Постанова № 72392363, 24.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К.

Справа № 753/9978/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/574/2018

24 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарях Дука В.В., Телятник І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В своєму позові, з уточненнями, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором, яка станом на 12.03.2015 року складала 99 835, 07 доларів США, яка складається: заборгованість по кредиту строкова - 87 874, 65 доларів США, заборгованість по процентах поточна - 1 203,76 доларів США, заборгованість по процентах прострочена 10 756,66 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів 66 917,62 грн., а також штрафу в сумі 5 000,00 грн. за несвоєчасне укладання договору страхування.

Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №18ф/07.

За укладеним договором відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача кредит у сумі 190 000,00 доларів США на придбання нерухомого майна, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УКРГАЗБАНК та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 18-П/07 від 20.02.2007 року, згідно якого останній зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені.

Оскільки позичальник та поручитель умови кредитного договору та договору поруки не виконують, за кредитом виникла заборгованість.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором від 20.02.2007 № 18-Ф/07 станом на 01.06.2015 року у розмірі 62 337 ( шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи, що складається з:

- по кредиту в сумі - 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев'ять) доларів США, 31 цент - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015 року включно;

по кредиту в сумі - 19 724 ( дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06.2015 року по 19.02.2027 року;

- по відсотках в сумі - 13 903 ( тринадцять тисяч дев'ятсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно.

Стягнуто з відповідачів судовій збір по 1 827 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт послався на те, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що сума пені та штрафу які нараховані банком, були заявлені в межах строку позовної давності та відповідно до умов кредитного договору.

Судом першої інстанції, на думку апелянта, необґрунтовано не прийнято до уваги письмові пояснення позивача відносно висновку експерта Пилипенка В.В., де зазначено про помилковість зменшення експертом суми заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення

ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце апеляційного розгляду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників процесу у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 20 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 18-ф/07

За умовами кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у сумі 190 000,00 (сто дев'яносто тисяч ) доларів США з 20 лютого 2007 року по 19 лютого 2027 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних на придбання нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

В додатку № 1 до договору від 20.02.2007 року № 18-Ф/07 (графік погашення кредиту) повинна бути зазначено сума кредиту = 190 000,00дол.США і зазначена кількість платіжних періодів, що підлягають виплаті, основна сума кредиту і відсотки за користування кредитними коштами протягом періоду з 20.03.2007р. по 19.03.2027 року, розподілено ануїтетні платежі Позичальника по погашенню основної суми кредиту (тілу) і відсотках щомісяця. Щомісячна сума кредиту що підлягає сплаті встановлена в розмірі 791,67 дол. США,

16.02.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 16.02.2009 р. згідно з якою : «Банк та Позичальник домовились про те, що з моменту укладення цієї додаткової угоди до кредитного договору Банк відкриває Позичальнику рахунок для погашення заборгованості по кредиту, процентів за його використання та всіх комісійних платежів, передбачених кредитним договором, а Позичальник зобов'язується здійснювати погашення заборгованості по кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та всі комісійні платежі, передбачені кредитним договором, на вказаний рахунок.

Банк та Позичальник домовились про те, що з моменту укладення цієї додаткової угоди до кредитного договору, отримані від Позичальника на рахунок кошти (або кошти, отримані в порядку договірного списання) направляються Банком в першу чергу для оплати простроченої суми комісійних платежів, втім-простроченої заборгованості по процентах за кредит, потім - простроченої заборгованості по кредиту, потім строкової заборгованості по нарахованим комісіям, потім строкової заборгованості по процентах за кредит, потім строкової заборгованості по кредиту».

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «УКРГАЗБАНК та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 18-П/07 від 20.02.2007 року, згідно якого останній зобов'язався перед банком солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені (а.с. 56-58).

Також в забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 20 лютого 2007 року, згідно з яким в іпотеку була передана трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги позивача частково суд першої інстанції обґрунтовував свій висновок відповідним доказом висновком судово - економичної експертизи призначеної і проведеної в рамках даної справи.

З урахуванням даного висновку суд першої інстанції прийняв в якості належного та допустимого доказу по цій справі висновок експерта Пилипенко В.В. № 6/15 від 20.04.2016 року ( т.1, а.с. 167- 195), згідно якого експерт дійшов висновку, що у Кредитному договорі не має відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, не має умов, які п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4 глави 3 Постанови ПБУ № 168, що визнані обов'язковими.

Також матеріали цивільної справи не містять окремого письмового документу з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, згідно положень наведеного вище законодавства.

В порушення п.2 ч. І ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», Банк не надав Позичальнику, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, орієнтовану сукупну вартість кредиту, а також графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних затвердженої Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, які надаються Банками перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону, а також права споживача.

Суд першої інстанції встановив що перший розрахунковий період починається з 20.02.2007 р., згідно початкової дати Розрахунку заборгованості, по 19.02.2027р., оскільки згідно пункту 3.3.2 Кредитного договору «Сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, у строк до 15 числа місяця, слідуючого за місяцем нарахування відсотків.

Тобто перший платіжний період налічує 9 календарних днів.

Розрахунком заборгованості за Кредитним договором, що проведений Банком у додатку до позовної заяви від 28.05.2015р. процентна ставка по кредиту становить 12,5% річна, сума кредиту 190 000,00 $ USD, розмір пені 0,1% в день.

В даному розрахунку відсутній щомісячний ануїтетний платіж, який повинен розподілятись на погашення процентів за платіжний період у розмірі $ USD, та на погашення основної суми кредиту (тіло кредиту) за цей період у розмірі $ USD, а здійснено тільки нарахування пені в розмірі 0,1% в день.

Згідно пояснень експерта Пилипенко В.В. допитаного судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено,що експертне дослідження щодо кредитних зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, проведено методом моделювання за припущенням, що кредит надано Банком і отримано Позичальником у розмірі 190 000,00$ USD, оскільки саме з такої суми Банком проведено Розрахунок заборгованості, що є предметом дослідження. У разі, якщо у подальшому буде документально доведено отримання Позичальником кредитних коштів у іншому розмірі або у іншій валюті, необхідно буде провести додаткове дослідження. Розрахунок зобов'язань Позичальника за Кредитним договором від 20.02.2007р. № 18-ф/07, зведено в Додатку №1 до цього висновку, що є його невід'ємною частиною ( а.с. 49-49 висновку експерта , т.1)

Для проведення експертного дослідження були надані банківські виписки по особовому рахунку НОМЕР_2, валюта USD, відкритого ОСОБА_4 у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478 за період з 20.02.2007р. по 03.04.2015р., погашено (оплачено) в сумі 184618,40 USD в т.ч: основна сума кредитного зобов'язання в сумі 10319,18USD, сума відсотків 174299,22USD.

В матеріалах, наданих на дослідження, наявні квитанції про сплату коштів відповідачем ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання кредиту від 20.02.2007р. № 18-ф/07 в сумі 184618,40 USD, а результати експертного дослідження квитанцій на погашення кредиту згруповано у таблиці №1.

За даними вказаної Таблиці № 1, ОСОБА_2 на виконання вимог Кредитного договору від 20.02.2007р. № 18-ф/07 вніс в касу Банку в рахунок погашення заборгованості за кредитом (основного боргу), погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами та погашення заборгованості за обслуговування кредиту всього на загальну суму 188 394,89 USD, в тому числі:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитом (основного боргу) та погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 184 747,84 USD.

- в рахунок погашення заборгованості за обслуговування кредиту-3 647,05 USD.

Відповідно до ст.901 ЦК України послуга надається виконавцем за завданням замовника. При цьому послуга повинна споживатись в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Так само, п.1.15 глави 1 «Визнання доходів і витрат» розділу ІІ «Доходи і витрати банку» Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» від 18.06.2003 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.07.2003 року за № 583/7904 (із змінами та доповненнями) встановлено:

- доходи (витрати) за одноразовими послугами (наприклад, комісії за здійснений обмін валют, надання (отримання) консультацій тощо) можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються);

- доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти тощо) визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування;

- доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги;

- доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання послуг Банком з обслуговування кредиту, документально нічим не підтверджено.

Тобто кошти в сумі 3 647,05 USD, що сплачені ОСОБА_2 як погашення за обслуговування кредиту, повинні бути зараховані як погашення заборгованості за кредитом (основного боргу) та погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

На підставі наданих первинних документів, виписок за особовими рахунками та інформації з відповідних аналітичних рахунків стосовно здійснених операцій за вказаним договором про надання кредитних коштів, в процесі дослідження експертом зроблено розрахунок стану сплати суми основного боргу по тілу кредиту та суми заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами за період з 20.02.2007 року (дати видачі кредиту) по 01.03.2015 року, який наведено у Додатку № 1 до висновку ( а.с. 196 -199, т.1)

За результатами експертного дослідження встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.07р. №18-Ф/07 становить 102 455,69дол. США та складається з:

- 68 827,58 дол. США - суми простроченої заборгованості за кредитом які нараховані з 20.02.2007р. по 01.06.2015р. включно;

- 19 724,87 дол. США - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06.2015р. по 19.02.2027р.;

- 13 903,24дол. США - суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані до 01.06.2015р. включно.

Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Із наведеного розрахунку (Додаток № 1 до висновку) вбачається, що сума заборгованості по сплаті прострочених відсотків у ОСОБА_4 перед ПАТ «Укргазбанк» утворилась з 01.06.2013р. та мала бути сплачена не пізніше 01.06.2016р.

Таким чином, як слідує з наданих документів у Позивача, як у зацікавленої сторони, виникло право вимагати прострочений платіж з 28.06.2012р., а також у подальшому і інші нараховані і прострочені платежі.

У своїх правових позиціях в справі № 6-116 цс 13 (Постанова від 06.11.2013 року Верховного суду України), які в силу вимог ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року № 1618-IV (із змінами та доповненнями), є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, Верховний Суд України вказав: «Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини,від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення всієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст.1048 Цивільного кодексу України), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів».

Суд першої інстанції зазначив, що за результатами дослідження, заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору станом на 01.06.2015 року становить 62 337 шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи та складається з:

- 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев"ять) доларів США 31 центів - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015р.включно;

- 19 724 ( дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06. 2015 по 19.02.2027;

- 13 903 ( тринадцять тисяч дев'ятьсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно, згідно Додатку №2 до висновку ( а.с. 200-203, т.1).

Цивільний кодекс України відносить норми про неустойку (штраф, пеню) та підстави виникнення права на неустойку (ст.ст. 549, 550) до глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання», а не до глав, регулюючих правові зобов'язання сторін правочину.

Відповідно до вимог ст.549 Цивільного Кодексу України, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи приписи ст. 549 Цивільного кодексу України, день, коли боржник сплатив кредитору певну суму коштів від своїх зобов'язань в частині, що відносяться до цієї сплаченої суми, не може вважатись днем прострочення, на відміну від попереднього дня та всього періоду, який розпочався з часу виникнення відповідного зобов'язання.

Кожен з днів прострочення виконання зобов'язання за своїми правовими наслідками не може бути тотожним до дня повного або часткового виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, останнім днем нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є день, який передує дню виконання такого зобов'язання, коли власне, й мало місце його прострочення.

Згідно ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог п.3.6 ст.З Кредитного договору, за порушення строків повернення кредитів чи сплати процента» сплачувати Банку за кожний день прострочки пеню у розмірі 1,6%від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 192.1 ст.192 Цивільного кодексу України: «Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня».

Між тим, розрахунок заборгованості по пені від суми простроченої основної заборгованості, суми пені за несвоєчасне проведення розрахунків по кредиту ОСОБА_2 по Договору наведений Банком в іноземній валюті, а саме в доларах СІЛА за період з 20.02.2007р. по 28.05.2015р.

Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що в матеріалах справи, наданих на дослідження, відсутня, і не була надана на клопотання експерта інформація щодо нарахування та відображення в бухгалтерському обліку Банку нарахованої суми пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання по поверненню Кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до Положення № 566, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до Інструкції № 280, доходи банку відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками класу 6 «Доходи» наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: - за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 «Прибуток звітного року»; - за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5040 «Збиток звітного року».

За кредитом рахунків проводяться суми нарахованих отриманих доходів,що належать до звітного періоду.

За дебетом рахунків проводяться суми зменшення доходів, що виникають за операціями; суми, що списуються під час формування результату роботи за звітний рік.

Доходи, отримані банком як штрафи чи пеня за порушення позичальником порядку виконання зобов'язань за кредитним договором, відображається в обліку кредиту рахунку 6397 «Штрафи, пені, що отримані банком».

Відтак, в бухгалтерському обліку ПАТ «Укргазбанк» повинні бути відображені суми нарахованих штрафів (пені).

Враховуючи, що позивач не надав суду виписки по обліку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті пені та штрафних санкцій за період з 20.02.2007 року по 28.05.2015р., то наявний в матеріалах справи розрахунок ПАТ«Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.2007 року №18-Ф/07 стосовно суми заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами станом на 28.05.2015р. на загальну суму 66 917 грн.( шістдесят шість тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень) 62 копійки документально не підтверджений.

У відповідності до висновку експерта суд першої інстанції вірно встановив, що погашення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору від 20.02.2007 №18-Ф/07 ОСОБА_2 підтверджують в сумі 188 394,89 USD, а саме: - по кредиту в сумі- USD ; - по відсотках в сумі- USD .

Заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «Укргазбанк» по Кредитному договору від 20.02.07№18-Ф/07 станом на 01.06.2015 року становить 62 337 шістдесят дві тисячі триста тридцять сім) доларів США 42 центи та складається з:

- 28 709 ( двадцять вісім тисяч сімсот дев"ять) доларів США 31 центів - суми простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.06.2015р.включно;

- 19 724 ( дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) долари США 87 центів - суми заборгованості за кредитом який ще не настав з 01.06. 2015 по 19.02.2027;

- 13 903 ( тринадцять тисяч дев'ятсот три) долари США 24 центи - суми заборгованості за процентами по кредиту, які нараховані з 01.06.2012 року по 01.06.2015 року включно, яка і підлягає задоволенню в солідарному порядку.

Встановити чи відповідає визначений Банком щомісячний платіж у визначеній Банком сумі базовим умовам кредитування при відсотковій ставці, визначеній в договорі в розмірі 12,5% з наданих на дослідження документів підтвердити чи спростувати не вдалося за можливе.

Документальне оформлення операцій ПАТ "Укргазбанк" по кредитному договору від 20.02.2007 року № 18-Ф/07 щодо повноти та правильності нарахування суми основної заборгованості, відсотків відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків Бухгалтерського обліку банків України затвердженої постановою Правління НБУ 17.06. 2004 № 280 згідно наданих на дослідження експерту виписок по банківських рахунках, а висновки щодо нарахування пені визначено в дослідницькій частині висновку ( а.с. 53-55 висновку).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позивач не надав суду переконливих доказів на спростування розрахунку наданого експертом у висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи .

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було заявлено клопотання про проведення повторної експертизи, але у зв'язку з тим, що заявником не було надано відповідних розрахунків на заперечення висновку експерта та додаткових документів для проведення ретельного дослідження, зобов'язання щодо сплати експертизи у її призначені було відмолено.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач не надав суду першої інстанції відповідних документів для проведення експертного дослідження з метою перевірки доводів та розрахунків позивача, ухилився від проведення повторної експертизи, то доводи позивача ставляться під сумнів, а експертне дослідження та ухилення позивача від проведення повторної експертизи трактуються на користь відповідачів.

Враховуючи викладене колегія судів вважає, що апеляційну скаргу належіть залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 14 лютого 2018 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль