні санкції у розмірі 20 % від суми несвоєчасно перерахованого грошового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2016 року, у сумі 112 050,40 грн.

В даному випадку, у перевіряємому періоді ТОВ «С КЛАУС» перебувало на спеціальному режимі оподаткування, як сільськогосподарське підприємство, внаслідок чого товариство мало передбачену вищевикладеними нормами податкового законодавства пільгу зі сплати ПДВ, що полягає у можливості не сплачувати ПДВ у бюджет, а використовувати його на власні, спеціально окреслені законодавцем цілі, у передбаченому порядку.

При цьому, податковим органом встановлено, що товариством 17 червня 2015 року сплачено податкові зобов’язання з ПДВ за квітень 2015 року, у сумі 161 958,00 грн., на підставі поданої товариством декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, строк сплати податкових зобов’язань по якій закінчувалися 15 червня 2015 року, тобто з пропуском граничного терміну на 2 дні.

В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що товариством сплачено на рахунки казначейського органу вказані податкові зобов’язані з ПДВ за квітень 2015 року платіжним дорученням № 10 від 26 травня 2015 року, у сумі 161 958,00 грн., тобто без порушення відповідних строків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що є безпідставними посилання податкового органу на положення ПК України щодо зміни порядку сплати спірних податкових зобов’язань у редакції, яка набрала чинності з 29 липня 2015 року, так як спірні правовідносини виникли до набрання чинності відповідних змін.

Що стосується декларації з ПДВ за квітень 2016 року № НОМЕР_4 від 19 травня 2016, якою товариством задекларовано до сплати на свій спеціальний рахунок зобов’язання з ПДВ, у сумі 645 252,00 грн., зі строком сплати до 30 травня 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, податковим органом встановлено, що товариством 19 липня 2016 року сплачено податкові зобов’язання з ПДВ за квітень 2016 року, у сумі 560 252,00 грн., тобто з пропуском встановлено строку на 50 днів.

Проте, відповідно до зібраних матеріалів у справі вбачається, що платіжними дорученнями № 177 від 03 травня 2016 року, на суму 170 100,00 грн. та № 223 від 30 травня 2016 року, на суму 1 120 504,00 грн., товариством перераховано свої зобов’язання з ПДВ за квітень 2016 року на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритий у органі Державного казначейства.

Тому, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товариством, у встановлені ПК України строки, сплачено свої узгоджені податкові зобов’язання.

При цьому, податковим органом, як суб’єктом владних повноважень, що заперечує проти задоволення позовних вимог, не спростовано вищевказаних висновків суду першої інстанції належними доказами, внаслідок чого, колегія суддів вважає протиправними оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_1