Рішення № 72392569, 16.02.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/13131/17

Провадження №2/592/478/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання – Шипиленко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та зобов’язання внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з уточненим позовом та свої вимоги мотивує тим, що 23.07.1998 р. вона разом з громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 уклали договір купівлі – продажу квартири, розташованої за адресою: м.Суми, вул.Червоногвардійська (Іллінська), 52/2, кв.114. Відповідно до угоди, що є невід’ємною частиною договору від 07.04.1999 р., посвідченого нотаріусом м.Москва ОСОБА_5 під №1с-335, та заяви ОСОБА_4 до нотаріуса Сумського нотаріального округу ОСОБА_6 від 10.05.2001 р. №2012, вона сплатила ОСОБА_4 вісімдесят тисяч гривень за вказану квартиру, тим самим повністю виконала умови вказаного договору. З липня 1998 р. вона стала володіти та розпоряджатися придбаною нею квартирою, а з 04.09.1998 р. зареєстрована в ній разом із неповнолітньою на той час дочкою ОСОБА_7 З жовтня 2001 р. вона тимчасово перебувала в селі Шевченкове Сумського району, у своєї дочки з зятем, оскільки дочка перебувала у декретній відпустці та потребувала її допомоги. Працювала вона на той час у виконкомі Ковпаківської в м.Суми ради, кожного дня приїздила на роботу до м.Суми. В березні 2002 р. народилася онука ОСОБА_8, а через три місяці вона в свою квартиру вже зайти не змогла, бо були змінені замки невідомими їй особами навіть у дверях тамбуру. У 2004 році під час голосування на виборах, на виборчій дільниці їй сказали, що в її квартирі приписані інші особи, а її в списках немає. У свою квартиру вона попасти не змогла, оскільки один замок був змінений. Вона викликала міліцію та дільничного інспектора, їм відкрила двері її квартири незнайома їй жінка та пустила у квартиру лише дільничного. Дільничний інспектор Ворожка В. повідомив їй, що у цієї жінки є ордер на квартиру та порекомендував їй звернутися до ЖЕУ. Коли вона звернулася в ЖЄУ - 7, там їй дали копію рішення суду від 01.06.2001 р. про виписку та виселення її з дочкою з квартири. Відповідно до пояснення та заяви продавця цієї квартири - ОСОБА_4, останній підтверджував, що уклав з ОСОБА_1 договір купівлі – продажу квартири, розташованої за адресою: м.Суми, вул.Червоногвардійська (Іллінська), 52/2, кв.114, гроші за вказану квартиру отримав у повному обсязі, претензій до неї не має, з позовом до суду про розірвання договору не звертався, юристів та адвокатів з цього приводу не наймав, жодного доручення не давав. Факт придбання і належність їй квартири №114 у м.Суми по вул.Червоногвардійська (Іллінська), буд.52/2 та чинність договору купівлі – продажу квартири від 23.07.1998 р., посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під №2789 та зареєстрованим у Сумському обласному БТІ 11.08.1998 р. під №175, також підтверджується і посвідчується приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 14.09.2017 р. за реєстровим №697 та технічним паспортом на квартиру від 23.10.2017 р. Ще у 2013 р. вона зверталася до Управління ЦНАП у зв’язку з введенням нового електронного реєстру за одержанням витягу про право власності, але через допущені грубі помилки реєстратора при внесені даних з оригіналу документів про підставу права власності на її квартиру до реєстру, їй було відмовлено та вказано на те, що її квартира не зареєстрована за жодною особою. Тобто, вказаний правочин обома сторонами повністю виконаний, ОСОБА_4 була звільнена квартира, передані ключі. Нею були передані кошти у повному обсязі за вказану квартиру. Ні заперечень, ні зауважень ніхто зі сторін по правочину не заявляв. Вона використовувала квартиру для проживання, регулярно оплачувала комунальні послуги та утримувала її в належному санітарно – технічному стані. У зв’язку з цим, просить визнати договір купівлі – продажу квартири, розташованої за адресою: м.Суми, вул.Червоногвардійська (Іллінська), 52/2, кв.114, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під №2789 та зареєстрований у Сумському обласному БТІ 11.08.1998 р. під №175, дійсним; зобов’язати Управління ЦНАП у м.Суми внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно, зазначивши її власницею квартири, розташованої за адресою: м.Суми, вул.Червоногвардійська (Іллінська), 52/2, кв.114.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та дали пояснення аналогічні вищевикладеному.

Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_11, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що позивач права власності на спірну квартиру не має, доказів у підтвердження права володіння цією квартирою та права проживання в ній суду не надала. Позивач не зазначає в позові й ті обставини, які їй достовірно відомі щодо правової долі спірної квартири після укладення 23.07.1998 р. між нею на ОСОБА_4 договору купівлі – продажу спірної квартири, а саме: рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 26.01.2001 р., яке набрало законної сили, зазначений договір купівлі – продажу квартири розірваний внаслідок невиконання позивачем умов цього договору, зобов’язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_4 спірну квартиру. Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.06.2001 р. зобов’язано ОСОБА_1 та ОСОБА_7 усунути перешкоди в користування ОСОБА_4 спірною квартирою та зобов’язано позивача та її дочку ОСОБА_7 виселитись та виписатись із вказаної квартири. 26.12.2001 р. ОСОБА_4 продав спірну квартиру Сумській міській раді. Рішенням ВК СМР №12 «Про надання звільнених житлових приміщень» від 15.01.2002 р. спірна квартира була надана для проживання ОСОБА_12 та ОСОБА_13, був виданий ордер №1590 від 04.02.2002 р. на вселення до цієї квартири, згідно якого останні і вселились до спірної квартири, приватизували спірну квартиру.

Представник відповідача - Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та зобов’язання внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно необхідно відмовити, враховуючи наступні обставини.

Судом встановлено, 23.07.1998 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі – продажу квартири. Відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру №114 в м.Суми по вул.Червоногвардійській у буд.№52/2 (а.с.5).

Відповідно до п.2 договору купівлі - продажу квартири,- продаж квартири вчинено за вісімнадцять тисяч гривень, з яких 2 тис. грн. продавець отримав до підписання договору, а решту (16 тис. грн.) покупець зобов'язаний заплатити продавцю до 01.08.1999 р.

07.04.1999 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено угоду, згідно якої ОСОБА_1 виплатила ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 5965 грн., що станом на 07.04.1999 р. еквівалентно 1400 дол. США відповідно до договору купівлі – продажу квартири (а.с.6).

Отже, ОСОБА_1 було сплочень ОСОБА_4 (2000 грн. + 5965 грн.) = 7965 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 26.02.2001 р., яке набрало законної сили, розірвано договір купівлі – продажу квартири №114, що знаходиться в буд.№52/2 по вул.Червоногвардійській в м.Суми, заключний 23.07.1998 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1; зобов’язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_4 квартиру №114 в буд.№52/2 по вул.Червоногвардійській в м.Суми; зобов’язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 7965 грн. (а.с.39). У даному рішенні вказано, що ОСОБА_1 пояснила суду, що дійсно вона не розрахувалася за куплену квартиру, борг складав 10035 грн. Не має можливості сплатити із-за відсутності грошей.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України,- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, твердження позивача про те, що остання сплатила ОСОБА_4 вісімнадцять тисяч гривень за вказану квартиру, тим самим виконала умови вказаного договору, спростовується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 17.08.2006 р. (справа №2-2475/06) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської міської ради, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Відділу ГІРКО Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено (а.с.41).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 12.05.2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету СМР про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету СМР про надання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 жилого приміщення (квартири АДРЕСА_1), визнання незаконним та скасування ордеру на ім’я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_2, відмовлено за необґрунтованістю (а.с.43-44).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 30.06.2011 р. в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_12, треті особи: Управління обліку розподілу та приватизації житла Сумської міської ради, Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про виселення відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 09.08.2011 р. рішення Ковпаківського районного суду м.Суми залишено без змін (а.с.45).

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України,- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.11.2017 р. сплата судового збору ОСОБА_1 була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України,- судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції на день подання позовної заяви),- за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 р., якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 заявляє дві вимоги немайнового характеру, а саме: просить визнати договір купівлі – продажу дійсним; зобов’язати Управління «ЦНАП у м.Суми» внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» відмовлено, то судовий збір за подання позовної заяви, сплату якого позивачеві було відстрочено до ухвалення судового рішення, слід стягнути з позивача на користь держави - за дві вимоги немайнового характеру, а саме 1280 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 12, 76 - 81, 82, 89, 133, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та зобов’язання внести зміни у державний реєстр речових прав на нерухоме майно відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 1280 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 23.02.2018 р.

Суддя В.Б. Князєв