Ухвала суду № 72382976, 22.02.2018, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 182/398/18

Номер провадження 1-кп/184/57/18

22 лютого 2018 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – Гукової Р.М.,

суддів: Томаша В.І., Гаєвого О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Попівніч Н.І.,

провівши в залі суду в м. Покров підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040340001896 від 11.05.2017 року відносно обвинувачених:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, п.1 п.6 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289, ч.5 ст. 185,ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст..257, ч.4 ст. 187, ч.3 ст.289, ч.5 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11;

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.5 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Петренко О.П.,

обвинувачений – ОСОБА_1, захисник обвинуваченого – ОСОБА_5,

обвинувачений ОСОБА_2, захисник обвинуваченого – ОСОБА_6,

обвинувачений ОСОБА_3, захисник обвинуваченого – ОСОБА_7,

обвинувачений ОСОБА_4, захисник обвинуваченого – ОСОБА_8,

потерпіла: ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В:

19.01.2018 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, п.1 п.6 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 289, ч.5 ст. 185,ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст..257, ч.4 ст. 187, ч.3 ст.289, ч.5 ст. 185 КК України; ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.5 ст.185 КК України для розгляду.

У відповідності до положень ст.35 КПК України, вищевказані матеріали кримінального провадження надійшли у провадження колегії суддів у складі головуючої судді Гукової Р.М., суддів Гаєвого О.В., Томаша В.І.

В підготовче судове засідання під вартою доставлені обвинувачені по справі, з’явились їх захисники, прокурор, а також потерпіла ОСОБА_9

До суду не з’явились інші потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також їх представники – ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення підготовчого судового засідання, відповідно до наданих вказаними потерпілими заяв, вони просять підготовче судове засідання провести за їх відсутності.

Інші сторони кримінального провадження, кожен окремо, не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих, які надали до суду відповідні письмові заяви.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що підстав для повернення обвинувального акту немає і він може бути призначений до судового розгляду та по справі можуть бути проведені підготовчі дії.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їхні захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вважали, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_9, підтримала думку прокурора та просили призначити справу до розгляду у відкрите судове засідання, а також просила в рамках кримінального провадження розглянути її цивільний позов заявлений до обвинувачених по справі про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, який був поданий до початку підготовчого судового засідання.

Колегія суддів ознайомившись з обвинувальним актом та вислухавши думку сторін кримінального провадження, які з’явились до суду, приходить до наступних висновків.

Ч.4 ст.110 КПК України передбачає, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту викладені у ст.291 КПК України, назва якої дослівно: «Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування», тобто виходячи із системного аналізу вище вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України, суд при проведенні підготовчого судового засідання при з’ясуванні питань пов’язаних з ч.3 ст.314 КПК України, повинен перевіряти відповідність вимогам ст.291 КПК України, не тільки обвинувального акту направленого до суду, але й реєстру матеріалів досудового розслідування, які додані до нього і є його невід’ємною частиною.

Зокрема, згідно п.п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Проте, як слідує зі змісту обвинувального акту, прокурором не дотримано вказаних вимог закону, оскільки останній не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Так, обвинувальний акт повинен містить фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені під час досудового розслідування, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до змісту фактичних обставин обвинувального акту, ОСОБА_2 інкримінується, зокрема, участь в озброєній банді з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, та зазначено, що під час її утворення він повідомляв ОСОБА_1 про те, що він має у власності пістолет по типу «Макарова» із глушником, який згідно висновку експерта № 26/3.1.3.2/634 від 14.09.2017 року є вогнепальною зброєю – самозарядним нарізним пістолетом, що виготовлений із масо-габаритного макету 9-мм пістолету конструкції Макарова («ПМ»), який придатний до проведення пострілів 9-мм патронами до пістолету Макарова («ПМ»), який він придбав у невстановленому досудовим розслідуванням час, місці та особи. В подальшому вказана вогнепальна зброя, а саме пістолет по типу Макарова, був використаний обвинуваченими під час вчинення ними інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, вказані протиправні дії ОСОБА_2 щодо придбання, зберігання, носіння та передачі вогнепальної зброї, не були жодним чином кваліфіковані слідчим в обвинувальному акті переданому до суду, як того передбачає п.5 ч.2 ст.291 КПК України, що також залишено поза увагою прокурора, який цей акт затверджував.

Відсутність обґрунтованого обвинувачення є порушенням права обвинуваченого на справедливий розгляд справи, оскільки відповідно до ст.42 ч.3 п.1 КПК України він має право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Відповідно до ст.6 ч.3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка чинна в Україні на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини у справі Абрамян проти Росії від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті п.п. а) п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі Камасінскі проти Австрії № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 р. у справі Пелісьє та Сассі проти Франції, п.52).

Крім того, ч.1 ст.263 КК України передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Таким чином, зазначена норма є бланкетною, тобто обвинувачення за вказаною нормою закону повинно містити вказівку на конкретну норму закону (главу, розділ, пункт, підпункт тощо) на порушення яких обвинуваченим було скоєно інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Як вбачається із тексту обвинувального акта, в останньому не зазначено норми закону, який було порушено ОСОБА_1 та ОСОБА_3, дії яких кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України.

Тобто, відсутність в обвинувальному акті конкретного формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісно і в повній мірі їм здійснювати захист від пред’явленого обвинувачення, чим порушує їх право на захист.

Також, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат (ст.91 КПК України). Обов’язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого (ч.1 ст.92 КПК України).

Відповідно до п.7 ч.2 ст.291 КПК України розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинен бути зазначений в обвинувальному акті.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_17 та ОСОБА_4, за ч.5 ст.185 КК України (по факту викрадення майна у потерпілої ОСОБА_10А.) є злочином з матеріальним складом, тому для визначення наявності його ознак в діях особи необхідно встановити вартість викраденого майна, яка безпосередньо пов’язана із настанням відповідної шкоди, яка, в свою чергу, визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого та спричинених йому збитків.

Як вбачається із змісту обвинувального акту, вартість частини майна викраденого у потерпілої ОСОБА_10 була встановлена на підставі проведеної товарознавчої експертизи № 38/12.1/271 від 20.07.2017 року, але вартість іншої частини майна, зокрема, телевізійного тюнера Т-2, пароварки марки «Філіпс», шкіряної сумки чорного кольору, зимових шин для автомобіля марки «Нісан» та іншого, була визначена на підставі довідок наданих приватними магазинами або фізичними особами-підприємцями, що є грубим порушенням п.6 ч.2 ст.242 КПК України.

В силу п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно з вимогами закону, саме на слідчого та прокурора покладено обов'язок звернутися до експерта для визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру. Перекладення цих обов'язків на суд, суперечить засадам кримінального провадження, визначеним в Главі 2 КПК України і є недопустимим, оскільки, згідно чинного КПК України, власна ініціатива суду щодо збирання додаткових доказів є суттєво обмеженою і суперечить процесуальному статусу суду з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та наявності у сторони обвинувачення обов'язку доказування, а також слід зазначити, що суд під час судового розгляду при з’ясуванні розміру матеріальних збитків позбавлений можливості доручення проведення експертизи експертній установі або експертам без наявності клопотань від сторін кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

У доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування, не зазначено їх реквізити. Реєстр матеріалів досудового розслідування є невід’ємною частиною обвинувального акту.

Однак, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про ознайомлення захисників підозрюваних та потерпілої ОСОБА_14 з матеріалами досудового розслідування та не вказано час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування як підозрюваних, так і потерпілих, що не відповідає положенням ст. 109 КПК України.

Окрім цього, обвинувальний акт підписаний і затверджений, як процесуальним керівником – прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області радником юстиції ОСОБА_18, який не входив до жодної групи прокурорів, які створювались в рамках даного кримінального провадження, що слідує з реєстру матеріалів досудового розслідування та змісту відповідних процесуальних рішень, які в ньому зазначені.

Вищенаведені порушення унеможливлюють вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду, а тому суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки вищезазначені порушення вимог КПК України є істотними та такими, що перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України для приведення його у відповідність до вимог ст. 291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314 п.3 ч.3, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040340001896 від 11.05.2017 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, п.п.1,6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289, ч.5 ст.185, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_2 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.5 ст.185 КК України; ОСОБА_3 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.3 ст.289, ч.4 ст.187, ч.5 ст.185 КК України - повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_18, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом місячного строку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_19