
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/305/18
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2017 року (постанова ухвалена о 17:11 хв у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Грицака Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про визнання неправомірними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у призначенні їй пенсії та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.07.2017 року.
Позивач позовні вимоги мотивували тим, що вона працювала у відкритому акціонерному товаристві «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на посаді прядильниці з 21.07.1980р. по 22.12.2003р., та має стаж роботи 23 роки 5 місяців та 1 день, що дає їй право на отримання пільгової пенсії. Проте, відповідач безпідставно відмовив їй у призначенні пенсії на пільгових умовах, зазначивши, що стаж її роботи прядильницею на ВАТ«Текстерно» становить 15 років 9 місяців та 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає дії відповідача незаконними оскільки комісією безпідставно не включено до спеціального стажу час перебування її у декретних та чергових відпустках, а також лікарняних. Зазначила, що у відпустки без збереження заробітної плати її відправляло підприємство у зв’язку з важким матеріальним становищем.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними. Зобов'язано Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 липня 2017 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 21.07.1980 року по 22.12.2003 року працювала на посаді прядильниці ткацького цеху Тернопільський бавовняний комбінат (який надалі було перейменовано у ВАТ «ТО «Текстерно»).
Як вбачається з записів трудової книжки ОСОБА_1 стаж її роботи по професії прядильниці на ВАТ "Текстерно" за період з 21.07.1980 року по 22.12.2003 року становить 23 роки 5 місяців 1 день.
Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії ІІ-ИД №392778, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається свідоцтва про народження серії ІІ-ИД №405698, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Наказом №199-ок від 05.07.1984 р. виданого ВАТ «Текстерно» ОСОБА_1 надано додаткову, частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею річного віку в період з 05.07.1984р. по 10.11.1985р.
Наказом №130-0к від 02.06.1986 року виданого ВАТ «Текстерно» ОСОБА_1 надано додаткову, частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею річного віку в період з 30.05.1986р. по 04.10.1987р.
Наказом №175 від 03.12.1987 року ВАТ «Текстерно» надано ОСОБА_1 додаткову відпустку на один тиждень з 25.11.1987 року без збереження заробітної плати, а також відпустки на один тиждень з: 07.12.1987р. (наказ №177 від 09.12.1987 року), 05.05.1988 року (наказ №59 від 11.05.1988 року), 02.01.1989 року (наказ №1 від 06.01.1989 року), 19.12.1991 року (наказ №200-ос від 28.12.1991 року), 16.01.1992 року (наказ №13-ос від 28.01.1992 року). 11.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах.
З 01 січня 1992 року ВАТ «Текстерно» виходячи з наявності сировини працювало в режимі неповного робочого часу.
Як вбачається з довідки №04/283 виданої ВАТ «Текстерно» 26.07.2017 року спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці в період з 21.07.1980 року по 22.12.2003 року становить 15 років 9 місяців 28 днів.
Рішенням №49 від 04.08.2017 року комісії Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з тим, що згідно довідки представленої ВАТ ТО «Текстерно» стаж роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці становить 15 років 9 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 1, підпунктів 1, 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали або матимуть право на пільгову пенсію здійснюється за нормами цього Закону відповідно до окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні і корпоративні фонди - з урахуванням норм цього Закону та у відповідності з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі її відсутності приймаються інші документи, які містять відомості про період роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992р.№ 583, право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають право жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна.
Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ВАТ «ТО «Текстерно» від 26.07.2017 р. вбачається, що сумарна тривалість пільгового стажу роботи ОСОБА_1, зайнятої на верстатах і машинах повний робочий день на ВАТ «ТО «Текстерно» з 21.07.1980 року по 22.12.2003 року становить 15 років та 9 місяців та 28 днів.
Проте, у довідці не було враховано час перебування позивача у відпустці по догляду за дітьми за час роботи на ВАТ «ТО «Текстерно», а саме: дочками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також період перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати.
Згідно частини 2 статті 181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.
Відповідно до частини 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що час перебування позивача у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку повинен зараховуватися до стажу роботи позивача на пільгових умовах.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Тернопільського об’єднаного управління пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2017 року у справі №607/12667/17 – без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 20.02.2018 року
Судове рішення № 72397074, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/12667/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: