Постанова № 72387291, 15.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №329/984/17 Головуючий у 1 інстанції Пода Н.М.

Провадження № 22-ц/778/650/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» на ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» до ОСОБА_3 про витребування з володіння частки в розмірі 30% прав у статутному фонді ТОВ «БВ «Азов»,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування з володіння частки в розмірі 30% прав у статутному фонді ТОВ «БВ «Азов».

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що спір виник з господарських відносин між юридичною особою ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та керівником юридичної особи ТОВ «БВ «Азов» - ОСОБА_3 та повинен розглядатися не судом загальної юрисдикції, а господарським судом відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (в редакціях, чинних на момент постановлення оскаржуваної ухвали).

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду з огляду на таке.

Суд першої інстанції керувався редакціями ЦПК України та ГПК України, чинними на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що в разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

В узагальненнях Верховним Судом України практики розгляду судами корпоративних спорів від 08 січня 2008 року зазначено, що пiдвiдомчiсть (пiдсуднiсть) справ загальним i господарським судам визначається законодавством. У разi вiдсутностi прямої вказiвки у законi застосовується принцип розмежування пiдвiдомчостi (пiдсудностi) за суб'єктним складом. Зокрема, на пiдставi ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далi - ГПК) господарським судам пiдвiдомчi спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав i охоронюваних законом iнтересiв пiдприємств, установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб (у тому числi iноземних), громадян, якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть без створення юридичної особи. При цьому справи, що виникають з корпоративних вiдносин, на пiдставi п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК пiдвiдомчi (пiдсуднi) господарським судам незалежно вiд того, якi особи - юридичнi чи фiзичнi - є учасниками корпоративних вiдносин, з яких виник спiр. Тому, якщо стороною у справi є фiзична особа, вирiшального значення при розмежуваннi юрисдикцiй набуває питання, чи є ця справа такою, що виникає з корпоративних вiдносин.

Витребування частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю означає відчуження сукупності корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві, серед яких, зокрема, право на управління товариством, на отримання частини прибутку від діяльності товариства, особа, яка набула право власності на частку у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю у встановленому законом порядку, одночасно отримує право на участь у вказаному товаристві.

Оскільки позовні вимоги пов'язані з витребуванням частки у статутному фонді ТОВ «БВ «Азов», то спір пов'язаний з розпорядженням корпоративними правами, оскільки визначає право учасника на ту чи іншу частку в статутному фонді і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Таким чином висновок суду першої інстанції, що даний спір повинен розглядатися господарським судом є правильним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» залишити без задоволення.

Ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадженняу цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: