Рішення № 72380471, 15.02.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.2/155/234/18

Справа № 155/2151/17

Рішення

іменем України

15 лютого 2018 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого – Адамчук Г.М.,

при секретарі – Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області та ОСОБА_3, в якому просить встановити факт спільного проживання її, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом четвертої черги на земельну ділянку площею 2,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №005860, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області, як на спадкове майно після померлого ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року, посилаючись на те, що вона впродовж останніх 20 років проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4, була пов’язана з ним спільним побутом та спільно проживали як чоловік та дружина. В даний час після смерті ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року, позивач є його спадкоємцем за законом четвертої черги, прийняла спадщину, а тому просить поданий позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в заяві до суду просить розглядати справу у відсутності їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, в письмовій заяві до суду позов ОСОБА_1 визнав повністю, щодо визнання її права власності на вказане вище майно не заперечує.

Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер 05 травня 2009 року (а.с.4).

Довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 18.10.2017 року №1017 стверджується, що спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті проживав спільно з цивільною дружиною ОСОБА_1, офіційно спадкодавець в шлюбі не перебував, прожив з цивільною дружиною 25 років, вели спільне господарство. Заповіт від імені ОСОБА_4 у сільській раді не посвідчувався. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння майном до шести місяців шляхом спільного проживання в с.Печихвости (а.с.7).

В судовому засіданні свідки, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що ОСОБА_4, який помер, тривалий час більше 20 років проживав однією сім’єю з ОСОБА_1.

Відповідно до ч.4 ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Згідно з п.21 даної Постанови, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік),які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті проживав спільно з цивільною дружиною ОСОБА_1, прожив з нею однією сім’єю більше 20 років.

А тому встановляє факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25 жовтня 2017 року №2039/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 на вказане вище майно було відмовлено (а.с.5).

Згідно з довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 18.10.2017 року №1017, спадкоємцями на майно, яке залишилося після смерті спадкодавця є ОСОБА_1 та брат ОСОБА_3.

З заяви ОСОБА_3 видно, що на видачу свідоцтва про право на спадщину на отримання спадкового майна після померлого брата ОСОБА_4 він не претендує (а.с.8).

З Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №005860 видно, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 2,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до оголошення в газеті Горохівський вісник, Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №005860 виданий на ім’я, ОСОБА_4 слід вважати недійсним у зв’язку з його втратою.

З спадкової справи після померлого ОСОБА_4 видно, що ОСОБА_1 після його смерті прийняла спадщину, є його спадкоємцем за законом. ОСОБА_3 від прийняття належної йому спадщини відмовився.

А тому суд вважає, що слід визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом четвертої черги на земельну ділянку площею 2,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №005860, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області, як на спадкове майно після померлого ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року.

ОСОБА_1 в письмовій заяві до суду від стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_2 сільської ради відмовилась.

Суд звертає увагу позивача на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податокового кодексу України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 392, 1264 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом четвертої черги на земельну ділянку площею 2,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №005860, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Горохівського району Волинської області, як на спадкове майно після померлого ОСОБА_4, який помер 05.05.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Голова Горохівського

районного суду ОСОБА_7