Рішення № 72386047, 19.02.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3858/17

провадження № 2/0285/65/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Помогаєва А.В., за участі: секретаря судового засідання Музика Н.Ю., відповідача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 року позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою про стягнення коштів в розмірі 33072,07 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що згідно контракту від 30.08.2016 року відповідач навчався у Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації з 31.08.2016 р. по 14.12.2016 р. Наказом начальника інституту №250 від 14.12.2016 року з відповідачем було достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів державного бюджету України. Витрати, пов'язані з навчанням та утриманням відповідача становлять 33072,07 грн., які в добровільному порядку останній відмовляється відшкодувати.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання прибули, позов визнали частково - в розмірі 4280,10 грн., що складається з вартості продовольчого забезпечення (3920,10 грн.) та витрат на медичне забезпечення (360 грн.). Проти стягнення витрат на грошове забезпечення в сумі 28791,97 грн. ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що до зарахування на навчання він проходив військову службу за контрактом у військовій частині №А3814 в місті Новограді-Волинському, а після відрахування з інституту проходив службу за контрактом у військовій частині пп В 0095. Таким чином, він не припиняв військову службу і мав право на грошове забезпечення, як військовослужбовець.

Дослідивши у судовому засіданні надані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації від 30.08.2016 року № 174 ОСОБА_1 було зараховано на навчання з 31.08.2016 року. (а.с. 12)

30.08.2016 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. (а.с. 14).

Відповідно до п.1 зазначеного контракту, відповідач зобов'язався відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Частинами 1, 3, 5, 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок» встановлено наступне:

- підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки;

- зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань;

- з курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт;

- курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Таким чином, Законом передбачено, що навчання у вищих військових навчальних закладах здійснюється лише на контрактній основі, а зарахування до цих навчальних закладів громадян України проводиться лише на добровільних засадах.

Згідно п. 8 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, Міноборони України входить до системи органів виконавчої влади.

Міноборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 8 вищевказаного Закону кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України. Порядок обліку коштів, одержаних від господарської діяльності у Збройних Сила України, визначається Міністерством фінансів України та Міністерством оборони України.

Згідно наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації № 250 від 14.12.2016 р. ОСОБА_1, відраховано, у зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.

Як вбачається з розрахунку витрат на утримання відповідача, за час фактичного навчання на відповідача було витрачено 33072,07 грн., зокрема:

- грошове забезпечення - 28791,97 грн.;

- продовольче забезпечення - 3920,10 грн.;

- медичне забезпечення - 360,00 грн.

Відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року, Контракт про навчання припиняється (розривається) достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пункту 227 цього Положення.

Згідно п. 3 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету міністрів України №964 від 12.07.2006 року, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. А відповідно до п.4 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом.

Не проведення відшкодування витрачених бюджетних коштів на утримання відрахованих курсантів, завдає шкоди економічним інтересам держави.

Заперечення відповідача щодо продовження військової служби в іншій військовій частині суд не бере до уваги, оскільки правовідносини, пов'язані з проходженням служби у в/ч пп В0095, в тому числі щодо виплати грошового забезпечення у відповідності з контрактом від 12.12.2016 року, не мають відношення до обов'язків, які встановлені контрактом від 30.08.2016 року, що було укладено між позивачем та відповідачем.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, доведені в судовому засіданні і підтверджені належними, допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем при подачі позову та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1684 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 95, 141, 259, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, який проживає по АДРЕСА_1), на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ( код ЄДРПОУ - 24978555, який розташований по вул. Московська, 45/1 в м. Київ), витати, пов"язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 33072 (тридцять три тисячі сімдесят дві) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, який проживає по АДРЕСА_1) на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації (код ЄДРПОУ - 24978555, який розташований по вул. Московська, 45/1 в м. Київ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.02.2018 р.

Суддя А.В. Помогаєв