Постанова № 72371197, 21.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/614/17 Номер провадження 22-ц/786/577/18Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду грарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області, ухваленого 22 грудня 2017 року в приміщенні суду у м. Полтава, у складі судді Шелудякова Л.В.,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду грарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДельтаБанк" Кадирова В.В., звернулось із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 672,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 12.07.2007 року між АІКБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11182032000, згідно з умовами якого Банк надав кредитні кошти у розмірі 14 351,00 доларів США, зі сплатою 13 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 11.07.2014 року.

У забезпечення виконання кредитних зобов'язань у цей же день між АІКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № б/н, відповідно до умов якого остання, поручилась за виконання ОСОБА_3 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору.

Згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передало своє право вимоги, що виникло з кредитного договору, ПАТ «Дельта Банк».

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору з боку ОСОБА_3 станом на 30 січня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 93 672,92 грн., яка має бути стягнута з відповідачів, як солідарних боржників.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду грарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДельтаБанк" Кадирова В.В. задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» 74 167,93 грн. відсотків за кредитним договором №11182032000 від 12.07.2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» 1266,88 грн. судового збору.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору з боку ОСОБА_3 утворилась заборгованість по процентам за користування кредитом, яка підлягає стягненню на користь банку. При цьому, суд вказав, що позивач звернувся до суду і межах трирічного строку позовної давності, оскільки дія кредитного договору встановлена до 11.07.2014 року, а із вказаним позовом ПАТ «Дельта Банк» звернулось у березні 2017 року. Інші позовні вимог ПАТ «Дельта Банк»місцевий суд вважав недоведеними.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вказував, що місцевим судом залишено поза увагою, що позивач пропустив строк позовної давності за заявленими вимогами, оскільки дізнався про порушення свого права ще у лютому 2012 року, оскільки саме в цей час до нього було пред'явлено позов про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. Позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» було залишено без розгляду, а тому спір по суті вирішений не був.

Представником позивача було надано відзив, в якому він не погоджується із доводами апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Вказував, що трирічний строк позовної давності банком не пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду грарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ДельтаБанк" Кадирова В.В. про стягнення з відповідачів тіла кредиту та комісії по кредитному договору сторонами не оскаржувалось, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи та не оспорено сторонами, що 12.07.2007 року між АІКБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №11182032000, згідно з умовами якого Банк надав кредитні кошти у розмірі 14 351,00 доларів США, зі сплатою 13 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 12.07.2007 року по 11.07.2014 року.

У забезпечення виконання кредитних зобов'язань у цей же день між АІКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № б/н, відповідно до умов якого останя, поручилась за виконання ОСОБА_3 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконоував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 30.01.2017 року, згідно курсу НБУ 2719,2242 грн. за 100 доларів США, складає 93 672,92 грн., з яких 4908,20 грн. тіло кредиту; 74167,93 грн. відсотки; 14596,79 грн. комісія.

Згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передало своє право вимоги, що виникло з кредитного договору, ПАТ «Дельта Банк».Таким чином, до ПАТ «Дельта банк» як до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідачів (а.с.31-37).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 74 167,93 грн., суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2017 року відповідачами до суду першої інстанції була подана заява про застосування строку позовної давності (т. 1 а.с. 245-247).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 11182032000 від 12.07.2007 року строкові проценти і строкова сума основного боргу сплачується боржником у вигляді періодичних щомісячних платежів.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 11182032000 від 12.07.2007 року (т.1. а.с.27-30), банк був обізнаний про неналежну сплату боржником періодичних платежів по кредиту.

Враховуючи, що ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із вказаним позовом у березні 2017 року, то трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості по періодичним платежам, що виникла до лютого 2014 року, банком пропущено.

Отже, позовні вимоги, про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, що виникла до лютого 2014 року не підлягають задоволенню.

За таких обставин стягненню на користь банку підлягає заборгованість по процентам, що утворилася з лютого 2014 року.

Таким чином, виходячи з розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Дельта Банк», з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість по процентам за кредитним договором у розмірі 369,92 дол. США * 27,192242 грн/дол. США = 10 058,95 грн.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 10, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи із розміру задоволених вимог ПАТ «Дельта Банк», з відповідачів підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600 грн.*10,73% = 171,81 грн. (по 85,90 грн. з кожного)

При цьому, з ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно відмовленим позовним вимогам, а саме 1696,25 грн.

Виходячи з положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України, стягненню з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_3 підлягають судові витрати у розмірі 1610,35 грн. Судові витрати понесені ПАТ «Дельта Банк» стягненню з ОСОБА_3 не підлягають.

Керуючись ст.367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч.1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості по процентам за користування кредитом - скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість по кредитному договору у розмірі 10 058,95 грн.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1610,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судові витрати у розмірі 85,90 грн.

В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова