Ухвала суду № 72380830, 22.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/48/17 Провадження №11-кп/773/20/18 Головуючий у 1 інстанції:Лизун Ю. В. Категорія:ч.1 ст.263, ч.ч.1, 2 ст.310, ч.1 ст.313 КК України. Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Філюка П.Т.,

суддів - Клока О.М., Подолюка В.А.,

при секретарі - Лінік Т.В.,

з участю прокурора - Грицюка Р.П.,

захисника - Ошуркевича І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 07 червня 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч.1 ст.263 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 310 КК України на 1 (один) рік обмеження волі;

за ч.2 ст. 310 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

за ч.1 ст. 313 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття призначеного покарання постановлено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_2 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці незаконно придбав три спортивно-мисливських патрони кільцевого запалення, два автоматні патрони калібру, три пістолетні патрони, після чого переніс за місцем свого проживання, де зберігав до 01 серпня 2016 року без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 01 серпня 2016 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 встановлено, що останній, діючи умисно, на балконі квартири, посіяв та вирощував 54 кущі конопель для власного вживання без мети збуту.

Також, 01 серпня 2016 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 виявлено спеціальний хімічний посуд та інгредієнти, призначені для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів які можуть використовуватись для виготовлення метамфетаміну, які ОСОБА_2 придбав у невстановленому місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, і зберігав за місцем свого проживання, за допомогою якого періодично виготовляв наркотичні засоби для власного вживання.

Крім того, в складі нашарувань на гумовому шлангу, який був виявлений та вилучений під час обшуку 01 серпня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_2, міститься психотропна речовина, оббіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0018 грама.

Також, 07 вересня 2016 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, на балконі квартири виявлено 17 кущів конопель, які останній посіяв та вирощував для власного вживання без мети збуту.

Крім того, 07 вересня 2016 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 встановлено, що останній, діючи умисно, зберігав обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а саме амфетаміну та метамфаміну, яке ОСОБА_2 придбав у невстановленому місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час та за допомогою якого періодично виготовляв наркотичні засоби для власного вживання.

Також на обладнанні, призначеному для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, яке було вилучено за місцем проживання ОСОБА_2 07 вересня 2016 року, виявлено психотропну речовину, оббіг якої обмежено метамфетамін масою 0,0030 гр., 0,006 гр., 0,0021, 0,0002 та 0,0022 гр., а також амфетамін масою 0,0021 гр. та 0,0002 гр.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок суду в частині призначеного покарання необґрунтованим. Посилається на те, що призначенні покарання ОСОБА_2 судом не враховано тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 310 КК України 2 роки обмеження волі, за ч.2 ст.310 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.1 ст.313 КК України 3 роки обмеження волі, і на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

В поданій апеляційній скарзі з доповненням до неї обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.263, ч.ч.1, 2 ст.310, КК України, вважає вирок суду в частині призначеного покарання надто суворим. Також зазначає, що судом безпідставно його визнано винним у вчинені злочину, передбаченому ч.1 ст.313 КК України, оскільки жодних дій, пов'язаних із виготовленням обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів він не вчиняв. Посилається на те, що вину він визнав повністю, щиро розкаявся, характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога не перебуває. Просить вирок суду першої інстанції змінити, виключити з обвинувачення незаконне виготовлення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів та звільнити його від призначеного покарання з встановленням іспитового строку.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Ошуркевича І.І., які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали, а апеляційну скаргу прокурора заперечили, прокурора який заперечив проти апеляційної скарги обвинуваченого, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадження підтримав, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, за які його засуджено, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.ч.1,2 ст.310, ч.1 ст.313, ч.1 ст.263 КК України ніким не оспорюється, а тому в порядку ст. 404 КПК України в цій частині висновки суду в апеляційному порядку не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як убачається із вироку суду, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції урахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та дані про його особу.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції урахував, що ОСОБА_2 вчинив злочини невеликої тяжкості та тяжкі злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не знаходиться, хоча згідно ст. 89 КК України не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює. Крім того враховано відсутність у справі обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, в обґрунтування призначення судом обвинуваченому надто м'якого покарання, фактично посилається лише на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, при цьому не зазначає, які саме дані про особу ОСОБА_2 не були враховані при призначенні покарання.

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнає повністю, разом з тим, дані обставини не дають підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання.

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилаються в апеляційних скаргах як прокурор, так і сторона захисту, суд, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, на підставі ст. 70 КК України призначив ОСОБА_2 покарання, яке за розміром є ближче до мінімального покаранням та яке необхідно відбувати реально, оскільки відсутні підстави для можливості застосування положень ст.69, ст.75 КК України, з чим погоджується апеляційний суд.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 07 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді