Ухвала суду № 72380982, 24.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4190/18

Провадження №1-кс/127/2072/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В., при секретарі Томай С.С., з участю прокурора ОзерськогоЕ.Е., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Фаюри О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенанта поліції Любаренко А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, непрацюючого, одруженого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 раніше судимого, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий ВВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенант поліції Любаренко А.О.звернулась до суду з клопотанням погодженим з прокурором Ковтуном А.Ю. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1Клопотання мотивовано тим, що 22.02.2018 у вечірній період доби у ОСОБА_5 ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_6 під час розпивання спиртних напоїв виник спільний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи, протиправність та караність своїх злочинних дій, 23.02.2018 року о 00:20 год. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: м. Вінниця вул. Брацлавська, буд. 16, помітили автомобіль марки «ВАЗ 2103» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 Після зазначеного, упевнившись що за їх діями ніхто не спостерігає, неповнолітній ОСОБА_6 за допомогою заздалегідь заготовленої викрутки відчинив водійські дверцята вищевказаного транспортного засобу. При цьому, ОСОБА_6 сів за кермо вказаного транспортного засобу, а ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_1 почали його штовхати.

У подальшому, ОСОБА_6, побачивши автомобіль патрульної поліції, з місця вчинення злочину зник. При цьому ОСОБА_4, побачивши автомобіль патрульної поліції, сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_5 у свою чергу сів на переднє пасажирське сидіння даного автомобіля, де вони і були затримані співробітниками поліції

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

По даному факту розпочато кримінальне провадження № 12018020020000751, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2018 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, непрацюючий, без визначеного місця реєстрації, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 раніше судимий.

23.02.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Таким чином встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_1, його вік, стан здоров'я, матеріальний стан, що він не має постійного джерела доходів, відсутність соціально-стримуючих факторів на території м. Вінниці, а також те, що він, будучи раніше засудженим на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий злочин, що дає підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового слідства та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі та згідно ч. 4 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину та ризиків визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, а тому виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій та відпрацювання останнього на причетність до скоєння аналогічних злочинів. У той же час, застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, не буде сприяти виконанню, покладених на нього обов'язків та унеможливить дотримання розумних строків досудового слідства. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки є уродженцем іншої області, а злочин вчинив на території м. Вінниці та може вчинити новий умисний корисливий злочин.

Враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4та його захисник просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020020000751, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 23.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020000751за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

23.02.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України - обґрунтована.

Так, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину за які законом передбачено покарання від 5 до 8 років, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України є особою до якої можна застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_4не працює та не має постійного джерела прибутку, не має осіб, які перебували на його утриманні, раніше судимий на шлях виправлення не став належних висновків для себе не зробив та підозрюється у вчинені нового злочину.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4оголошено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, а також те, що останній ніде не зареєстрований та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4запобіжного заходу тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4необхідно визначити заставу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого ВВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенанта поліції Любаренко А.О.-задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4, тобто до 03 години 30 хвилин 24 квітня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 24 квітня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого ВВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенанта поліції Любаренко А.О. за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4покладеного на нього обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя