Ухвала суду № 72379013, 22.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/3970/18

Провадження 1-кс/127/1954/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Британської О.В.,

за участю прокурора Вознюка Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2, в рамках кримінального провадження № 12013010060000263 внесеного до ЄРДР 28.05.2013, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, громадянка України, розлучена, раніше не судима, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018, до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2, яке погоджене з прокурором Вознюком Д.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12013010060000263 від 28.05.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на посаді начальника Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» (ідентифікаційний код 33299878), що розташоване за адресою: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 42, відповідно до наказу № 30-п від 19 січня 2011 року та згідно із посадовими інструкціями була наділена організаційно-розпорядчими, фінансово-господарськими та управлінськими обов’язками, тобто являлася службовою особою. Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 19.01.2011, ОСОБА_3 являлася матеріально-відповідальною особою за збереження матеріальних цінностей, які передані їй для зберігання.

ОСОБА_3, скориставшись відсутністю матеріально-відповідальної особи, а саме старшого касира Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_5, яка з 16.01.2013 перебувала на лікарняному (згідно листа непрацездатності АВЯ № 156187 від 16.01.2013) та передала ОСОБА_3 згідно «ОСОБА_6 ревізії цінностей, що знаходяться у сховищі цінностей Вінницького відділення № 3» від 16.01.2012, наявні цінності, які відповідали даним обліку, ключі від сховища та печатки, отримала одноосібний доступ до грошових коштів, що знаходилися у сховищі. У подальшому ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, заволоділа грошовими коштами, які знаходилися у грошовому сховищі Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» у сумі 571022, 63 грн., 21371,00 дол. США, що еквівалентно 170818,40 грн. (згідно офіційного курсу Національного банку України долара США до української гривні) та 21765 євро, що еквівалентно 235500 грн. (згідно офіційного курсу Національного банку України євро до української гривні) на загальну суму 977341,03 грн., що підтверджується актом ревізії цінностей від 06.02.2013 та аудиторськими висновками від 12.02.2013 та 13.03.2013.

Незаконними діями ОСОБА_3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 977341,03 грн., яка станом на 2013 рік більш, ніж у 600 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі.

У ході досудового розслідування встановлено обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Так, її вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами: заявою ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» про вчинення кримінального правопорушення; посадовою інструкцією начальника Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива»; договором про повну матеріальну відповідальність від 09.01.2011; аудиторським висновком за результатами проведення раптової ревізії цінностей, які знаходяться в грошовому сховищі та в касі Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» від 12.02.2013; аудиторським висновком за результатами виявленої нестачі цінностей, які знаходяться в грошовому сховищі та в касі Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» від 13.03.2013; актом ревізії цінностей, що знаходяться у сховищі цінностей Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» від 06.02.2013; показаннями свідків, а саме: начальника управління контролю мережі служби внутрішнього аудиту ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_7; директора Черкаського регіонального управління ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_6; головного економіста Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_8; касира цього ж відділення ОСОБА_5 та іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Після виявлення недостачі цінностей, які знаходилися в грошовому сховищі та в касі Вінницького відділення № 3 ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» ОСОБА_3 була викликана до ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», де надала пояснення з приводу виявленої недостачі та зобов’язалася її погасити, після чого з метою неповернення грошових коштів та не притягнення до кримінальної відповідальності зникла.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України 28.03.2013 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яка її вручена у спосіб, передбачений Главою 6 КПК України «Повідомлення», а також шляхом вручення даного повідомлення її чоловіку ОСОБА_9, який під час допиту підтвердив, що йому не відомо де знаходиться його дружина ОСОБА_3

Підозрювану ОСОБА_3 28.03.2013 на підставі ст. 281 КПК України оголошено в розшук, 20.06.2013 оголошена в міждержавний розшук, а 08.06.2016 оголошена в міжнародний розшук, що підтверджується інформацією сектором укрбюро Інтерполу у Вінницькій області.

Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 01.04.2013 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_3 з метою її приводу для розгляду клопотання про застосування стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 неодноразово викликалася по телефону для проведення слідчих дій, однак мобільні телефони, якими користувалася ОСОБА_3, вимкнені (відсутній зв'язок з абонентом). Вручити ОСОБА_3 повістку про виклик не представилося можливим, оскільки вона за місцями реєстрації та проживання відсутня, що підтверджується показами близьких родичів та знайомих: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, протоколом огляду від 14.02.2013, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Окрім того, відсутність ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації підтверджується зверненням ОСОБА_10 від 14.03.2013 до 2-го МВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області, щодо розшуку її рідної сестри ОСОБА_3 На підставі даного звернення ОСОБА_3 14.03.2013 оголошена в державний розшук, як безвісно зникла.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

За наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому переховується від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу. Крім того, прокурор в судовому засіданні довів, що ОСОБА_3 перебуває у міжнародному розшуку, надавши суду підтверджуючі цьому докази.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до матеріалів клопотання та з доводів прокурора наданих в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що згідно відповіді на запит прокурора та копії розшукової картки ОСОБА_3 перебуває у міжнародному розшуку.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_3, раніше не судима, переховується від органів досудового розслідування.

Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_3 у встановленому законом порядку оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, перебування її у міжнародному розшуку, відсутність соціально стримуючих факторів та соціальних зв’язків, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрювана ОСОБА_3 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – обґрунтована.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме – тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, перебування підозрюваного у міжнародному розшуку, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, проте з урахуванням обставин та наслідків кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення ОСОБА_3 розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 22 квітня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя