Постанова № 7237381, 18.12.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року Справа № 2а-2156/09/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

прокурора: не з»явився,

представника позивача: не з»явився,

відповідача: не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009 року Івано-Франківській транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. по постанові № 059684 від 07 серпня 2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні прокуратурою перевірки порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів на транспорті виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 04.08.2008р. складено акт за №081808 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 відповідно 07.08.2008р. винесено постанову №059684 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення, передбачені абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Прокурор в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з»явилася, подала суду заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Неявка відповідача за таких обставин не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, оцінивши досліджені докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення. Зокрема, в ст. 48 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені Законодавством України.

Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 і 48 цього Закону, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами . Таким чином, право субєкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2008р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області було виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час надання послуг з перевезення вантажу (цегли), а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. В день складання акту відповідач з актом ознайомлювався та пояснив, що з актом не згідний, оскільки здійснював перевезення для власних потреб.

З акту перевірки №081808 від 04.08.2008 року вбачається, що відповідач здійснював вантажне перевезення на підставі видаткової накладної №2338 від 01.08.2008р., згідно якої одержувачем вантажу є приватне підприємство «Ярковиця».

Крім цього, 01.12.2008 року ухвалою Івано-Франківського окружного суду у відповідача витребовувались документи на перевезення та інші документи, на які він посилався у акті перевірки, однак відповідач залишив дану ухвалу без виконання.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи та вимоги ухвали ним не виконано, суд розглянув справу при наявності поданих доказів та приходить до висновку про здійснення відповідачем перевезення вантажу на договірних умовах, а не для власних потреб.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.5 та 6 ст.71 КАС України).

Відповідачу направлялася постанова про застосування фінансових санкцій, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, однак сума штрафу ним не була сплачена. Дану постанову відповідач не оскаржував до вищестоящого органу або в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції на загальну суму 1700 грн. за порушення, передбачені абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до постанови №059684 від 07.08.2008 р., винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області.

На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету на р/р №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100 фінансові санкції по постанові №059684 від 07.08.08 року в сумі 1 700грн.(одна тисяча сімсот гривень).

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя (підпис) О.О. Лучко

Постанова в повному обсязі складена 23.12.2009р.