Рішення № 72385320, 12.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 р. Справа№805/3826/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засіданні - Шташаліс О.О., за участю представника позивача - Шейко В.В., представника відповідача - Голуба М. І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання рішення протиправним, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд з урахуванням уточнень:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" з реєстру платників єдиного податку.

- визнати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області викладене у листі від 21.04.2017 за № 5862/10/05-99-12-04-13 про відмову в наданні статусу платника єдиного податку 4 групи протиправним.

- зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" код ЄДРПОУ № 31386832, ІПН 313868305383, № св. 100189535, що розташоване за адресою: 85621, Донецька область, Мар'їнський район, с.Желанне Друге, вул. Шахтарська, 53 як платника єдиного податку четвертої групи.

Позов мотивований тим, що ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" від податкового органу отримало лист, яким відповідач не підтвердив ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" статус платника єдиного податку IV групи на 2017 рік, в зв'язку з тим, що позивач має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 88717,57 грн. та з єдиного податку четвертої групи у сумі 7393, 02 грн. На думку позивача таке рішення податкового органу є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та доданих до суду доказів.

Від представника відповідача до суду наданий відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначено, що рішення про відмову у наданні статусу платника єдиного податку IV групи ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" є правомірним, позивачу відмовлено в набутті статусу платника податку 4 групи на 2017 рік у зв'язку з наявністю податкового боргу станом на 01.01.2017, податковий орган діяв в межах та у спосіб покладений на нього законодавцем.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував із підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2017.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 зупинено провадження по справі до 19.12.2017 у зв'язку із наданим клопотанням представника відповідача про зупинення провадження по справі для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2017 відкладено розгляд справи до 15.01.2017 у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2017 відкладено розгляд справи до 23.01.2017 у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників по справі.

В судовому засіданні 23.01. 2018 Донецьким окружним адміністративним судом, була оголошена перерва до 05.02.2018.

05.02.2018 розгляд справи №805/3826/17-а відкладено до 12.02.2018.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" (далі ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс") зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 31386832, місцезнаходження юридичної особи: 85621, Донецька обл., Мар'їнський район, с. Желанне Друге, вул. Шахтарська, буд. 53 та є фермерським господарством, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 02.10.2017. (а.с. 122)

ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" подало до контролюючого податкового органу звітні податкові декларації з єдиного податку четвертої групи за 2017 рік № 9024470617, відомості про наявність земельних ділянок № 9024470747 від 20.02.2017; № 9024470653, відомості про наявність земельних ділянок № 9024470696 від 20.02.2017; № 9024470744, відомості про наявність земельних ділянок № 9024470942 від 20.02.2017; № 9024470757, відомості про наявність земельних ділянок № 9024470693 від 20.02.2017; № 9024470831, відомості про наявність земельних ділянок № 9024470645 від 20.02.2017 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік № 9024470764 від 20.02.2017. ( а.с. 20-112)

Листом №389/10/05-38-12-14 від 22.02.2017 року Мар'їнська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомила позивача про те, що підприємством не дотримано положень статті 291 Податкового кодексу України при набутті статусу платника єдиного внеску четвертої групи, а саме підприємство має податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року з орендної плати за землю у сумі 88717,57 грн. та з єдиного податку четвертої групи у сумі 7393, 02 грн., надані підприємством декларації не визнано, як податкову звітність. (а.с. 114)

Не погодившись із зазначеним у листі Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №389/10/05-38-12-14 від 22.02.2017, позивач звернувся із зверненням № 54 від 15.03.2017 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якому він зазначив, що висновок, зазначений у листі №389/10/05-38-12-14 від 22.02.2017 є безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.(а.с. 14-16)

Листом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 21.04.2017 № 5862/10-05-99-12-04-13 надана відповідь на звернення позивача зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з наявністю на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" не може бути платником єдиного податку четвертої групи і для визнання зазначених у зверненні декларацій податковою звітністю відсутні підстави. (а.с. 17-19)

Не погодившись із рішенням податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивача, згідно довідки від 01.03.2016 № 888/10/05-38-12-13-4 зареєстровано в Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області як платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік. (а.с. 123)

Відповідно до листа Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №389/10/05-38-12-14 від 22.02.2017 зазначено, що позивач не може бути платником єдиного податку 4 групи у зв'язку із тим, що станом на 01.01.2017 року ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 88717,57 грн. та з єдиного податку четвертої групи у сумі 7393, 02 грн..

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Спір щодо подання позивачем усіх необхідних документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, між сторонами відсутній.

Підпунктом 291.5 1.3 пункту 291.5 1 ст. 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст.298 ПК України регламентовані випадки коли платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, а саме: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

В спорі, який розглядається спірним є питання підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Позивач зазначає, що відповідно до довідки від 01.03.2016 № 888/10/05-38-12-13-4 ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" зареєстровано в Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області як платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

Відповідач же зазначає, що у платника станом на 01.01.2017 року був наявний податковий борг з орендної плати за землю у сумі 88717,57 грн. та з єдиного податку четвертої групи у сумі 7393, 02 грн., тому позивач у 2017 році не може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Слід звернути увагу на ту обставину, що позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, тому він повинен був тільки підтвердити статус платника єдиного податку.

Суд зазначає, що для ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс", місцезнаходженням якого є Мар'їнський район, с. Желанне Друге та земельні ділянки якого розташовані на території Мар'їнського району Донецької області, настання форс-мажорних обставин з 2014 року є загальновідомим та достеменним фактом.

Отже, суд приходить до висновку про те, що несплата боргу з орендної плати за землю та з єдиного податку четвертої групи стались не з вини підприємства, а у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно п. 299.6 ст. 299 статті Кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 цього Кодексу реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Відповідачем до матеріалів справи не додано письмової відмови позивачу у реєстрації у 2017 році позивача платником єдиного податку четвертої групи, як це передбачено приписами п.299.5 ст.299 Податкового кодексу України з підстав наявності у поданих в порядку п.п.298.8.1, п.298.8, ст.298 Податкового кодексу України документах недоліків або порушення строків подачі документів.

Матеріалами справи встановлено, що зазначена перевірка позивача контролюючим органом не проводилась а отже і рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи відповідачем не приймалось.

Крім того до матеріалів справи надано довідку Головного управління ДФС у Донецькій області від 11.10. 2017 № 26294/10/05-99-17-02-26, з якої вбачається, що станом на 11.10.2017 у ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів. (а.с. 202)

Таким чином, суд доходить до висновку, що викладені в позовній заяви підстави, обставини та нормативне обґрунтування знаходять своє підтвердження в ході повного та всебічного судового розгляду матеріалів справи, доводів представників сторін та позовних вимог по суті.

Позовні вимоги позивача про визнання його платником єдиного податку четвертої групи підлягають задоволенню, як обґрунтована нормами Податкового кодексу України та доведена доказами і обставинами, які є в матеріалах даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про те, що несплата податкових зобов'язань стались не з вини позивача, а у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та є боргом, щодо сплати якого позивач звільнений до завершення АТО. Крім того відповідачем не надано доказів, зокрема проведення документальної перевірки платника податку та встановлення в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи), дають суду усі підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним прийнятого рішення у вигляді листа Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 21.04.2017 № 5862/10-05-99-12-04-13 про відмову в наданні статусу платника єдиного податку 4 групи у 2017 році та вважати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку протиправними, у зв'язку з висновками суду про протиправність даного рішення, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача включити до реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" як платника податку 4 групи.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання рішення протиправним, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжним дорученням № 3658 від 08. 11. 2017, позивач за подання адміністративного позову сплатив 4800 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 4800 грн.

Повний текст рішення складений 22.02.2018.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення про визнання рішення протиправним, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" з реєстру платників єдиного податку.

Визнати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області викладене у листі від 21.04.2017 за № 5862/10/05-99-12-04-13 про відмову в наданні статусу платника єдиного податку 4 групи протиправним.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області включити до реєстру платників єдиного податку відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" код ЄДРПОУ № 31386832, ІПН 313868305383, № св. 100189535, що розташоване за адресою: 85621, Донецька область, Мар'їнський район, с.Желанне Друге, вул. Шахтарська, 53 як платника єдиного податку четвертої групи.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" (код ЄДРПОУ 31386832, 85621, Донецька область, Мар'їнський район, с.Желанне Друге, вул. Шахтарська, 53) суму судових витрат у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 12 лютого 2018 року за участю представників сторін.

Повний текст рішення складається відповідно до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.