Ухвала суду № 72397150, 19.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/9247/17 Номер провадження 11-сс/786/99/18Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Герасименко В.М., Захожая О.І.

за участю секретаря Іщенко Є.М.

прокурора Махно А.В.

підозрюваної ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання по кримінальному провадженню №12017170000000200 внесеному в ЄРДР 12.05.2017 за апеляційними скаргами підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 січня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимої, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з 15.26 год 25 січня 2018 року по 15.26 год. 25 березня 2018 року.

Визначено підозрюваній заставу в сумі 140960 грн.

Роз'яснено ОСОБА_2 про те, що застава може бути внесена протягом всього часу дії ухвали.

У разі внесення застави ОСОБА_2, покладено обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом,

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати закордонний паспорт слідчому.

Прийняття такого рішення слідчий суддя мотивував наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: підозрювана, боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до неї судом в разі визнання винуватою, з метою уникнення від відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчий суддя врахував особу підозрюваної, стан її здоров’я та вік відсутність підстав для застосування іншого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2. просить ухвалу слідчого судді – скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що, слідчим суддею не враховано що: ні у клопотанні, ні у судовому засіданні слідчим не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надано жодних доказів на підтвердження їх існування; підозрювана має міцні соціальні зв’язки, місце реєстрації та постійного проживання;стороною обвинувачення не надано доказів, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України;розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної. Обираючи максимальний розмір застави, слідчий суддя не обгрунтував обрання саме такого розміру застави, та те, що застава у меншому розмірі не зможе забезпечити виконання покладених на підозрювану обов’язків, не врахував відсутність документів про те, що підозрювана ОСОБА_2 має відповідні доходи, які б давали змогу внести нею заставу у визначеному розмір.

В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_2 просить змінити ухвалу слідчого судді та застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного браслету, змінити суму застави на меншу з врахуванням її доходів.

Свої вимоги мотивує тим, що: в матеріалах клопотання відсутні: докази обгрунтованої підозри в інкримінованих їй злочинах; дані, які б вказували на те, що вона є суспільно-небезпечною особою, яка здатна здійснювати вплив на свідків та створювати перешкоди для розслідування кримінального провадження; відомості, які б вказували, що вона має кошти на сплату застави у визначеній слідчим суддею розмірі, а тому визначений розмір застави в сумі 140960 грн є для неї непомірною, тобто вважає, що таким чином на неї здійснюють тиск.

Заслухавши доповідь судді; пояснення: підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника, які просили апеляційні скарги задовольнити з підстав у них наведених, при цьому захисник ОСОБА_3 просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід - особисте зобов’язання; прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Як вбачається з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12017170000000200 внесене до ЄРДР 12.05.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.к.5).

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 09.07.2017 приблизно о 12.00 год, за адресою свого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, незаконно збула за 110 гривень ОСОБА_6 (біографічні дані змінено), ІНФОРМАЦІЯ_4 медичний шприц обємом 3 ml, заповнений до позначки 1 ml речовиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений-опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,00312г.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_2 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбала та незаконно зберігала з метою збуту.

Повторно, 8.09.2017 приблизно о 15.16 год ОСОБА_2 за вказано вище адресою свого місця проживання біля будинку № 54, незаконно збула за 100 гривень ОСОБА_7 (біографічні дані змінено), ІНФОРМАЦІЯ_5, медичний шприц обємом 2 ml, заповнений до позначки 1,3 ml речовиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений-опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0257г.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_2 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбала та незаконно зберігала з метою збуту.

Повторно 25.01.2018 ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 55, незаконно збули за 300 гривень ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, (біографічні дані змінено), медичний шприц обємом 5 ml, заповнений до позначки 3,8 ml. особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений-опій ацетильований.

Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_2 раніше у невстановлені слідством час та місці незаконно придбала та незаконно зберігала з метою збуту.

25.01.2018 ОСОБА_2 затримана згідно протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, підставою затримання вказано: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (а.к. 17).

26.01.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (а.к.71).

26.01.2018 старший слідчий СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Черчатим Є.О., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, мотивуючи це наявністю обґрунтованої підозри і ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що підозрювана може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може виражатися у неявці на виклики до відповідних органів;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші більш м’які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, з наступних причин.

- особисте зобов’язання - у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 вчинила тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об’єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та членів його сім’ї, а також свідків;

- особиста порука - на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрювану, оскільки ніхто не наважується поручитися за неї, що негативно характеризує її особистість;

- домашній арешт - у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вказаних вище ризиків.

Слідчий суддя клопотання слідчого задовольнив та застосував до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 140960 грн. із покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами. З висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину за ч. 2 ст. 307 КК України погоджується і колегія суддів. Через це доводи підозрюваної про відсутність доказів обґрунтованої підозри неспроможні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, а саме даних, які містяться у матеріалах оперативної закупки від 8.09.2017, відповідно до яких встановлено, що 8.09.2017 приблизно о 15 год.16 хв. ОСОБА_2 за адресою свого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, біля будинку № 54, незаконно збула за 100 гривень ОСОБА_7 (біографічні дані змінено), шприц обємом 2 ml, заповнений до позначки 1,3 ml речовиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений -опій ацетильований; висновку експерта від 11.10.2017 № 2930, відповідно до якого надана на дослідження речовина містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0257г; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13.06.2017, відповідно до якого він розповів про обставини придбання наркотичних засобів; протоколах допиту свідка ОСОБА_7 від 13.06.2017, від 24.01.2018, відповідно до яких він розповів про обставини придбання наркотичних засобів у ОСОБА_2; протоколах допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були залучені як поняті в ході огляду медичного шприца, який видав ОСОБА_7; протоколах огляду (грошових коштів), протоколах огляду (вручення коштів); протоколах огляду покупців та протоколах добровільної видачі; протоколі обшуку від 25.01.2018, відповідно до якого 25.01.2018 вилучені медичні шприци та фрагменти медичних шприців, заповнені речовиною, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб, обіг якого заборонений-опій ацетильований; протоколі допиту свідка ОСОБА_7, у якому зазначено, що 25.01.2018 він, при проведені оперативної закупки наркотичного засобу підійшов до ОСОБА_9 на території ринку по вул. 23 вересня щодо придбання у неї наркотичного засобу, проте остання направила його до своєї дочки ОСОБА_13. Прийшовши до ОСОБА_2, остання запропонувала йому заплатити кошти за наркотичний засіб на рахунок банківської картки, номер якої вона вказала. При введенні номеру банківської карти висвітилося ім’я ОСОБА_8, та на цей рахунок він ОСОБА_7 сплатив 300 грн. Після повернення до ОСОБА_2, остання заповнила, придбаний ним медичний шприц, речовиною коричневого кольору до позначки 3,7 мл., повернула 10 грн. Медичний шприц з речовиною, чек та гроші він надав працівникам поліції; протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 31.01.2018 підтверджено показання ОСОБА_7 про спосіб придбання ним наркотичного засобу про який їй стало відомо від останнього.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.

Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні всіх зазначених у клопотанні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до неї одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим старший слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наведене, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній ОСОБА_2 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, дані про особу підозрювану (паспорт громадянки України вилучений органами досудового розслідування, а термін дії паспорту для виїзду за кордон закінчився 15.03.2014), а саме вік, наявність: постійного місця реєстрації та проживання, родини (матері ОСОБА_9 та брата ОСОБА_8С.), є фізичною особою підприємцем, що, в свою чергу, свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваної, ту обставину, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, а також те, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку останньої та передбачить запобігання ризикам, зазначених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням на неї обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На думку колегії судів, лише такий запобіжний захід зможе дієво забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків та запобігти ризикам, доведених у ході розгляду клопотання.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_4, поданої в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 та підозрюваної ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на ОСОБА_2 зобов’язання:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 цілодобово;

- утриматися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали встановити до 26.03.2018 включно.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти негайно після доставлення її до місця проживання.

Виконання ухвали доручити Полтавському ВП ГУНП в Полтавській області

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_15 ОСОБА_16