Ухвала суду № 72379012, 22.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/3986/18

Провадження 1-кс/127/1958/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Британської О.В.,

за участю прокурора Козира С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 12018020020000709 внесеного до ЄРДР 24.01.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Вінниця, українець, громадянин України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018, до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором Козиром С.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020020000709від 24.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів, в період не погашеної судимості на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, 21.02.2018 близько 12.50 год. ОСОБА_1, маючи на меті незаконно заволодіти чужим майном, шляхом вільного доступу, через не замкненні двері, незаконно проник до будинку, розташованого за адресою м. Вінниця вул. Зарічна, 59, в якому проживає ОСОБА_4, де в одній із кімнат будинку на підвіконні побачив бінокль марки «Auriol», який належить ОСОБА_4, після чого одягнув його собі на шию. Однак, довести свої злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна до кінця не зміг з причин, що не залежали вій його волі, оскільки в цей час до приміщення будинку зайшов ОСОБА_4

Розуміючи, що він викритий та його дії носять відкритий характер та є явними для сторонніх осіб, ОСОБА_1 продовжив вчиняти свої незаконні дії, а саме утримуючи чуже майно, вибіг з приміщення будинку. Незважаючи на крики потерпілого з вимогою повернути викрадене майно ОСОБА_1 намагався вибігти з двору будинковолодіння та зникнути з місця скоєння злочину. Однак, довести свої злочинні дії спрямовані на відкрите викрадення чужого майна до кінця не зміг з причин, що не залежали вій його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5 який почувши крики про допомогу прибіг на місце скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений повторно.

Безпосередньо після скоєння даного злочину в порядку ст. 208 КПК України о «13» год. «00»хв. 21.02.2018 затримано:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше судимого - 01.04.2002 Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.1, ст.185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на термін 3 роки та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку на термін 2 роки; - 13.05.2003 Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 189 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на термін 3 роки 1 місяць; - 06.04.2007 Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 395 до покарання у вигляді арешту на термін 2 місяці; - 22.05.2007 Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 309 ч.1 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки; - 16.10.2009 Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 309 ч.2 до покарання у вигляді позбавлення волі на термін 4 роки та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку терміном 2 роки; - 01.04.2010 Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 190 ч.2 до призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн; - 21.05.2012 Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 357 ч.1, ст. 358 ч.1 до призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн; - 25.10.2013 Вінницьким міським судом м. Вінниці за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; - 11.04.2017 до Вінницького міського суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 21.02.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на грабіж, поєднаному з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

рапортом інспектора роти №1 БУПП у Вінницькій областівід 21.02.2018;

протоколом прийняття заяви від 21.02.2018;

протоколом огляду місця події від 21.02.2018;

протоколом огляду місця події від 21.02.2018;

протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 21.02.2018;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 21.02.2018;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.02.2018.

Таким чином, ОСОБА_1підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років тау нього відсутні міцні соціальні зв`язки, сім`я, робота.

Разом з тим, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, в зв’язку із чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обізнаний про методи діяльності правоохоронних органів.

Також на даний час на розгляді у Вінницькому міському судіперебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України, однак не дивлячись на це останній знову вчинив злочин проти власності, що в свою чергу свідчить про його схильність до вчинення такого роду кримінальних правопорушень, тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на свободі чи більш м’якому запобіжному заході підозрюваний може продовжити свою протиправну діяльність.

Все вищезазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Викладене свідчить про наявність достатніх підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, оскільки вони не забезпечать його належну процесуальну поведінку та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків, а також запобігання вчинення дій, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України під час кримінального провадження.

За наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, переховувався від органів досудового розслідування, може спотворити сліди кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, хворіє, потребує лікування, має постійне місце проживання.

Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, таких як сім’я, робота, той факт, що підозрюваний продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України – обґрунтована.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме – тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, проте з урахуванням обставин та наслідків кримінального правопорушення, а також, те що підозрюваний порушує обранні відносно нього запобіжні заходи та продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для визначення ОСОБА_1 розміру застави.

Слідчий суддя вважає, що термін тримання під вартою ОСОБА_1, слід визначити в межах строку досудового розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Лівобережного відділення поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_1, тобто до 13 години 00 хвилин 21 квітня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 квітня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя