Ухвала суду № 72396852, 21.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/308/17 Номер провадження 11-кп/786/97/18Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.,

суддів Рябішина А.О., Захожая О.І.,

з секретарем Костюченко М.В.,

з участю прокурора Гринь А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170300000092, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, засуджено:

- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, із застосуванням ст. 72 КК України із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року та призначено остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

До набрання вироком чинності захід забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 11.01.2017 року, близько 20 год. 00 хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи неподалік господарства за адресою: Полтавський район с. Макухівка вул. Берегова, 42А, де проживає ОСОБА_4, діючи повторно, шляхом зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном «Prestigio» «MultiPhone PAP5400DUO», що належить ОСОБА_4, чим завдав йому матеріального збитку на суму 990 грн.

Не погоджуючись з вироком, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся обвинувачений ОСОБА_2

В поданій апеляційній скарзі просить вирок змінити, вважати його засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на 1 рік, а вирок Полтавського районного суду від 27.04.2015р. виконувати самостійно.

Вказує, що суд неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, а саме безпідставно застосував ч. 1 ст. 71 КК України, не врахувавши, що за попереднім вироком він засуджений до покарання у виді позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги, позицію захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_3, яка просила вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд, з огляду на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, заперечення прокурора Гринь А.С. проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 190 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників процесу не оспорювалися, у зв’язку з чим, судовий розгляд судом першої інстанції проведений відповідно до положень ст. 349 КК України.

Відповідає вимогам ст .ст. 65, 71 КК України і призначене ОСОБА_2 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу обвинуваченого, характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання – вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп’яніння, а також факту вчинення злочину під час іспитового строку.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено що, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_2, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року, вчинив протягом іспитового строку новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України. Отже, враховуючи зазначені вище положення, посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 27.04.2015 року необхідно виконувати окремо, не грунтуються на законі.

Безпідставними є доводи і вимоги захисника ОСОБА_3 з приводу невірної кваліфікації дій обвинуваченого та направлення провадження з цього приводу на новий судовий розгляд, оскільки ані винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, ані кваліфікація його дій, під час судового розгляду в суді першої інстанції в порядку ст. 349 КПК України, ніким з учасників судового процесу не оспорювалися, зокрема і самим ОСОБА_2, а у відповідності до ст. 394 КПК України, судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2017 року - без змін.

В зв'язку з набранням вироком законної сили, взяти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту в залі суду.

Строк покарання обраховувати з 21.02.2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

В.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Захожай