Вирок № 72395774, 23.02.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3046/17

Провадження № 1-кп/682/17/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря Козир О.П.,

прокурора Голярдика М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Стражника В.М.

розглянувши в судовому засіданні кримінальні провадження № 12017240210000791 та №12017240210000850 щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженец Хмельницької області, с. Старий Кривин, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого, обвинуваченого за ч.2 ст. 185КК України,

в с т а н о в и в :

09 жовтня 2017 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна прийшов на пасовище, що заходиться неподалік вул. Привокзальна в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області де реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав корову чорного окрасу, вагою 400 кг., вартістю 28 грн. за один кілограм живої маси великої рогатої худоби, всього на суму 11200 грн., що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, яку вивів з пасовища та того ж дня продав для жителя м. Славута ОСОБА_4., одержавши за неї 7700 грн.

Окрім того з 14 жовтня 2017 по 24 жовтня 2017 року, в денний час, а саме в період з 10 год. по 15 год., ОСОБА_1, з метою викрадення 43 секцій металевої огорожі, що належить Старокривинському будинку інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, приходив на його територію, що знаходиться на АДРЕСА_2, де реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно, за допомогою дерев'яної жердини демонтував та повторно викрав 43 секції металевої огорожі, вартістю 32 гривні 51 копійок за одну секцію, всього на суму 1397 гривень 93 копійки, заподіявши Старокривинському будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка),вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушеня, передбачених, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав та підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень.

Зокрема обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що в с. Стакрий Кривин Славутського району проходячи повз пасовисько побачив корову чорного окрасу, яку вирішив викрасти. Знайшов в газеті оголошення про купівлю корів, подзвонив за вказаним номером та невдовзі приїхало двоє чоловіків на автомобілі синього кольору марки «Фіат» з причепом. Заплативши йому 7600 грн, покупці погрузили корову в причеп та поїхали.

На наступний день прийшли працівники поліції, яким він зізнався у скоєному. У вчиненому кається.

Потерпілий ОСОБА_3.в суді пояснив, що повертався з городу на підводі з кіньми та з далека бачив, як з пасовиська виїзджав синій бус з причепом на якому знаходилася його корова, яку він перед цим залишив припнуту пастися на пасовиську. Не маючи змоги догнати автомобіль, одразу повідомив про викрадення корови працівників поліції. На наступний день працівники поліції повідомили йому, що затримали ОСОБА_1, який зізнався у скоєному. Крім того, того ж дня йому корову повернули.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що зателефонував клієнт (в подальшому виявився обвинувачений) з пропозицією купити корову, мотивуючи продаж тим, що мати лежить у лікарні. Приїхали з сином за вказаною покупцем адресою на автомобілі синього кольору з причепом, загрузили корову, за яку заплатили 7700 грн та поїхали до м. Славута. На наступний день приїхала поліції та повідомила, що корова крадена, після чого корову повернув господарю.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що їм подзвонив невідомий чоловік (в подальшому виявився обвинувачений) за запропонував купити його корову, мотивуючи продаж перебуванням матері у лікарні. Приїхали з батьком ОСОБА_4 за зазначеною обвинуваченим адресою на автомобілі синього кольору з причепом, на який погрузили корову, за яку заплатили близько 7700 та поїхали до м. Славута. На наступний день дізналися від працівників поліції, що корова крадена.

Крім узгоджених показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, підтверджується наступними доказами:

1.Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.10.2017, згідно якого, ОСОБА_3 повідомив, що 09.10.2017 близько 17:00 год. у с. Старий Кривин, Славутського району, по вул.. Привокзальній, невідома особа шляхом вільного доступу викрала корову;

2.Протоколом огляду добровільної видачі та зважування від 10.10.2017 згідно якого, ОСОБА_4 на території свого домогосподарства видав працівникам поліції корову чорного окрасу, яку було зважено та вага якої становила 400 кг. В подальшому корова була передана законному власнику ОСОБА_3;

3.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2017 згідно якого свідок ОСОБА_6 в ОСОБА_1 впізнав особу, яка 09.10.2017 продала йому корову;

4.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2017 згідно якого свідок ОСОБА_7 в ОСОБА_1 впізнав особу, яка 09.10.2017 продала йому корову;

5.Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.10.2017, згідно якого ОСОБА_1 розповів та показав на місцевості, де 09.10.2017 близько 15:30 год прийшов на пасовище, що розташоване поблизу вул.. Привокзальна, с. Старий Кривин Славутського району де побачив припнуту корову. Далі ОСОБА_1 зателефонував до чоловіка який займається покупкою ВРХ та домовився про те, що він купить корову. Невдовзі приїхали покупці на автомобілі з причепом куди і було погружено корову.

Разом із тим, суд визнає недопустимим доказом фототаблиці додані до зазначеного протоколу, оскільки вони не відповідають вимогам ч. 3 ст. 105 КПК України, оскільки не містять підпису слідчого та понятих.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також повідомив, що проходячи повз дім пристарілих у с. Старий Кривин, побачив металевий паркан, який вирішив викрасти. Протягом тижня, за допомогою дерев'яної жердини демонтував 43 секції, які кожного дня по декілька штук за допомогою автомобіля з водієм, якому не було відомо що паркан крадений, возив до м. Славута де біля вокзалу здавав його на металолом.

Дані дії вчиняв доки його не затримали працівники поліції. У вчиненому кається. Цивільний позов заявлений прокуратурою в інтересах Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів визнає.

У судовому засіданні представник потерпілої сторони - Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, ОСОБА_8 вказала, що 24.10.2017 її працівниця повідомила їй, що невідома особа викрадає їхню огорожу. Після цього вона одразу ж повідомила про це працівників поліції та сільського голову, який першим прибув на місце події та виявив там ОСОБА_9. В той же день встановили відсутність 43 прольотів огорожі, яка перебуває на балансі їхньої установи.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що близько 10 год. приїхав додому після роботи та почув поруч будинку металевий стук. Виглянувши побачив, що невідома особа викрадає металевий паркан Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів та одразу повідомив про це свою тещу, яка є працівником даного закладу, яка в свою чергу повідомила про факт викрадення ОСОБА_8. Сільський голова, який першим прибув на місце події, неподалік Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів затримав ОСОБА_1, в якому він впізнав особу, яка вчиняла крадіжку.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні поясним, що він здійснював прийом у ОСОБА_1 металобрухту, а саме металевого паркану, який останній приблизно п'ять разів по декілька прольотів привозив за допомогою мікроавтобуса з водієм. ОСОБА_1 йому повідомив, що даний паркан його особистий. Проте, через декілька днів приїхали працівники поліції та повідомили що паркан є викраденим. Повернув тільки два прольоти оскільки інші продали.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що йому подзвонив обвинувачений та попросив перевести з с. Старий Кривин до ОСОБА_6 біля вокзалу на металобрухт металеву огорожу, яку він демонтував біля батьківської хати. Точно пригадати не зміг, але вказав, що возив декілька днів приблизно по 6 штук огорожі, за що від обвинуваченого отримував приблизно по 150 гривень кожного дня.

Крім узгоджених показів представника потерпілого та свідків вина ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, підтверджується наступними доказами:

1.Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.10.2017, згідно якого ОСОБА_8 повідомила, що невідома особа в період часу з 21.10.2017 по 24.10.2017 шляхом відкритого доступ, таємно з території Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів викрила 43 металевих секцій огорожі;

2.Довідкою від 24.10.2017 №107 Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, згідно якої вартість 43 секцій викраденої огорожі становить 1398,93 грн;

3.Протоколом огляду місця події від 24.10.2017 з доданими фото таблицями, згідно якого виявлено відсутність 43 секцій огорожі;

4.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2017, згідно якого свідок ОСОБА_11 в ОСОБА_13 впізнав особу, в якої він купив секції металевої огорожі;

5.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.10.2017, згідно якого свідок ОСОБА_12 в ОСОБА_13 впізнав особу, якій допомагав перевозити секції металевої огорожі;

6.Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.10.2017 проведеного за участю представника потерпілого сторони ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_1 з доданим DVD-R диском, згідно якого ОСОБА_1 показав де сама та яким чином викрав 43 секцій металевого паркану за допомогою дерев'яної жердини.

Таким чином, дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 185 КК України та вірно кваліфіковані органами досудового розслідування.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України, відсутні.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обвинувачений, на обліку в нарколога, невролога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово раніше судимий, в останнє вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.01.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року шість місяців позбавлення волі.

Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що йому інкримінована, та з врахуванням ч.4 ст.70 КК України слід визначити покарання шляхом часткового складання покарань.

Враховуючи особу обвинуваченого суд приходить до висновку, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Щодо заявленого прокуратурою цивільного позову, який обвинуваченим визнається, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до довідки Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів №107 від 24.10.2017, викрадена огорожа знаходиться на балансі Старокривидського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів і вартість однієї секції огорожі з урахуванням зносу становить 32,51 грн. Вартість 43 секцій становить 1397,93 грн.

Згідно довідки Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів №3 від 03.01.2018, Старокривинський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів є державною установою та фінансується з обласного бюджету.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заявлений прокуратурою в інтересах держави в особі Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, ч.2 ст. 185 КК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання в межах санкції статті у вигляді 2 роки 6 місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та вироком Ізяславського районного суду від 18.01.2018, визначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 03.11.2017 - часу затримання ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Старокривинського будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів кошти в сумі 1397,93 грн, як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, шляхом їх перерарування на розрахунковий рахунок №35414003001668 в УДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 21345097

Речовий доказ - корову повернути ОСОБА_3.

Речовий доказ - дві секції металевої огорожі знищити.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу ОСОБА_13 залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів після його проголошення через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевчук В. В.