Рішення № 72381623, 19.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/15976/17

№ 2/263/542/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2018 р. Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Гущиній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного з відповідачем договору б/н від 03.11.2012р., ОСОБА_1, 13.09.1979р.н., отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг і що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також відповідач на час укладення кредитної угоди дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Посилається, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом станом на 31.10.2017 на загальну суму 41398,04 грн., в тому числі: тіло кредиту – 875,66 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 33774,85 грн., заборгованість по пені та комісії – 4300 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1947,53 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв’язку з цим, указана цивільна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Позивач, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання свого представника не направив, в позові зазначив про розгляд справи у відсутності представника, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Також просив стягнути з відповідача на свою користь понесенні ним у справі судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Заяви про розгляд справи за її відсутністю або відзив суду не надала, про причини неявки не повідомила, що, відповідно до ст.223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити розмір процентів на умовах встановлених договором. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому, згідно зі ст.625 ЦК України.

Аналізуючи надані позивачем на підтвердження позову докази, суд встановив, що в матеріалах справи знаходиться анкета – заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, датована 03.11.2012 року. В анкеті - заяві не зазначено, що ОСОБА_1 просить надати (виявляє бажання оформити) платіжну картку кредитка «Універсальна» або будь-яку іншу картку.

Кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна»/Gold відповідач не виявила бажання отримувати, про що також свідчить прочерк в графі «бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/Gold.

Інформація про те, що ОСОБА_1 отримала картку в матеріалах справи відсутня.

Докази, які б підтвердили отримання відповідачем картки «Універсальна»/Gold – в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи також не вбачається, що відповідачу був відкритий Картрахунок, а також окремий картрахунок, який містить додатковий спеціальний додатковий параметр.

Позивач на підтвердження позову надав розрахунок заборгованості за договором №б/н від 03.11.2012 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1 станом на 31.10.2017 року.

Даних про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки суду не надано.

Будь які докази на підтвердження того, що відповідач в період з 03.11.2012 року по 31.10.2017 року користувалася кредитними коштами у розмірі 300 грн. в матеріалах відсутні.

З наданих доказів, які були надані позивачем на підтвердження позову і були предметом розгляду справи, вбачається, що докази які б підтвердили, що відповідачу надавалась банківська послуга згідно з якої вона в 2012 році отримала кредит у розмірі 300 грн. відповідно до заяви №б/н від 03.11.2012 року - відсутні.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, відповідно позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Томілін