Рішення № 72372188, 20.02.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9832/17

н/п 2-о/766/140/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

при секретарі Найдишак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа – Третя Херсонська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, що має значення,

встановив:

Заявники звернулися до суду із заявою про встановлення юридичного факту, що має значення, вказавши, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, де в графі мати вказано «Боярінова Ірина Петрівна» та в графі батько «Боярінов Олег Вікторович». На теперішній час ОСОБА_2 має намір подарувати належну їй на праві власності частину квартири №96, що розташована у будинку №11-а по вул.Димитрова в м.Херсоні своєму сину. Проте, при зверненні до нотаріальної контори з метою укладення договору дарування було роз’яснено, що у зв’язку з різним написанням їхніх прізвищ, а саме у паспорті зазначено – мати «Бояринова Ірина Петрівна», син – «Боярінов Павло Олегович», та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин, оскільки це в подальшому буде впливати на ставку оподаткування при укладенні зазначеної угоди. У зв’язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 та встановити факт, що правовстановлюючий документ – свідоцтво №6309 на право власності на житло, видане Управлінням обліку і використання комунального майна м.Херсона виконкому Херсонської міської ради народних депутатів 17.09.1997 року, зокрема, на ім’я ОСОБА_3 дійсно належить ОСОБА_1.

Заявники в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заяву підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно актового запису про укладення шлюбу №609, зробленого 21.07.1989 року Комсомольським РАЦС м.Херсона, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21.07.1989 року укладено шлюб. Свідоцтво про укладення шлюбу видано російською мовою, де зазначено прізвище чоловіка та дружини – «Бояринов» «Бояринова».

З свідоцтва №6309 від 17.09.1997 року вбачається, що квартира №96 за адресою: м.Херсон, вул.Димитрова, будд.11-А належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам її сім’ї ОСОБА_2, ОСОБА_3.

З паспорту громадянина України серії МО 391867, виданого 28.08.1997 року на ім’я ОСОБА_2 вбачається, що прізвище заявниці вказано як «Бояринова».

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00018093040 від 23.05.2017 року, за заявою ОСОБА_2, були внесені відповідні зміни в актовий запис №506 від 22.06.1993 року про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та видано свідоцтво в якому прізвище дитини змінено з «Бояринов» на «Боярінов».

Згідно актового запису про народження №506, зробленого 22.06.1993 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Відповідно до внесених змін до актового запису про народження відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління у м.Херсоні 28.04.2009 року було видане повторне свідоцтво про розірвання шлюбу, в якому зазначено, що після реєстрації розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому – ОСОБА_8, їй – ОСОБА_8.

Тобто, на теперішній час існує розбіжність у написані прізвища – ОСОБА_2, а саме: у паспорті громадянина України прізвище перекладено з російської мови на українську як «Бояринова», а в свідоцтві про народження дитини та свідоцтві про розірвання шлюбу як «Боярінова».

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту ст.315 ЦПК України слідує, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Заявники в позасудовому порядку не можуть вирішити питання щодо усунення розбіжностей у вказаних документах та встановлення юридичного факту родинних відносин.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, він має бути встановлений в судовому порядку.

Задоволення заяви має юридичне значення для заявників.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявниками та підтверджених документами.

Керуючись ст.ст.4, 12, 293, 315 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа – Третя Херсонська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту, що має значення задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною матір’ю – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

Встановити факт, що правовстановлюючий документ – свідоцтво №6309 на право власності на житло, видане Управлінням обліку і використання комунального майна м.Херсона виконкому Херсонської міської ради народних депутатів 17.09.1997 року, зокрема, на ім’я ОСОБА_3 дійсно належить ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан