Ухвала суду № 72383359, 21.02.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 205/440/15-к

Провадження № 1-кп/206/97/18

У Х В А Л А

21.02.2018рокуСамарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

суддів Грицаюк Н.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 8,9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України,

за участю

прокурора Самоткан В.М.,

потерпілих ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілого ОСОБА_10,

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

захисників обвинувачених ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

ОСОБА_13,

ОСОБА_14,

ОСОБА_15,

встановила:

03 листопада 2017 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали кримінального провадження після скасування ухвали про повернення обвинувального акту з матеріалами кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 8,9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України.

21 лютого 2018 року захисником адвокатом ОСОБА_11 було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, вимоги клопотання захисник обґрунтував тим, що відповідно до показів свідка ОСОБА_16, які він підтвердив після перегляду відеозапису слідчого експерименту за його участю, він вказує що постріл у ОСОБА_8 зробила особа, яка була одягнута в камуфляжну форму, а не ОСОБА_2

Відповідно до показів потерпілих ОСОБА_7, а також показань ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_17, всі вони підтверджують що тільки ОСОБА_2 був у цивільному одязі, а ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_17 були одягнуті в камуфляжну форму.

Окремо зауважує, що обвинувачений ОСОБА_17 підтвердив слова ОСОБА_2, що з вул. Авіаційної, 2 вони разом ще із ОСОБА_6 поїхали у Краснопілля, при цьому нікуди не заїжджали. Натомість ОСОБА_6 надає неправдиві свідчення в частині того, що нібито він сам із ОСОБА_2 з вул. Авіаційної, 2 відразу поїхали на Набережну Перемоги в район нічного клубу «Сфера», де нібито ОСОБА_2 викинув свого пістолета.

Однак дані свідчення повністю спростовуються як показами ОСОБА_2, так і обвинуваченого ОСОБА_17, який підтвердив що їхали вони з вул. Авіаційної не вдвох, а втрьох, і на Набережну Перемоги в район нічного клубу «Сфера» не заїжджали. Це свідчить про те, що ОСОБА_6 навмисно обмовляє ОСОБА_2 та намагається підтвердити, що він нібито бачив і пістолет в руках ОСОБА_2, і як нібито останній його викидає в районі нічного клубу «Сфера»., згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у перешкоджанні та погрозах слідчому Федосеєєву під час вилучення останнім гранат у Краснопіллі. Однак, Федосєєв будучи допитаним в суді повідомив, що ніяких гранат ним не вилучалося та особисто ніяких погроз він ОСОБА_2 під час його затримання він не чув, а також що взагалі в будинок Федосєєв не заходив.

Зазначене свідчить про те, що формула обвинувачення явно не підтверджується допитаними свідками, а враховуючи що згідно доводів обвинувачення нібито саме Федосєєв вилучав предмети, схожі на гранти, хоча Федосєєв це категорично заперечує, то набуті в незаконний спосіб предмети та докази в кримінальному провадженні використовуватися не можуть. Досліджених вже на даному етапі доказів цілком достатньо для того, щоб стверджувати про суттєве зменшення ризиків, у зв’язку із якими був обраний запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - а саме - допитані всі свідки обвинувачення, допитані всі потерпілі, допитаний головний свідок - очевидець, згідно показів якого чітко встановлюється неможливість здійснення пострілу ОСОБА_2 як особою, не одягнутою в камуфляжну форму.

За викладених обставин, вважає, що на даний час передбаченим кримінальним процесуальним законом ризикам можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_2 клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на домашній арешт.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали думку прокурора, заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Захисники обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні щодо заявленого клопотання захисника ОСОБА_11, поклалися на розсуд суду.

Колегія суддів, вивчивши клопотання захисника ОСОБА_11, заслухавши думку захисника ОСОБА_11, обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора, потерпілих, обвинувачених та їх захисників, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи обвинуваченого.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2018 року.

Разом з тим, посилання захисника ОСОБА_11 на те, що на даний час ризики зі сторони обвинуваченого ОСОБА_2 зникли, оскільки допитані всі потерпілі та свідки, колегією суддів не береться до уваги, так як є реальна наявність існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2

Наразі колегія суддів вважає реальною наявність існування ризику переховування обвинуваченого від суду, передбачено п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який не дозволяє застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цього ризику, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_2 у разі доведеності його вини за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, є достатнім для відмови в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, аби уникнути його переховування від суду та не уможливлення подальшого розгляду кримінального провадження.

На підставі вище викладеного колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя А.О. Сухоруков

Судді: Н.М. Грицаюк

ОСОБА_1