Ухвала суду № 72386932, 20.02.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/416/18 4-с/335/21/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., заінтересованої особи ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для подання скарги на дії головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 року до Орджонікідзевського районного суду надійшла скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» ОСОБА_3 на дії державного виконавця, заінтересована особа старший державний виконавець Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_4 підприємство «Агровосток».

Одночасно зі скаргою, заявником подано і заяву про поновлення строку для подання вищезазначеної скарги.

Причинами пропуску строку звернення до суду заявник у заяві зазначає ліквідацію Банку та скорочення штатів, що зашкодило своєчасно передати справу юристу для підготовки скарги на дії старшого державного виконавця.

У самій скарзі заявник посилається на те, що 31.03.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по справі № 2-457/2009 постановлено рішення, яким задоволені позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватного підприємства «Агровосток» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11.09.2015 року стягувачу був виданий дублікат виконавчого листа № 2-457/09, який в подальшому направлено до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для примусового виконання.

Проте, 02.10.2017 року старшим державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», яку стягувач отримав 06.10.2017 року.

На думку заявника, державний виконавець безпідставно повернув виконавчий документ стягувачеві, а тому ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» просить суд поновити строк на оскарження постанови старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 від 02.10.2017 року ЄДРВП № 51345410; визнати дії старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.10.2017 року ЄДРВП № 51345410; відновити виконавче провадження ЄДРВП № 51345410 з примусового виконання (дублікату) виконавчого листа № 2-457/09 виданого 11.09.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з ПП «Агровосток».

В судовому засіданні представник заінтересованої особи – старший державний виконавець Манделюк Д.П. просив відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку подачі скарги, з тих підстав, що причини пропущення строку звернення до суду не є поважними. Крім того, пояснив, що заявнику було роз’яснено право повторного пред’явлення виконавчого документа до 02.12.2010 року згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В судове засідання заявник та заінтересована особа - боржник ОСОБА_4 підприємство «Агровосток» не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, причини їх неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що неявка заявника та боржника в судове засідання без поважних причин відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджають розгляду справи, суд вважав за можливе розглядати справу у їх відсутність.

Вислухавши ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як передбачено п. а. ч. 1, ч. 2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Строки для звернення зі скаргою на дії ДВС визначаються як процесуальні строки та на них поширюються правила статті 126 ЦПК України.

Згідно до ст. 126 ЦПК України,. право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов’язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Тому, у разі пропущення строку звернення до суду, належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Встановлено, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.10.2017 року ЄДРВП № 51345410була отримана стягувачем 06.10.2017 року, а отже саме з цього дня починає збігати десятиденний процесуальний строк на подачу відповідної скарги.

У скарзі ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3просить суд поновити строк на оскарження постанови старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 від 02.10.2017 року ЄДРВП № 51345410, винесеної на підставі дублікату виконавчого листа по справі № 2-457/09, який пропущений більш чим на 3 місяці. Причиною такого пропуску зазначає те, що у зв’язку з процесом ліквідації банку відбулося скорочення штату, що зашкодило своєчасно передати справу юристу для підготовки скарги на дії старшого державного виконавця.

Проте, вказані заявником обставини є внутрішніми питаннями самої установи і не можуть бути підставою для поновлення строку з таким значним проміжком часу.

При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004 року, «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Учасник справи зобов’язаний виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Таким чином, оскільки скарга ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 подана після закінчення строку встановленого ст. 449 ЦПК України, заявником не надано суду доказів поважності пропуску строку, відсутні підстави для його поновлення, за таких обставин скарга підлягає залишенню без розгляду, що повністю узгоджується з узагальненням судової практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 126, 449 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для подання скарги на дії головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 лютого 2018 року.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 22 лютого 2018 року о 09:00 год.

Суддя В.О. Макаров