Рішення № 72395336, 08.02.2018, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1894/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарі Щербініній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та Волочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі – відділ ДРАЦС) про визнання батьківства та виключення запису про батька дитини з актового запису про народження дитини, в якому просив визнати його- Овсепяна В.Р. батьком ОСОБА_3, народженої 20 січня 2015 року ОСОБА_4 (на даний час - Овсепян), та зобов’язати відділ ДРАЦС внести відомості про ОСОБА_1 як про батька до актового запису про народження дочки ОСОБА_5, виключивши відомості про ОСОБА_6 як батька дитини.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що в лютому 2014 року він вступив у фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_2, з якою проживає однією сім’єю та веде спільне господарство. Як вказує позивач, за час спільного проживання у них з ОСОБА_2 20 січня 2015 року народилась дочка ОСОБА_5, а 16 травня 2016 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2

Оскільки на час народження дочки ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, то під час реєстрації народження дочки в актовому записі про її народження було вказане прізвище «Ожог» і по батькові «Володимирівна». Таким чином, в актовому записі про народження дитини та у свідоцтві про її народження записана особа, яка не є її біологічним батьком, а відділ ДРАЦС відмовив внести відомості в актовий запис про народження дитини – ОСОБА_3 про ОСОБА_1 як батька дитини.

Як зазначає позивач, рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2014 року ОСОБА_6 визнано безвісно відсутнім.

Сторони в судове засідання не з’явились, подавши суду заяви з проханням справу слухати у їх відсутності.

Позивач у своїй заяві вказав, що позов підтримує та просить не призначати у справі молекулярно-генетичну експертизу, оскільки він є біологічним батьком дочки ОСОБА_5, а тому призначення експертизи є недоцільним.

Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві вказала, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить справу слухати у її відсутності.

Представник третьої особи – відділу ДРАЦС проти позову не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена в шлюбі, походить від подружжя, тобто закон встановлює презумпцію шлюбного походження дитини, яка складається з презумпції материнства дружини та презумпції батьківства чоловіка.

Так, відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до п. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, особою, яка вважає себе батьком дитини.

Стаття 128 СК України встановлює необхідну умову для визнання батьківства у судовому порядку: батьки не повинні перебувати у зареєстрованому шлюбі між собою.

Згідно з ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. А справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Згідно зі ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Судом встановлено, що відповідач у справі – ОСОБА_2, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_6, 20 січня 2015 року народила дитину – ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про народження серії І-БВ № 234610 батьками дитини записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (на даний час - Овсепян) (а.с. 6).

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2014 року, яке набрало законної сили 23 вересня 2014 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано безвісно відсутнім з жовтня 2012 року (а.с. 9).

25 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (на даний час - Овсепян) було розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-БВ № 069810 – а.с. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Враховуючи те, що рішенням суду ОСОБА_6 визнано безвісно відсутнім, суд вважає належним відповідачем у справі матір дитини – ОСОБА_2

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За нормою ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У пункті 4 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 р. N 5 Пленум Верховного суду України роз'яснив, що, у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Якщо для цього немає законних підстав, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи.

Аналогічне положення містить пункт 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, де зазначено, що, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про визнання позовних вимог, про призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи не просила. Позивач звернувся з заявою, у якій просив молекулярно-генетичну експертизу не призначати, оскільки він- Овсепян В.Р. є батьком дитини ОСОБА_3.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, позов підлягає задоволенню та ОСОБА_1 слід визнати батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України;ст. ст. 128, 129, 134 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком дитини – ОСОБА_3, що народилась 20 січня 2015 року в м. Волочиську Хмельницької області.

Зобов’язати Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести відомості про ОСОБА_1 як про батька до актового запису № 13 від 23 січня 2016 року про народження доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, виключивши відомості про ОСОБА_6 як батька дитини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 (31200, АДРЕСА_1) Відповідач:ОСОБА_2 (31200, АДРЕСА_1)Відповідач:Волочиський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21324008)

Суддя О.М.Бабій