Постанова № 72387290, 13.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 333/6337/15

провадження №22ц/778/267/18

головуючий у 1 інстанції: Кулик В.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В. Бєлки В.Ю.секретарБєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя ухвалене в м. Запоріжжі 27 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фінексперт» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Смарт Фінексперт» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 5 894 грн. 50 коп. та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ТОВ «ЮГ Кредит» та відповідачем кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року, ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 700 грн., строком повернення не пізніше 19.11.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 730% річних (два відсотки від суми наданого кредиту за кожен день користування ним), і зобов'язалася повернути кредит у визначений договором строк, сплатити проценти та відповідну платню за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в порядку і в строки, передбачені договором.

30.12.2014 року позивач уклав з ТОВ «ЮГ Кредит» договір факторингу № 30-12/14-ЮК, за умовами якого останній відступив позивачу право вимоги до своїх боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_5, щодо реального та належного виконання зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2017 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_5, користь ТОВ «Смарт Фінексперт» 700 (сімсот) грн. - заборгованість по тілу кредиту, 224 (двісті двадцять чотири) грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 595 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. - пеня, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. - інфляційні витрати, 20 (двадцять) грн. 80 коп. - три відсотки річних, а разом 5 894 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом перешої інстанції встановлено, що 04.11.2014 року між ТОВ «ЮГ Кредит» (кредитодавець) та ОСОБА_5 (позичальник) було укладено кредитний договір № ЮК-00015993, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит для споживчих цілей у розмірі 700 грн., а ОСОБА_5, в свою чергу, зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 19.11.2014 року, а також сплатити відповідну оплату за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом, що встановлюється в розмірі два відсотки від суми наданого кредиту за кожен день користування ним (730 відсотків річних) та підлягають сплаті позичальником кредитодавцю в день повернення суми кредиту. Передбачені цим пунктом проценти нараховуються виключно за період, на який надається кредит.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року проценти за користування кредитом нараховуються з дня передачі позичальнику суми кредиту і до дня, що визначений пунктом 3.1 договору як дата повернення суми кредиту (дата остаточного розрахунку) включно.

На підставі п. 5.1 кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року у випадку, якщо позичальник не сплатить кредитодавцю суму, достатню для повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, позичальник зобов'язаний з наступного дня після настання дати остаточного розрахунку за кредитом сплачувати кредитодавцю пеню в розмірі 2,5 % від суми залишку основного боргу за кожен день прострочення платежу до дня фактичної сплати вказаної суми. При цьому з початком періоду прострочення позичальником виконання своїх грошових зобов'язань проценти на суму кредиту не нараховуються.

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року у випадку прострочення сплати процентів, нарахованих на суму кредиту, більш ніж на 14 календарних днів, позичальник додатково до пені, передбаченої п. 5.1 сплачує кредитодавцю штраф в розмірі 100 грн.

На підставі договору факторингу № 30-12/14-ЮК від 30.12.2014 року, акту приймання-передачі документів, укладених між ТОВ «Смарт Фінексперт» (фактор) та ТОВ «ЮГ Кредит» (клієнт), фактор передав грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошових вимог до третіх осіб (боржників), у тому числі до відповідача ОСОБА_5, що виникли на підставі кредитних договорів, зазначених в додатку № 1 до цього договору (а.с. 19-23).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Суд попередньої інстанції встановив, що ТОВ «Смарт Фінексперт» є правонаступником ТОВ «ЮГ Кредит» у відносинах за спірним кредитним договором, надав суду всі необхідні документи, що підтверджують перехід до нього права вимоги у спірному зобов'язанні.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року, позивачем було здійснено вимогу виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. До моменту подання позову до суду зазначена вимога не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені.

Станом на 04.11.2014 року у ОСОБА_5 виникла заборгованість за кредитним договором № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року в сумі 5894 грн. 50 коп., а саме: 700 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 224 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 595 грн. - пеня, 354 грн. 70 коп. - інфляційні витрати, 20 грн. 80 коп. - три відсотки річних (а.с. 5).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд попередньої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_5 порушує вимоги кредитного договору № ЮК-00015993 від 04.11.2014 року, у зв'язку з чим було стягнуто з ОСОБА_5, користь ТОВ «Смарт Фінексперт» 700 (сімсот) грн. - заборгованість по тілу кредиту, 224 (двісті двадцять чотири) грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 595 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. - пеня, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. - інфляційні витрати, 20 (двадцять) грн. 80 коп. - три відсотки річних, а разом 5 894 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками лише в частині розміру стягнутої з відповідача пені, на що є посилання і в апеляційній скарзі.

Так, статтею 546 ЦК України визначені види забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, за частиною першою вказаною статті виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 5 ст. 12 ЦПК України щодо обвязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає суду апеляційної інстанції право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, враховуючи в тому числі і тяжкий майновий стан відповідачки, про який вона зазначала при подачі апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс 14 від 03 вересня 2014 року.

Колегія суддів дійшла висновку про зменшення неустойки (пені) в сумі 4595 грн. оскільки нарахована сума неустойки є неспівмірною із сумою заборгованості і значно перевищує її розмір, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, що визначені у п. 6 ч. 1 ст. 3; ч. 3 ст. 509 ЦК України, а саме щодо справедливості, добросовісності та розумності і вважає за можливе її зменшити до суми заборгованості за тілом кредиту, а саме до 700 грн. В зв'язку з чим необхідно змінити і загальний обсяг стягнутої заборгованості з 5894,50 грн. до 1999,5 грн.

Інші доводи апеляційної скарги про неперерахування коштів за договором факторингу, про короткий термін дії договору, про невірне нарахування процентів за договором, невірним застосуванням судом норм законодавства, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції і його висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2017 року у цій справі змінити в частині визначення розміру стягнення пені зменшивши її з 4595 грн. до 700 грн., в зв'язку з чим змінити загальний обсяг стягнутої заборгованості з 5894,50 грн. до 1999,5 грн.

Решту рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 23 лютого 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: