Рішення № 72385072, 22.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р. Справа№805/8/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

1) визнати протиправним рішення відповідача від 29.11.21017 року №1557 про відмову в призначенні позивачу пенсії та скасувати його;

2) зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) стажу позивача:

- період навчання позивача з 01.09.1986 року по 07.04.1987 року в ПТУ №41 м.Селидове за професією "електрослюсар підземний";

- період служби позивача в Радянській Армії з 03.06.1988 року по 20.06.1990 року по професії "підземний електрослюсар";

- період роботи позивача на підприємстві ВАТ "Гірняцький шахтобуд" з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року;

3) зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та з 01.11.2017 року по 21.11.2017 року;

4) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.11.2017 року №3874 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що він звернувся до відповідача із заявою від 20.11.2017 року № 3874 про призначення пенсії згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпеченні» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заява була розглянута відповідачем і було прийнято рішення від 29.11.2017 року №1557 про відмову в призначенні пенсії через відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах. Це зокрема обумовлено тим, що до загального та пільгового стажу його роботи не зараховано період роботи на підприємстві ВАТ «Гірняцький шахтобуд» з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року на посаді гірничого майстра, з 14.04.1995 року по 20.11.1995 року, з 02.12.1995 року по 11.03.1996 року; з 22.03.1996 року 04.06.1996 року, період роботи з 22.06.1993 року по 24.10.1994 року в Учбово-курсовому комбінаті, період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська «ДП «Селидіввугілля».

Просить суд визнати протиправним рішення відповідача від 29.11.2017 року №1557 про відмову в призначені пенсії та скасувати його, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 20.11.2017 року № 3874, зарахувавши до загального та пільгового страхового стажу вищезазначені періоди його роботи, стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

22.01.2018 року судом було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

06.02.2018 року через відділ діловодства та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що 20.11.2017 року позивач звернувся до Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області із заявою № 3874 про призначення пенсії згідно з ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпеченні» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Навчання за спеціальністю з 01.09.1986 року по 07.04.1987 року у професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове не зараховано до пільгового стажу, так як на початок навчання заявник працював електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання.

До пільгового стажу зараховано період роботи: з 08.04.1987 року по 24.08.1987 року, з 12.05.1988 року по 28.05.1988 року, з 17.09.1990 року по 04.10.1992 року, з 05.06.1996 року по 31.01.1997 року, з 30.03.1999 року по 14.04.2006 року на підприємстві ДП Шахта «ім. Д.С. Коротченка» за винятком днів, перебування у страйках (18 днів), учбових відпустках (26 днів) г\о (04 дні), навчальний пункт (1 день); з 03.05.2006 року по 21.11.2017 року на підприємстві ВП Шахта „Котляревська" ДП „Селидіввугілля" за винятком днів, перебування у безкоштовних відпустах (01 день), курсах підвищення кваліфікації (44 дні).

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи на підприємстві ВАТ «Гірняцький шахтобуд» з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року на посаді гірничого майстра, оскільки довідка, видана Селидівською міською радою, не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті. Період роботи з 14.04.1995 року по 20.11.1995 року, з 02.12.1995 року по 11.03.1996 року, з 22.03.1996 року по 04.06.1996 року не зараховано до пільгового стажу за списком № 1, так як заявник не був зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді).

До страхового стажу не зараховано період роботи з 23.06.1993 року по 24.10.1994 року в Учбово - курсовому комбінаті, оскільки в трудовій книжці запис № 21 не завірений печаткою та не надана підтверджуюча довідка про роботу, період роботи з 25.10.1994 року по 14.04.1995 року на МП «Ера», так як є виправлення в запису про звільнення № 23 та не надана підтверджуюча довідка про роботу.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП Шахта „Котляревська" ДП „Селидіввугілля", оскільки відсутня сплата страхових внесків до Міністерства доходів і зборів України (форма ОК-5 від 21.11.2017 року). З 01.11.2017 року по 21.11.2017 року на підприємстві ВП Шахта „Котляревська" ДП „Селидіввугілля" у зв'язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати до Міністерства доходів і зборів України (форма ОК-5 від 21.11.2017 року).

Страховий стаж позивача складає 24 роки 02 місяці 09 днів, пільговий стаж складає 23 роки 06 місяців 03 дні, в тому числі стаж підземної роботи за ст.14-20-шахтарі складає 04 місяці 24 дні, за ст. 14-25 шахтарі складає 21 рік 21 день, військова служба - 02 роки 18 днів.

За таких обставин відмовлено позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 p. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7)

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював на підприємствах вугільної промисловості (а.с. 29-32).

20.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача №1557 від 29.11.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку із відсутністю 25 років пільгового стажу (а.с. 27-28).

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом 20.11.2017 року позивач звернувся до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 3874 про призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до спірного рішення до пільгового стажу роботи позивача не зарахований період навчання за спеціальністю з 01.09.1986 року по 07.04.1987 року у професійно-технічному училищі №41 м. Селидове, оскільки на початок навчання заявник працював електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання; періоди роботи на підприємстві ВАТ «Гірняцький шахтобуд» з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року на посаді гірничого майстра, оскільки довідка, видана Селидівською міською радою, не підтверджує зайнятість повний робочий день у шахті; період роботи з 14.04.1995 року по 20.11.1995 року, з 02.12.1995 року по 11.03.1996 року, з 22.03.1996 року по 04.06.1996 року не зараховано до пільгового стажу за списком № 1, так як заявник не був зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді); період роботи з 23.06.1993 року по 24.10.1994 року в Учбово - курсовому комбінаті, оскільки в трудовій книжці запис №21 не завірений печаткою та не надана підтверджуюча довідка про роботу; період роботи з 25.10.1994 року по 14.04.1995 року на МП «Ера», так як є виправлення в запису про звільнення № 23 та не надана підтверджуюча довідка про роботу; період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП Шахта „Котляревська" ДП „Селидіввугілля", оскільки відсутня сплата страхових внесків до Міністерства доходів і зборів України (форма ОК-5 від 21.11.2017 року); період роботи з 01.11.2017 року по 21.11.2017 року на підприємстві ВП Шахта „Котляревська" ДП „Селидіввугілля" у зв'язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати до Міністерства доходів і зборів України (форма ОК-5 від 21.11.2017 року).

Питання щодо не зарахування до страхового стажу період роботи з 23.06.1993 року по 24.10.1994 року в Учбово - курсовому комбінаті, період роботи з 25.10.1994 року по 14.04.1995 року на МП «Ера» та період роботи з 14.04.1995 року по 20.11.1995 року, з 02.12.1995 року по 11.03.1996 року, з 22.03.1996 року по 04.06.1996 року не зараховано до пільгового стажу за списком № 1, так як заявник не був зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді) позивачем не оскаржуються.

Стосовно вимоги позивача про зарахування до його спеціального (пільгового) стажу період роботи на підприємстві ВАТ "Гірняцький шахтобуд" з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1993 року № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_2 позивач працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема:

на підприємстві ДП Шахта «ім. Д.С. Коротченка»: з 27.08.1986 року по 08.04.1987 року учеником електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання; з 08.04.1987 року по 23.07.1987 року учнем електрослюсаря підземного на виробничій практиці; з 23.07.1987 року по 24.08.1987 року підземним електрослюсарем 3-го розряду; з 12.02.1988 року по 28.05.1988 року підземним електрослюсарем 4-го розряду; з 17.09.1990 року по 24.10.1991 року підземним електрослюсарем 4-го розряду добувної дільниці; з 24.10.1991 року по 14.12.1991 року учнем горно-робочого очисного забою підземного; з 14.12.1991 року по 01.02.1992 року проходив виробничу практику; з 01.02.1992 року по 26.06.1992 року підземним горно-робочим очисного забою 4-го розряду; з 26.06.1992 року по 04.10.1992 року підземним електрослюсарем 4-го розряду; з 04.06.1996 року по 31.01.1997 року підземним електрослюсарем 4-го розряду на добувній дільниці; з 30.03.1999 року по 01.04.2000 року гірничім майстром з повним робочим днем в шахті; з 01.04.2000 року по 08.06.2001 року заступником начальника добувної дільниці №2; з 08.06.2001 року по 26.11.2001 року гірничім майстром дільниці МДО; з 26.11.2001 року по 09.11.2002 року начальником дільниці підземної на МДО; з 09.11.2002 року по 07.06.2004 року начальником дільниці №2 підземної; з 07.06.2004 року по 09.12.2004 року заступником дільниці №1; з 09.12.2004 року по 16.12.2004 року виконуючим обов'язки помічника начальника дільниці добувної №1; з 08.01.2005 року по 15.02.2005 року начальником дільниці добувної №1; з 15.02.2005 року по 20.06.2005 року виконуючим обов'язки заступника начальника добувної дільниці №1; з 20.06.2005 року по 03.09.2005 року виконуючим обов'язки начальника дільниці «Осушення»; з 04.11.2005 року по 14.04.2006 року начальником дільниці «Осушення»;

на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»: з 03.05.2006 року по 22.12.2006 року гірничім майстром з повним робочим днем під землею; з 22.12.2006 року по 21.05.2011 року заступником начальника дільниці по проходженню гірничих виробіток з повним робочим днем в шахті; з 21.05.2011 року по 07.09.2011 року гірничім майстром з повним робочим днем в шахті; з 07.09.2011 року по теперішній час призначений на посаду заступника начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем в шахті;

на підприємстві ВАТ «Гірняцький шахтобуд» з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею (а.с. 29-32).

Тобто відповідно до копії трудової книжки позивача з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року працював на підприємстві ВАТ «Гірняцький шахтобуд» на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею.

На підставі вищезазначеного, суд вважає неправомірними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування вищевказаного періоду до пільгового стажу позивача, оскільки він підтверджуються належно оформленим записом в трудовій книжці позивача за №27.

Щодо вимог позивача про зарахування до страхового стажу періодів його роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" з 01.03.2017 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та з 01.11.2017 року по 21.11.2017 року, суд виходить з наступного.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так зокрема ст. 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).

Крім того, як вбачається з довідок ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" від 19.12.2017 року № 06-04/3417, від 19.12.2017 року № 04-22/3419, від 19.12.2017 року № 04-22/3419, від 19.12.2017 року № 04-22/3420, від 22.02.2018 року № 06-04/535, єдиний соціальний внесок перерахований з 01.03.2017 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та з 01.11.2017 року по 21.11.2017 року повністю.

За таких обставин суд вважає посилання відповідача на те, що підприємством із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, а також про відсутність суми нарахованої заробітної плати є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного Суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду роботи вищезазначені періоди, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 03.06.1988 року по 20.06.1990 року за професією "підземний електрослюсар", суд виходить з наступного.

З 1 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» який абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено двома реченнями такого змісту: "Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах".

Судом встановлено, що час проходження позивачем строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не перевищують наявного у нього „підземного" стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач на час призиву на військову службу працював на Шахті ім. Д.С. Коротченка підземним електрослюсарем 4-го розряду, згідно запису в його трудовій книжці №7.

Згідно роз'яснень наведених в п. 8 оглядового листа Вищого Адміністративного Суду України від 14.08.2008 року N1406/100/13-08 „Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)" проходження строкової військової служби за призовом є обов'язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, а тому будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби, не допускаються. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття зазначених законів України.

Оскільки проходження строкової військової служби за призовом було і є обов'язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, то будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби, недопустимі.

Таку правову позицію Вищого адміністративного суду України підтримано Верховним Судом України.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», який набрав чинності 01.01.2006 року, який був чинним під час звернення позивача до відповідача 20.11.2017 року із заявою про призначення пенсії.

Таким чином, вимоги позивача про зарахування вищезазначеного періоду до його пільгового стажу підглядають задоволенню.

Крім того, сторонами на заперечувалось, що позивач з 27.08.1986 року по 08.04.1987 року проходив навчання в ПТУ № 41.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, передбачено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах період роботи , вказаний в підпункті «з» (зокрема, навчання в професійно-технічних училищах) прирівнюється до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Таким чином, суд приходить до переконання, що період навчання позивача слід зарахувати до його пільгового стажу роботи.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно з ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, не зараховуючи до пільгового та страхового стажу позивача спірні періоди роботи позивача, діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення та вийшов за межі своїх повноважень. А отже оскаржене рішення є незаконним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 243, 244, 245, 250, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.11.2017 року №1557 про відмову в призначенні позивачу пенсії.

Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1:

- період навчання з 01.09.1986 року по 07.04.1987 року в ПТУ №41 м.Селидове за професією "електрослюсар підземний";

- період служби в Радянській Армії з 03.06.1988 року по 20.06.1990 року по професії "підземний електрослюсар";

- період роботи на підприємстві ВАТ "Гірняцький шахтобуд" з 19.01.1998 року по 15.03.1999 року;

- період роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" з 01.03.2017 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та з 01.11.2017 року по 21.11.2017 року.

Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2017 року №3874 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою 85400, АДРЕСА_1) суму судового збору у розмірі 1280 грн. 00 коп.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.