Постанова № 72390733, 22.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р. № 820/272/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу, ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014; зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату позивачу, ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги» та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014; зобов’язати відповідача відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення та дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ними 30.01.2018, про що свідчять повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

05.02.2018 військовим комісаріатом Харківської області до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що його дії є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що позивач проходив діючу військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан, даний факт підтверджується військовим квитком, копія якого міститься в матеріалах справи.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VІ були внесені зміни до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від 20.12.1991 № 2011 -XII, а саме: ст. 16 була викладена в новій редакції та доповнено ОСОБА_2 ст.ст. 16-1-16-4.

Згідно п. 1 та п. 2 прикінцевих положень Закону від 04.07.2012 № 5040-VІ: « 1. ОСОБА_2 набирає чинності з 1 січня 2014 року. 2. Встановити, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні витати відповідно до законодавства».

На вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону від 04.07.2012 № 5040-VІ, Кабінет Міністрів України Постановою №975 від 25.12.2013 затвердив Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, який набрав чинності з 01.01.2014.

Позивачу була встановлена II група інвалідності з причин поранення, контузії та захворювання пов’язаними з виконанням обов’язків військової служби.

12.10.2017 позивач звернувся с заявою про виплату одноразової грошової допомоги в Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Проте, Харківським Обласним Військовим Комісаріатом на даний час не подано у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку №975 та Наказу №530, про дану інформацію повідомили позивача листом із ХОВК з мотивів, що позивач нібито не надав документ про обставини поранення.

Відповідно до п. 11 Порядку затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 за №975 (далі - Порядок №975) та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 (далі - Наказ №530), позивач 12.10.2017 подав заяву (з всіма передбаченими додатками) про отримання одноразової грошової допомоги до Харківського обласного Військового Комісаріату.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 13 Порядку №975 та Наказу №530, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку №975 та Наказу №530.

Однак, відповідачем не дотримано процедурних вимог визначених Порядком №975 та Наказом №530.

Відповідно до п. 16 Порядку №975, Наказу №530, та ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансування витрат, пов’язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється даним законом.

Таким чином після отримання від позивача заяви від 12.10.2017 з усіма передбаченими додатками про отримання одноразової грошової допомоги дій, передбачених п. 13 Порядку №975 та Наказу №530 Харківським обласним Військовим Комісаріатом виконано не було, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 13 вищезазначеного Порядку №975 та Наказу №530.

Суд звертає увагу, що така бездіяльність Харківського обласного Військового Комісаріату позбавляє можливості позивача реалізувати своє право на соціальний захист передбачений ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Відповідач у своєму листі обґрунтовує свою позицію тим, що позивачу у 2011 році при первинному огляд була встановлена III група інвалідності.

При цьому посилається на ч. 8 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно, якої особи можуть реалізувати своє право протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, оскільки позивачу при первинному огляді встановлено інвалідність III групи у 2011, а звернувся позивач, щодо випалити в 2017 - чинним законодавством виплата одноразової грошової допомоги не передбачена.

Що стосується виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із встаноленням позивачу II групи інвалідності у 2015 відповідач посилається на ч. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно, якої у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку із змінами не здійснюється.

Слід відмітити, що ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з’явилась лише з 01.01.2014 і в силу ст. 58 Конституції України не може бути застосовано до обставин, які мали місце до 01.01.2014 тобто до обставин встановлення позивачу інвалідності III групи у 2011 році.

На момент встановлення позивачу інвалідності III групи у 2011 році законодавець не обмежував право і свободи позивача звернутись понад трирічний термін стосовно виплати одноразової грошової допомоги.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому позиція відповідача є невірною, оскільки відповідач застосовує до позивача

норму права (ч.8 ст. 16-3 Закону) до обставин, які виникли до набрання чинності даної норми, тобто до 01.01.2014, що суперечить приписам ст. 58 та ст. 22 Конституції України, оскільки ч. 8 ст. 16-3 Закону, яка набрала чинності лише 01.01.2014 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод позивача.

Стосовно встановлення позивачу II групи інвалідності в 2015 то відповідач неправомірно застосовує ч. 4 ст. 16-3 Закону (в редакції з 01.01.2017) оскільки в силу ст.58 Конституції України дана норма права не може бути застосована до обставин, які мали місце до 01.01.2017 тобто до обставин встановлення позивачу інвалідності II групи в 2015.

Дії Обласного Військового Комісаріату суперечить Порядку №975 та Наказу №530, ч. 2 ст. 19, ч. 1, 2. ст. 22 та ч. 1 ст. 46 Конституції України.

Також суд зазначає, що позивачем був наданий документ про обставини поранення, а саме: висновок судово-медичного експерта про обставини поранення.

Відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово-лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Відповідно до п. 21.21. Положення №402, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання відповідача на відсутність серед документів поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки або документу про причини та обставини поранення є безпідставними та необґрунтованими.

Також, довідка на яку посилається відповідач, наведена у додатку № 5 до Положення 402, яка визначає, що поранення отримано не в стані алкогольного сп'яніння тощо, видається лише з 14 серпня 2008 року коли Міністерством оборони України було видано Наказ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, а позивач був звільнений з військової служби у 1985 і на той період не було такої форми довідки.

Також суд звертає увагу на п. 4.7 Положення Затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014р. № 530, відповідно до якого документ про обставини про поранення повинні подавати лише особи, з яким стався нещасний випадок або поранення контузія не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.

З позивачем жодного нещасного випадку не траплялося, а поранення та травму позивач отримав при виконанні військового обов’язку в країнах де велись бойові дії.

Поранення, контузія отриманні при бойових діях не є нещасним випадком, що підтверджується Наказом Міністра оборони України №36 від 06.02.2001, яким затверджено інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

01.01.2014 набули чинності зміни до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в тому числі і до ст. 16 цього Закону та на вимоги ст. 16-3 даного Закону був затверджений Порядок Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 «Про призначення та виплату одноразової грошової допомоги».

Пп.1 п. 6 Порядку 975 та п.п. 4 п. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавець надав право на отримання одноразової грошової допомоги, також особам після звільнення з військової служби інвалідність, яких настала з причин: поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ними під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ними обов'язків військової служби.

Інвалідність позивачу встановлена після звільнення з військової служби з причин - поранення, контузія та захворювання пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Докази - довідка МСЕК, в якій зазначено причину встановлення Інвалідності, що дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги саме у Порядку 975.

Згідно абз. 2 п. З Порядку затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці МСЕК.

Виходячи з буквального тлумачення п. 3 Порядку 975 то право позивача виникло з дати, що зазначена у довідці МСЕК.

Порядок 975 не містить вимог надавати довідку МСЕК, яка була видана позивачу при первинному огляді, більш того та довідка давно вже втратила чинність, оскільки вона не є на даний час підставою для нарахування мені пенсії або пільг.

Законодавець не пов’язує право на отримання одноразової грошової допомоги з довідкою МСЕК при первинному огляді.

Законодавець пов’язує право з датою, що зазначена у довідці МСЕК.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача подати у строк протягом 15 днів звіт про виконання постанови суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Партизанська, буд. 75-А,смт. Дворічна,Дворічанський район, Харківська область,62700, РНОКПП НОМЕР_1) до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ08166355) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...» та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов’язати Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги» та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов