Постанова № 72393063, 15.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2018 рокусправа № 804/148/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Шлай А.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (суддя: Турлакова Н.В) по адміністративній справі №804/148/17

за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 10.01.2017 року звернуся до суду з позовом до відповідача Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Західно -Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить скасувати винесене відповідачем 23.06.2016 року податкове повідомлення - рішення №12186, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 7 965,14 грн., зокрема в частині сплати податку в сумі 6 634,11 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 551,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Західно -Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що об'єкти нежитлової нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності, є об'єктами оподаткування згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, а відтак контролюючим органом правомірно нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощені системі оподаткування як платник єдиного податку, видами господарської діяльності якого є: КВЕД - 01.11 «Вирощування зернових культур», КВЕД - 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності не нерухоме майно позивач, зокрема є власником комплексу нежитлових будівель загальною площею, 2 718,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1; нежитлової будівлі (магазину) загальною площею 460,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область смт. Межова, АДРЕСА_1 к ; нежитлової будівлі (котельня) загальною площею 85,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, смт. Межова, АДРЕСА_1

23.06.2016 року Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №12186, яким позивачу на вказані об'єкти нараховано податкове зобов'язання за 2016 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , у розмірі 7 965,14 грн., яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

10.01.2017 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення в частині нарахування йому податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно в розмірі 6 634,11 грн. відносно комплексу нежитлових будівель загальною площею, 2 718,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, вважаючи відсутність в нього обов'язку сплати даного податку виходячи з норм пп. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, оскільки зазначений комплекс використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01.01.2015 року ст. 266 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Підпунктом 12.3.5 п. 12.3 ст. 12, пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1, пп. «ж» пп.266.2.2 п. 266.2, пп. 266.3.2. п. 266.3, 266.5.1. п. 266.5, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України у редакції ,чинній на момент виникнення спірних правовідносин. визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000 року визначено, що будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці та інше.

Як вбачається з свідоцтва про право власності №1714 від 25.11.2011 року, комплекс нежитлових будівель, загальною площею 2 718,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, включає в себе будівлі контори, прохідної, приміщення складів, гаражів тощо.

Позивач пояснив, що він використовує зазначені нежитлові будівлі у сільськогосподарській діяльності, відповідачем зазначені обставини не спростовані, а тому є вірними висновки суду першої інстанції, що зазначені будівлі відносяться до будівель сільськогосподарського призначення та не підлягають оподаткуванню згідно з пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, що свідчить про правомірність скасування податкового повідомлення - рішення №12186 від 23.06.2016 року щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 6 634,11 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Суд першої інстанції за приписами ст. 94 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи, правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 551,20 грн.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального права підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року по адміністративній справі №804/148/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її складання в повному обсязі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 20 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий