Рішення № 72385017, 07.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 р. Справа№805/4289/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Донецького державного університету управління

до відповідача: Головного управління Держпраці у Донецькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Кудлаєнко В.К. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецький державний університет управління, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області проведено позапланову перевірку позивача з питань додержання вимог законодавства про працю, за результатами якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 05-20-3335/0041 від 02 жовтня 2017 року. Згідно зазначеного акту встановлено порушення вимог ч. 1, 2 ст. 15 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині порушення строків виплати заробітної плати працівникам ДонДУУ за липень 2014 року у сумі 454,4 тис. грн. На підставі зазначеного акту перевірки, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнято постанову про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3355/0041-0139, згідно якої до позивача застосовано штраф у розмірі 9600 грн., який необхідно сплатити у місячний термін. Позивач вважає постанову протиправною, оскільки відсутня вина з боку ДонДУУ за невиплату працівникам належних сум у строк, визначені статтею 116 КЗпП України. Позивач зазначає, що борг по заробітній платі перед працівниками утворився у 2014 році, так як з липня 2014 року по 18 листопада 2014 року ДонДУУ знаходилось на тимчасово непідконтрольній України території - в місті Донецьку. З липня 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повністю припинило фінансування ДонДУУ, у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі працівникам ДонДУУ.

Також, позивач посилається на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», до 31 грудня 2015 року громадянам, які проживають на територіях, де проводилась антитерористична операція, та громадянам, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція, має бути погашена заборгованість із виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції. Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України повинен у місячний термін з дня опублікування цього Закону, розробити порядок погашення заборгованості із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення АТО. Однак, позивач зазначає, що упродовж 2015, 2016, 2017 років зазначений вище порядок погашення заборгованості із виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення АТО, Кабінетом Міністрів України так и не розроблено.

Крім того, позивач зазначає, що заборгованість по заробітної плати виникла в результаті повного припинення фінансування ДонДУУ, що сталося не з вини позивача. В зв'язку з чим, позивач просив суд задовольнити позовні вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі наказу № 1668 від 21 вересня 2017 року в період з 26 вересня 2017 року по 02 жовтня 2017 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області було здійснено інспекційне відвідування з питань додержання Донецьким державним університетом управління законодавства про працю, за наслідками якої було встановлено порушення позивачем вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці». В зв'язку з чим, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 визначено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити, зокрема, до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності. Відповідно до закінчення збройного конфлікту на території міста Донецька, ДонДУУ здійснив перереєстрацію у місті Маріуполь, вул. Карпинського, буд. 58. Пунктом 3 вищезазначеного Порядку визначено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи. Крім того, у разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій (пункт 6 Порядку). Відповідач зазначає, що позивач до 19 грудня 2014 мав внести зміни до штатного розпису та кошторису задля забезпечення оплати праці працівників Університету, однак зазначені дії посадовими особами позивача здійснені не були, тим самим роботодавець порушив право працівників, закріплене статтею 43 Конституції України.

Крім того, відповідач зазначає, що Сертифікатом Донецької торгово - промислової палати від 18 серпня 2016 року за № 6695, засвідчено настання для позивача форс - мажорних обстави, а саме унеможливили сплату податків і зборів у період з 01 липня 2014 року по 19 грудня 2014 року. Однак, звертає увагу на те, що позивач не був звільнений від обов'язку перерахувати на рахунок одержувача кошти на оплату праці, а лише був звільнений від обов'язку відрахувати з суми цих коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та від відповідальності за ці дії

Щодо посилання позивача на відсутність фінансових асигнувань на виконання обов'язку зі сплати заробітної плати та відсутності встановленого Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості із виплати заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення АТО, на думку відповідача посилання позивача на вищевикладене є безпідставним, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Відповідач зазначає про порушення відповідачем вимог статті 43 Конституції України, Закону України «Про оплату праці», якими передбачено обов'язок своєчасної та повної виплати працівникам належної їм заробітної плати.

Також, відповідач зазначає, що рішення про накладення штрафу приймається виключно на підставі та з урахуванням висновків акту. Відповідач посилається на те, що приймаючи рішення про накладення штрафу, не був зобов'язаний встановлювати ступень вини позивача, оскільки ані чинне законодавство, ані правова природа фінансової санкції цього не передбачає.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 18 грудня 2017 року.

07 грудня 2017 року позивачем надано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року залишено клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову без руху.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладений в новій редакції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 16 січня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року відкладено розгляд справи, в зв'язку з клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Донецький державний університет управління зареєстровано в якості юридичної особи 10 листопада 1994 року за № 12661200000007934, включено до ЄДРОПУ за № 001734027.

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області на підставі наказу від 21 вересня 2017 року № 1668 «Про проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування Донецького Державного університету управління» та направлення та направлення на перевірку від 21 вересня 2017 року № 04.1/981 в період з 26 вересня 2017 року по 02 жовтня 2017 року проведено інспекційне відвідування Донецького державного університету управління з питань дотримання Університетом законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем на адресу позивача було направлено відповідне повідомлення про проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування суб'єкта господарювання від 21 вересня 2017 року № 04.1/6229.

За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 05-20-3335/0041 від 02 жовтня 2017 року (а.с. 9-18).

Інспекційним відвідуванням встановлено, що станом на 01 вересня 2017 року, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що за ДонДУУ обліковується заборгованість із заробітної плати за липень 2014 року у розмірі 45446,48 грн. перед 380 працівниками, що є порушенням ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки надав Головному управлінні Держпраці у Донецькій області заперечення до акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 05-20-3335/0041 від 02 жовтня 2017 року (а.с. 24-26).

Відповідачем надано позивачу відповідь на заперечення до акту перевірки № 05-20-3335/0041 від 02 жовтня 2017 року з питання додержання Донецьким державним університетом управління законодавства про працю в частині своєчасності виплати заробітної плати (а.с. 27-28)

На підставі акту перевірки, 18 жовтня 2017 року відповідачем винесений припис № 05-20-3335/0041-0014, яким Університету вказано на наявність порушень законодавства та приписано усунути порушення вимог частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України «Про оплату праці» в частині порушення строків виплати заробітної плати працівникам Донецького державного університету управління за липень 2014 року у сумі 454,4 тис. гривень. Також приписом Позивачу встановлений строк до 18 січня 2018 року інформувати Головне управління Держпраці у Донецькій області щодо вжиття заходів з його виконання (а.с. 20).

10 листопада 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-20-3335/0041-0139, відповідно до якої вирішено накласти на Донецький державний університет управління штраф у розмірі 9600 грн., за порушення вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині порушення строків виплати заробітної плати за липень 2014 року (а.с. 19).

Судом встановлено, що у позивача станом на 01 вересня 2017 року обліковується заборгованість у розмірі 454446,48 грн. зі сплати заробітної плати своїм працівникам, яка не сплачена протягом трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з липня 2014 року по 18 листопада 2014 року знаходився у м. Донецьку, тобто на непідконтрольній владі України території. З грудня 2014 року по цей час позивач здійснив перереєстрацію та відповідно на час розгляду справи знаходиться за адресою: вул. Карпинського, 58, м. Маріуполь.

В матеріалах справи наявні листи Міністерства соціальної політики України від 13 жовтня 2015 року № 13448/13/84-15, Міністерства Фінансів України від 22 квітня 2016 року № 31-07010-05-3/11698, зі змісту яких вбачається, що у Донецького державного університету управління дійсно обліковується заборгованість зі сплати заробітної плати, але підстави для її погашення відсутні у зв'язку із проведенням антитерористичної операції (а.с. 29, 30).

Позивач не погодившись з прийнятою Головним управління Держпраці у Донецькій області постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139 про накладення штрафу у розмірі 9600 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу Законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно п. 3 Положення № 96, основними завданнями Держпраці є, серед іншого, здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 передбачено, що Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідач при проведенні перевірки та прийнятті спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі по тексту - Порядок № 295), визначена процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 295 чітко визначені підстави проведення інспекційних відвідувань, зокрема: підпункт 6) за інформацією Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21 вересня 2017 року № 1668 та направлення на перевірку від 21 вересня 2017 року № 04.1/981, перевірка Донецького державного університету управління проведена на підставі інформації Головного управління статистики у Донецькій області від 31 серпня 2017 року № 01.1-03/2184.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для проведення перевірки.

Так, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі по тексту - Закон №108/95).

В основу спірної постанови покладене порушення статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону № 108/95, яка передбачає строки, періодичність і місце виплати заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Приписами частини 2 статті 115 КЗпП України визначено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Статтею 24 Закону № 108/95 встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до статті 36 Закону №108/95 за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема, абзацем третім частини 2 цієї статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При цьому, частина перша зазначеної статті визначає відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винних у порушенні законодавства про працю.

Тобто з аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою умовою притягнення осіб до відповідальності є наявність складу вчиненого правопорушення, зокрема, його суб'єктивної сторони - вини.

Позивач у позовній заяві посилається на відсутність вини з боку Університету в порушенні вимог законодавства про працю в частині несвоєчасної виплати заробітної плати співробітникам, з огляду на законодавчо закріплений обов'язок роботодавців виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом, оскільки зазначені обставини виникли у минулий бюджетний період у липні 2014 року, так як з липня 2014 року по 18 листопада 2014 року ДонДУУ знадився на тимчасово непідконтрольній України території у місті Донецьку.

Крім того, позивач зазначав, що з липня 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повністю припинило фінансування ДонДУУ, у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі працівникам університету.

Також, позивач посилається на те, що у вересня 2014 року незаконне озброєне формування підпорядкувало усі навчальні заклади міста Донецька під свій контроль. Тому, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2014 року № 1348 «Про організацію освітнього процесу у Донецькому державному університеті управління», з грудня 2014 року ДонДУУ розміщується та провидь свою діяльність за адресою: 87513, Донецька область, м. Маріуполя, вул. Карпинського, 58. Крім того, позивач зазначав, про неможливість організування роботи університету на новому місті, оскільки були відсутні установчі документи, первинні бухгалтерські документи, особистих справ працівників тощо, а також про часткове відновлення відповідної документації.

Однак, суд не погоджується з вищевикладеними доводами позивач про відсутність з його боку вини щодо не виплати у липні 2014 року заробітної плати працівникам університету, з огляду на наступне.

Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 визначено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити, зокрема, до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

У разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій (пункт 6 Порядку).

Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Так, в зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території м. Донецька, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18 листопада 2014 року № 1348 «Про організацію освітнього процесу у Донецькому державному університеті управління» Донецький державний університет управління здійснив перереєстрацію у місті Маріуполь за адресою: вул. Карпинського, буд. 58. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» місто Маріуполь не відноситься до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Таким чином, суд зазначає, що позивач мав всі підстави внести зміни до штатного розпису та кошторису задля забезпечення оплати працівникам ДонДУУ, однак доказів на здійснення відповідних дій позивачем суду надані не були, чим позивач порушив вимоги статті 43 Конституції України.

Посилання позивача на Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», а також на не розроблення Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості із виплат заробітної плати, стипендії, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, суд вважає безпідставним.

Оскільки, приписами статті 1 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13 січня 2015 року № 85-VIII визначено. що метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначений закон визначає за необхідне до 31 грудня 2015 року погасити заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного. Отже, позивачем не були здійснені заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати за липень 2014 року працівникам університету.

Щодо посилання позивача на не розроблення Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості відповідно до статті 3 вищезазначеного Закону, суд зазначає, що Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 визначено про можливість внесення змін до штатного розпису та кошторису установи для забезпечення оплати праці працівникам університету.

Позивач зазначає про настання форс-мажорних обставин для ДонДУУ, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Донецька, як доказ засвідчення відповідних форс - мажорних обставин надає суду Сертифікат Донецької торгово - промислової палати № 6695 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) (а.с. 57).

Судом встановлено, що відповідним сертифікатом засвідчені форс - мажорні обставини щодо обов'язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строк та у розмірах, встановлених нормативно - правовими актами: єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2014 року до 30 серпня 2017 року, серпень 2014 року - до 30 вересня 2014 року. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) дата настання: 01 липня 2014 року, дата закінчення: 19 грудня 2014 року.

Однак, суд не приймає посилання позивача про неможливість виплати заробітної плати за спірний період у липні 2014 року у зв'язку з проведення антитерористичної операції, оскільки наданий до суду сертифікат звільняє позивача від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за липень, серпень 2014 року, ані від сплати заробітної плати працівникам за липень 2014 року.

Посилання позивача на листи Міністерства соціальної політики України від 13 жовтня 2015 року № 13448/13/84-15, Міністерства Фінансів України від 22 квітня 2016 року № 31-07010-05-3/11698, як на докази відсутності вини підприємства в порушенні законодавства про працю є безпідставними, з огляду на законодавчо визначений спосіб дій роботодавця у разі неможливості здійснювати господарську діяльність при дії певних обставин, зокрема, простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Проте, докази зупинки роботи ДонДУУ суду не надані.

Суд зазначає, що законодавчі положення щодо обов'язку своєчасної виплати заробітної плати та відповідальність за порушення строків виплати є чітко визначеними (врегульованими). Зазначені норми скеровані на захист прав працівників товариства, саме вони є тією особою стосовно якої має працювати механізм захисту в контекстів положення принципу верховенства права. Звільнення роботодавця від відповідальності призводить до його свавілля, що порушує мету спрямованості існування правової держави.

Крім того, стаття 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Отже, суд зазначає, що позивачем порушені права працівників на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантовано останнім Конституцією України.

З огляду на доведене правопорушення позивачем законодавства про працю, суд зазначає про правомірність прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафу.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Донецького державного університету управління до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові у задоволенні позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Донецького державного університету управління до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 10 листопада 2017 року № 05-20-3335/0041-0139 відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 07 лютого 2018 року в присутності представників позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 19 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.