Постанова № 72392481, 20.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/22157/17 Головуючий у 1-й інстанції - Даниленко В.В.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/1668/2018 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Клець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року, постановлену у складі судді Даниленко В.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості в розмірі 23 093,59 доларів США та 2 448 620,10 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а також стягнуто судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

ОСОБА_1 27 листопада 2017 року звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

УхвалоюДарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що про існування заочного рішення дізналась від державного виконавця в ході виконавчого провадження. Рішення їй було передано представником ОСОБА_3, який діючи на підставі довіреності 17.11.2017 року зробив з нього копію в канцелярії суду. Тому 10-денний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення спливає 27 листопада 2017 року, заява була подана 20 листопада 2017 року, тож строк для подання заяви про перегляд заочного рішення не сплив. Суд першої інстанції встановлюючи, що копію заочного рішення отримано особисто заявником 29 жовтня 2015 року, послався на аркуш справи № 176 та не звернув увагу, що на вказаному аркуші у повідомленні від 27 жовтня отримувачем є ОСОБА_4, а не ОСОБА_1 та підпис отримувача у повідомленні не співпадає з підписом заявника у паспорті. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду не отримувала та про розгляд справи їй не було відомо. Зазначає, що заочне рішення від 21 жовтня 2015 року ухвалено у її відсутність на наявних у справі матеріалах, наданих позивачем. Таким чином, вона була позбавлена права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення даної справи, не мала можливості подати заперечення щодо позовних вимог стосовно стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, належним чином захистити та відстояти свої права та інтереси. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року ОСОБА_1 залучена до участі у справі як правонаступник, і в судових засіданнях протягом всього судового розгляду спору не була присутня та про розгляд справи не знала, оскільки з 2014 року фактично проживає в АДРЕСА_2 В м. Києві не проживає, тому судових повісток про призначення справи до розгляду та копії заочного рішення не отримувала.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Посилається на те, що відповідач була належним чином повідомлена про позовні вимоги Банку, своєчасно не повідомила суд та Банк про зміну фактичного місця проживання. Зазначає, що відповідач отримала копію заочного рішення суду особисто 29 жовтня 2015 року, проте із заявою про перегляд заочного рішення звернулася лише через два роки. Крім того, не подала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та не надала доказів поважності причин пропуску цього строку. Довідка з Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області не є належним доказом, оскільки підписана невстановленою особою та не містить печатки сільської ради.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості в розмірі 23 093,59 доларів США та 2 448 620,10 грн., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а також стягнуто судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

ОСОБА_1 27 листопада 2017 року звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником при зверненні до суду з вимогами про перегляд заочного рішення, пропущено встановлений ст. 228 ЦПК України в редакції кодексу 2004 року десятиденний строк та клопотання про його поновлення до заяви не додано.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України в редакції кодексу 2004 року, який діяв на час постановлення ухвали, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційним судом встановлено, що заочне рішення від 21 жовтня 2015 року ухвалено у відсутність ОСОБА_1 та її представника на наявних у справі матеріалах, наданих позивачем.

Таким чином, ОСОБА_1 була позбавлена права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення даної справи, не мала можливості подати заперечення щодо позовних вимог стосовно стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, належним чином захистити та відстояти свої права та інтереси.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2015 року ОСОБА_1 залучена до участі у справі як правонаступник, і в судових засіданнях протягом всього судового розгляду спору не була присутня.

Вся кореспонденція судом першої інстанції направлялася їй на адресу: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 пояснила, що з 2014 року фактично проживає в АДРЕСА_2. Оскільки в м. Києві не проживає, судових повісток про призначення справи до розгляду та копії заочного рішення не отримувала.

Судом встановлено, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року отримано ОСОБА_4 29 жовтня 2015 року (а.с. 176), в той час, як прізвище відповідача ОСОБА_1

Отримана представником заявника копія рішення 17 листопада 2017 року, датою подання даної заяви є 27 листопада 2017 року, що підтверджується відміткою цивільної канцелярії суду.

Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлений ст. 231 ЦПК України.

За умовами ч.3 ст.231 ЦПК України в редакції кодексу 2004 року, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішеннябез задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд першої інстанції постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосував положення процесуального права та порушив порядок для вирішення питання про перегляд заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, у зв'язку з пропуском строку на подачу такої заяви та відсутністю клопотання про поновлення цього строку.

Згідно ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач не вправі оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (ч.4 ст.231 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню як постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий Судді