Рішення № 72381819, 22.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/165/18

2/212/981/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання Борух Ю.К.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Шамседдін-огли до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я у розмірі 297840,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 1967 по 2008 рік перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював на шахті ім.Фрунзе тресту «Ленруда» підземним електрослюсарем, гірничим майстром, начальником дільниці. 01 серпня 2008 року був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію.За висновком МСЕК від 07.09.1995 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням. В подальшому висновком МСЕК від 20.03.2007 року встановлено 40% втрати професійної працездатності, третя група інвалідності безстроково.У зв’язку із ушкодженням здоров’я через професійне захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнає впродовж багатьох років, в зв’язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя.

Ухвалою суду від 12.01.2018 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 24.01.2018 було відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_4Ш.о до судового засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити, посилаючись на письмовий відзив в якому зазначила, що позивачем не доведено наявність моральної шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діянні заподіювача та вини відповідача в її заподіянні. Крім того вказала, що при укладенні трудового договору позивач був ознайомлений з умовами праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах та останній свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров’я та його наслідки. Також вказала, що з моменту повторного переогляду- 20.03.2007 року стан здоров’я позивача не погіршувався.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач ОСОБА_4Ш.о. з 02.08.1967 року по 01.08.2008 року, часу звільнення у зв’язку з виходом на пенсію, перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював на шахті ім.Фрунзе тресту «Ленруда», правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка», що підтверджується копією трудової книжки останнього та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с. 7-11)

Згідно акту розслідування професійного захворювання (отруєння) № 90 від 07 серпня 1995 року, складеного на підприємстві шахта ім.Фрунзе, рудник «Суха Балка», проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння)- пиловий бронхіт І стадії, ДН-І ст., встановленого Криворізьким НДІ ГТ та ПЗ.

Професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи гірничим майстром та начальником дільниці проводив огляд робочих місць прохідників, кріпильників та інших професій, через відсутність технічних засобів з нормалізації запиленості на робочих місцях вона перевищувала ПКД в 2-3 рази. Єдиним засобом захисту органів дихання від пилу є «Лепесток».

Причиною професійного захворювання зазначено: тривала робота в умовах підвищеної запиленості та в умовах недостатнього провітрювання та зрошення забоїв. Відсутність технічних рішень з пилоподавлення при прохідці гірничих виробок.( а.с. 12-15)

Відповідно до витягу з акту огляду у ЛТЕК від 07.09.1995 року ОСОБА_4Ш.о. при первинному огляді встановлена ступень втрати професійної працездатності 25% безстроково. (а.с.16).

Згідно виписки з акта огляду у МСЕК від 20.03.2007 ОСОБА_4Ш.о. при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності 40%, третя група інвалідності з 20 березня 2007 року безстроково. Визначена потреба у додаткових видах допомоги: санаторно курортне лікування, медикаментозне лікування, ВМП. (а.с.17)

Згідно довідок та виписок з історії хвороби ОСОБА_4Ш.о. неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у зв’язку з професійним захворюванням. (а.с.18,19,20,21,22)

Відповідно до п.38 Правил відшкодування власником підприємств, установ і організацій або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням ним трудових відносин, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 №492 (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Правил) право на отримання потерпілим виплат на відшкодування шкоди настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Судом встановлено, що з 02.08.1967 по 01.08.2008 року ОСОБА_4Ш.о. перебував у трудових відносинах із відповідачем, отримав професійне захворювання. Висновком ЛТЕК від 07.09.1995 йому вперше було встановлено втрату 25% професійної працездатності. Висновком МСЕК від 20.03.2007 року ОСОБА_4Ш.о. встановлено втрату 40% професійної працездатності, встановлено третю групу інвалідності безстроково.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у зв’язку з утратою 25% професійної працездатності первинно виникло ОСОБА_4Ш.о. у 1995 році.

Згідно положень ст. 12 Закону України «Про охорону праці» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі домовленості сторін (власника, профспілкового органу й потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії в трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Згідно з ст.440-1 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менш ніж 5 мінімальних розмірів заробітної плати.

За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов’язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують можливість останнього вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров’я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_4Ш.о. у зв'язку із професійним захворюванням, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, встановлення групи інвалідності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону в поєднанні з ст.ст. 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2014 р. №6-207цс14, яка в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України повинна враховуватися судами при виборі ізастосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, згідно положень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 3723,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_4Ш.о. 40 % втрати працездатності, встановлення з 20.03.2007 року третьої групи інвалідності, стаж його роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, розмір мінімальної заробітної плати встановленої на 2018 рік у 3723,00 грн., глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Суха Балка», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 26061,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб із розрахунку 3723,00 грн.х 7.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ПрАТ «Суха Балка» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі ст. 440-1 ЦК УРСР, керуючись ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,353 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 Шамседдін-огли до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» ЄДРПОУ 00191329 на користь ОСОБА_3 Шамседдін-огли 26061 (двадцять шість тисяч шістдесят одну) гривню 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» ЄДРПОУ 00191329 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено та підписано 23 лютого 2018 року.

Суддя: М. В. Зімін